Порівняння Hertz Uno K 165 vs JBL GTO-609C

Максимальна потужність короткочасного (до декількох секунд) вхідного сигналу, який АС може витримати без фізичних ушкоджень. Так само, як і номінальна потужність, має значення для підбору акустики під підсилювач (або навпаки): вважається, що максимальна потужність АС повинна бути вище максимальної потужності джерела сигналу хоча б в 2 рази.

Загальний діапазон звукових частот, відтворений усіма динаміками АС.

Очевидно, що цей діапазон не повинен бути занадто вузьким, щоб акустика не зрізала нижній та/або верхня межа частот відтвореного звуку. Водночас людське вухо сприймає звук в межах 16 Гц – 22 кГц, і передбачати в колонках більш широкий діапазон частот просто не має сенсу. Також нагадаємо, що в середньочастотної акустиці і твіттер, частоти обмежені спеціалізації (докладніше див. «Тип»). А загальну якість звучання буде залежати не тільки від даного показника, але й від цілого ряду інших особливостей.

Терміном «імпеданс» позначають електричне опір систем змінного струму, чиє опір постійному струму дуже мало — таких, як динаміки АС. У сучасній автоакустике найчастіше зустрічається в імпеданс 2, 4 або 8 Ом. На якість звучання цей параметр практично не впливає — він служить для вибору оптимального поєднання акустики і зовнішнього підсилювача. Якщо імпеданс АС буде вище, ніж той, на який розрахований підсилювач, звук буде тихіше, ніж потрібно, а якщо імпеданс буде нижче — можливі викривлення звучання.

Цей параметр визначає гучність звучання тієї чи іншої АС при подачі на неї певного стандартного сигналу. Зазвичай таким вважається сигнал на 1 Вт з частотою 1000 Гц. Чим вище чутливість, тим менше АС вимоглива до потужності підсилювача. Так, вважається, що для акустики, яка підключається безпосередньо до автомагнітоли, чутливість повинна складати 80 дБ і вище; для менш чутливих систем рекомендується використовувати окремий підсилювач.

Кросовером називають частину акустичної системи, яка розділяє загальний сигнал на окремі смуги частот, які подаються на відповідні динаміки (докладніше див. «Кількість смуг»). Власний кросовер мають всі багатосмугові АС (компонентні і коаксіальні, див. «Тип»); зазвичай він розміщується безпосередньо в корпусі динаміка. Проте в деяких моделях, зазвичай найбільш прогресивних, кросовер може бути виконаний у вигляді окремого пристрою, у власному корпусі. Вважається, що такі кросовери забезпечують більш якісне звучання і вносять у нього менше спотворень; крім того, у них часто передбачається можливість тонкого налаштування звучання.

Діаметр високочастотного динаміка (динаміків), передбаченого у конструкції АС.

Діаметр впливає на кількість місця, яка потрібна для встановлення динаміка. Втім, для високих частот не потрібні великі дифузори, тому цей розмір зазвичай невеликий і не особливо впливає на загальні габарити АС. Єдиним винятком є окремі високочастотні динаміки-твіттери (див. «Тип»), де загальні габарити корпусу безпосередньо пов'язані з розміром дифузора.

Монтажна глибина автоакустики — по суті, розмір динаміка в глибину. Зазначимо, що для компонентних комплектів (див. «Тип») даний параметр наводиться для самого великого динаміка, а для корпусних моделей він взагалі неактуальне.

Монтажна глибина, поряд з діаметром динаміка (див. вище), визначає кількість місця, необхідне для установки АС — в даному випадку те, наскільки глибока ніша буде потрібно для нормального монтажу. При цьому чим більше динамік — тим, зазвичай, більше і глибина установки. А при однакових діаметрах рівному типорозмірі більш потужна модель з великою ймовірністю буде і більше «глибокої».

Найменшу кількість місця — до 15 мм в глибину — вимагають деякі колонки-твітери. Глибина 16 – 30 мм є нормальною для твиттеров і дуже невеликий — для акустики загального діапазону, більшість таких моделей мають глибину від 30 мм і більше. При цьому широкосмугові динаміки зазвичай «утапливаются» не більше ніж на 60 мм, компонентні системи — не більше ніж на 90 мм, а велика глибина може знадобитися лише для деяких коаксіальних і середньочастотних моделей і, як не дивно, твиттеров.