Порівняння Liebherr UWKes 1752 vs Liebherr WKb 1812

Максимальна кількість стандартних винних пляшок (прямих, типу «бордо»), на яке розрахована шафа.

Закономірно, що збільшення місткості позначається на габаритах і ціне пристрою. Так що для приватного домашнього застосування оптимальним вибором може стати компактний винний шафа невеликої місткості (до 20 пляшок) — тим більше що і висота таких пристроїв, як правило, невелика. Втім, низькі винні шафи можуть вміщувати і більше вмісту — 24 – 25 пляшок і більше. Моделі з місткістю 50 – 80 пляшок розраховані вже в основному на бари і ресторани, однак можуть стати в нагоді і захопленим колекціонерам вин; а найбільш об'ємні з сучасних винних шаф вміщують помітно більше 80 пляшок — в деяких агрегатах до двох-трьох сотень.

Також варто відзначити, що винні шафи не рекомендується заповнювати щільно, на повну ємність — в ідеалі фактична заповненість повинна бути нижче максимальної хоча б відсотків на 30. Так що при виборі варто робити відповідний запас.

Моделі, що допускають можливість вбудовування в меблі, в стінну нішу і т. ін. Деякі вбудовані винні шафи, відносно невеликого розміру, можуть встановлюватися навіть під стільницю — досить зручний варіант для застосування на кухні. У будь-якому разі установка вбудованої техніки дещо складніше, ніж окремій, зате такі пристрої можна без особливих труднощів вписати практично в будь-який інтер'єр.

Відзначимо, що деякі моделі з цієї категорії встановлюються лише шляхом вбудовування, інші універсальні та допускають також окрему установку. Ці моменти для кожної моделі варто уточнювати окремо.

Загальний об'єм робочої камери (камер) винної шафи.

Хоча основною характеристикою таких агрегатів є ємність в пляшках (див. вище), дані про об'ємі також можуть стати в нагоді при оцінці і порівнянні різних моделей. Річ у тім, що при однаковій місткості більший об'єм означає більше вільного простору в заповненому шафі, кращу циркуляцію повітря і більш ефективний розподіл температури. З іншого боку, збільшення об'єму збільшує також ціну і габарити — а для широкого чи високого винного шафи може просто не знайтися місця.

Кількість полиць, передбачених у конструкції винного шафи.

Такі полки зазвичай встановлюються на напрямних і можуть при необхідності вилучатись, а в деяких моделях — ще й переставляти на інший рівень. Все це може стати в нагоді для організації простору всередині шафи — наприклад, для розміщення великих пляшок збільшеної товщини можна зняти одну з полиць, забезпечивши потрібне кількість простору. Що стосується кількості, то воно підбирається виробником з урахуванням місткості, ширини і висоти робочої камери, так що ключового значення при виборі цей параметр не має. Зазначимо тільки, що підставка, розміщена на самому дні робочої камери, в даному випадку полицею не вважається.

Матеріал, з якого виконані комплектні полиці винного шафи.

— Дерев'яні. Дерев'яні полиці вважаються найбільш підходящими варіантом для зберігання вина. Це пов'язано з тим, що дерево додатково згладжує вібрації, що сприяє захисту пляшок від небажаних струсів. Крім того, цей матеріал добре виглядає і забезпечує винному шафі певний стиль. Тому більш-менш прогресивні моделі, що допускають тривале зберігання вина, оснащуються в основному дерев'яними полицями.

— Металеві. Полиці цього типу виконуються з товстого дроту і фактично являють собою решітки з прутами спеціальної зігнутої форми: вигини таких прутів грають роль «посадкових місць» для пляшок. Подібні решітки обходяться дещо дешевше дерев'яних, до того ж майже не перекривають рух повітря в робочій камері і сприяють максимально рівномірному розподілу температури всередині. З іншого боку, метал, на відміну від дерева, майже не поглинає вібрацій, а тому вважається придатним в основному для порівняно короткочасного зберігання вин.

Можливість змінювати висоту розташування полиць всередині шафи.

Регулювання висоти полиць у винних шафах зазвичай здійснюється аналогічно тому, як це реалізовано в холодильниках: знімні полки встановлюються на напрямних, а щоб поміняти висоту розміщення, досить переставити полицю на іншу пару напрямних. Це дозволяє змінювати не тільки рівень розташування окремих «поверхів», але і їх загальна кількість, підлаштовуючи шафа під особливості ситуації.

— Внутрішнє освітлення. Власне освітлення, встановлене в робочій камері. Дає змогу краще бачити вміст шафи. Освітлення особливо корисно з тієї причини, що навіть при яскравому зовнішньому світі робоча камера нерідко опиняється в тіні.

— Підігрівання камери . Можливість роботи шафи в режимі підігрівання. Зміст цього режиму залежить від типу агрегата (див. вище). Так, в температурних моделях підігрівання застосовується в основному для підготовки червоних вин до подачі: нагадаємо, що зберігаються такі вина при стандартних 11..12 °С, а от оптимальна температура сервірування може становити до 18 °C, залежно від конкретного сорту. У кліматичних шафах, зі свого боку, ця функція розрахована в основному на варіант, якщо температура зовнішнього повітря падає нижче оптимальної температури робочої камери (наприклад, при проблемах з опаленням). Крім того, підвищення температури при зберіганні прискорює процес дозрівання вина, що також може стати в нагоді на практиці.

— Швидке охолодження. Спеціальний режим інтенсивного охолодження, призначений для ситуацій, коли у вже завантажену шафу потрібно додатково помістити значну кількість неохолоджених пляшок. Якщо зробити це в звичайному режимі роботи, то температура всередині помітно підвищиться — а це може негативно позначитися на винах, що вже зберігаються в шафі. А в режимі швидкого охолодження надлишки тепла інт...енсивно відводяться з робочої камери, що дає можливість уникнути порушень мікроклімату. Варто зазначити, що такий режим зазвичай потрібно вмикати заздалегідь, за кілька годин до завантаження нової партії вина, і вимикати через певний час, щоб уникнути перевантажень; ці подробиці обов'язково наводяться в документації виробника.

— Вентиляція камери. Наявність системи вентиляції в робочій камері шафи. Така система запобігає накопиченню неприємних запахів, які можуть негативно вплинути на смак вина, проникаючи через пробки. Відзначимо, що в моделях без вентилятора циркуляція повітря теж відбувається, проте вона значно менш інтенсивна.

— Регулювання вологості. Можливість регулювання вологості повітря всередині винної камери. Деякі сорти вина досить вимогливі до умов зберігання і потребують не тільки певної температури, але і вологості повітря; функція регулювання вологості дає змогу виставити її оптимальне значення. Крім цього, вологість в будь-якому разі не повинна бути нижче 70%, інакше пробка всихає і в пляшку потрапляє зайва кількість повітря, що прискорює окислення вина і погіршує його смак.

— Вугільний фільтр. Спеціальний фільтр, який видаляє з повітря у винній шафі сторонні запахи. Винні пляшки не є повністю герметичними — деяка кількість повітря постійно проникає через пробку, яка має пористу структуру, і різкі запахи можуть таким чином проникнути в пляшку і негативно позначитися на смаку і ароматі вина. Вугільний фільтр дає змогу уникнути цього, варто враховувати, що такий фільтр необхідно час від часу міняти.

— Антивібраційна система. Система для згладжування різних вібрацій і струсів, що впливають на винну шафу. Такі впливи вкрай небажані для зберігання — вони порушують протікання біохімічних процесів і можуть взагалі зіпсувати продукт. Наявність антивібраційної системи актуальна в основному для шаф з компресорами (див. «Тип охолодження») — саме компресорні контури більше за все схильні до вібрацій. Якщо ж в такому агрегаті така функція відсутня — це означає, що перед нами бюджетна модель, не розрахована на тривале і ретельне зберігання дорогих вин, або пристрій з висококласним компресором, який першопочатково має низький рівень вібрацій і може використовуватись без спеціального захисту від них. Що стосується термоелектричних шаф, то вентилятори, що застосовуються в них, теж є потенційними джерелами вібрацій, однак не настільки інтенсивними, як компресори. Тому серед подібних агрегатів «антивібрація» хоч і зустрічається, але дуже рідко.

— Перевішування дверцят. Можливість на свій розсуд обрати сторону, в яку будуть відкриватися дверцята винної шафи. Ця функція дає можливість підлаштувати конструкцію під місце розташування; вона може виявитися особливо корисною в обмежених умовах, де нормально відкрити двері можна тільки в один бік.

— Індикатор закриття дверцят. Система, що відстежує закриття дверцят винної шафи. Якщо дверцята тривалий час не закриті, або закриті недостатньо щільно, подається звуковий або світловий (залежно від моделі) сигнал. Це дає змогу уникнути критичної зміни температури і вологості в винній камері і зберегти якість вина.

— Індикатор несправності. Система, що відстежує стан агрегатів винної шафи і подає сигнал у разі виявлення несправності. Це дає змогу уникнути неприємних наслідків, починаючи від критичної зміни умов зберігання і псування вина і закінчуючи серйозними поломками і навіть аваріями.

— Захист від дітей (замок). Спеціальний замок, призначений в основному для того, щоб допитливий малюк не зміг дістатися до вмісту винної шафи. «Дитяче» блокування вмикається і вимикається особливим способом, який не створює проблем для дорослого, але не доступний для дитини. А в деяких моделях такий замок закривається традиційним ключем і може призначатися ще й для загального захисту від несанкціонованого доступу до вмісту шафи.

Тип управління для винних шаф вказується насамперед за типом панелі управління; а також враховується її розташування. За цими критеріями в наш час виділяють такі варіанти: поворотні перемикачі внутрішні, поворотні зовнішні, кнопкове внутрішнє управління, кнопкове зовнішнє, сенсорне внутрішнє і сенсорне зовнішнє. Більш детально:

– Поворотні перемикачі. Управління за допомогою поворотних ручок. Найпростіший вид управління, який зустрічається досить таки рідко в силу слабкого комфорту і точності налаштування. І для винних шаф, які самі по собі є пристроями не бюджетними, це рішення виглядає вельми сумнівно.

— Кнопковий перемикач. Управління за допомогою традиційних кнопок. Досить зручний, практичний і водночас недорогий спосіб, що підходить як для моделей з базовими можливостями, так і для прогресивних агрегатів; при цьому кнопки простіше і компактніше поворотних перемикачів і дешевше сенсорів. Тому цей варіант дуже популярний в сучасних винних шафах.

– Сенсорне. Управління за допомогою сенсорної панелі. Такі панелі обходяться трохи дорожче, ніж кнопкові, однак це практично непомітно на тлі ціни всієї шафи. Сенсорне управління робиться тільки електронним, завдяки чому воно є точним і максимально функціональним. При цьому самі с...енсори надають пристрою технологічного зовнішнього вигляду, а також не накопичують бруд — завдяки відсутності зайвих щілин і виступаючих частин. Відзначимо, що цей тип управління дуже зручний для шаф з термоелектричним охолодженням і застосовується в більшості таких моделей, хоч нерідко зустрічається і в компресорних агрегатах.

Варто відзначити, що всі види управління можуть бути як прихованими і розміщуватися за дверима (внутрішніми), так і доступними для налаштувань не відкриваючи двері (зовнішніми). Перший варіант більш приємний в плані естетичних міркувань, винна шафа виглядає більш інтелігентною і акуратною. Другий же варіант полегшує налаштування пристрою.

Клас енергоспоживання характеризує, наскільки економічно винний шафа витрачає електроенергію. Найбільш високий (економічний) клас серед сучасних агрегатів — А++, потім А+, А, B, C і далі за алфавітом.

Варто мати на увазі в даному разі враховується не енергоспоживання саме по собі, а «ненажерливість» у порівнянні з агрегатами, що мають аналогічні характеристики (і той ж тип охолодження, див. вище). Тому, наприклад, професійний агрегат на 80 пляшок з класом А++ фактично буде споживати більше енергії, ніж «кімнатна» модель на 15 пляшок з класом C. Також відзначимо, що більш економічні пристрої обходяться дорожче, однак цю різницю зменшення рахунків за електрику в процесі експлуатації.