Порівняння Xiaomi Redmi Buds Essential vs Xiaomi Redmi Buds 3 Lite

Цей параметр вказується тільки для спеціалізованих моделей, що не належать до «вух» загального застосування. В наш час в навушниках можна зустріти такі варіанти спеціалізації: ігрові, для активного спорту, офісні, моніторні (вони ж студійні), для діджеїв, для сну
— Ігрові. Навушники, призначені в основному для застосування в іграх — насамперед з ПК і ноутбуками (для консолей випускається окремий різновид, про нього див. нижче). Зовні виділяються насамперед дизайном — зазвичай досить яскравим і агресивним. Більшість подібних моделей мають накладну конструкцію, найчастіше повнорозмірного «Over Ear» формату (див. «Конструкція») — це забезпечує максимальний ефект занурення у гру. Зустрічаються й інші варіанти оформлення, однак помітно рідше. Практично обов'язковою деталлю є мікрофон — для спілкування голосом в онлайн-іграх. Крім того, саме до цієї категорії належить більшість багатоканальних моделей (див. «Звук») — подібне звучання найбільш важливе саме для ігор.

– Для активного спорту. Навушники, що добре підходять для занять спортом. Такі пристрої повинні, по-перше, мати додаткову фіксацію у вухах або на голові, щоб не змінювати своє положення при активних рухах; п...о-друге – не боятися поту (а в ідеалі – дощу, снігу та інших атмосферних опадів). За рідкісними винятками навушники для активного спорту не мають дроту, який міг би створювати незручності під час руху. До спортивних прийнято відносити внутрішньоканальні моделі, вкладки та деякі накладні навушники. Їхні спільні ключові риси характеру — надійна посадка та наявність будь-якого ступеня захисту від вологи IP (див. «Рівень захисту (IP)»).

— Офісні. Офісними називають навушники, призначені для консультантів, операторів підтримки та інших працівників, яким постійно доводиться мати справу з голосовим зв'язком по телефону або по Інтернету. Відповідно, однією з головних особливостей в таких моделях є наявність мікрофона. Також серед офісних навушників досить популярні моделі на одне вухо (див. «Звук — моно»), які дають змогу чути одночасно і співрозмовника на лінії, і навколишню обстановку. Чимало «вух» цього призначення використовують з'єднання по USB (див. «Підключення») — у розрахунку на те, що недорогі офісні комп'ютери можуть взагалі не мати спеціалізованих аудіовиходів. При цьому прямо на штекері USB може передбачатися невелика панель управління для роботи з IP-телефонією, вона дає змогу, зокрема, приймати та відхиляти дзвінки. Зустрічаються і бездротові моделі (зазвичай зі з'єднанням по радіоканалу, рідше по Bluetooth), а також спеціалізовані рішення, що підключаються до телефонних апаратів за допомогою специфічних роз'ємів.

— Моніторні (студійні). Навушники, призначені для застосування у професійному звукозапису і при налаштуванні звукового обладнання. Робляться тільки дротовими. Втім, ключова особливість подібних моделей полягає в іншому: вони мають максимально рівну АЧХ, яка дає практично однакову гучність звучання всіх частотних смуг, і великий робочий діапазон, нерідко перевищує межі чутних людиною частот. Завдяки цьому навушники даного призначення здатні чітко виявити всі огріхи звукового сигналу — включаючи нюанси, не помітні на традиційних «вухах»; подібні можливості незамінні у професійній роботі зі звуком. З іншого боку, з цієї ж причини немає сенсу застосовувати моніторні моделі для повсякденного прослуховування музики: вони не тільки виявляють різні недоліки запису, але ще й додають звуку специфічного забарвлення, незвичного і навіть неприємного для рядового користувача.

— Для DJ. Навушники, першопочатково призначені для використання професійними діджеями при зведенні треків. Багато в чому схожі з описаними вище моніторними — зокрема, мають дуже рівну АЧХ, що забезпечує максимально достовірне звучання, і широкий частотний діапазон. Крім того, діджейські навушники зазвичай виконуються в закритому акустичному оформленні і в цілому відрізняються високою якістю звукоізоляції, що дає змогу зберігати хорошу чутність навіть у досить шумній обстановці.

– Для сну. Мініатюрні навушники особливої анатомічної форми, що дає змогу спокійно засипати лежачи на боці без дискомфорту у вусі. Для зниження рівня навколишніх шумів у їх конструкції зазвичай передбачається пасивне шумозаглушення. Такі навушники можна використовувати як для прослуховування музики, так і для трансляції білого шуму, звуків природи або хвиль. Прогресивні моделі також моніторять якість сну, а функція будильника вмикає в призначений час мелодію для пробудження. Подібні навушники часто називаються електричними берушами.

Діапазон звукових частот, який здатні відтворити навушники.

Чим ширше цей діапазон, тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або надто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут слід враховувати деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить в середньому від 16 Гц до 22 кГц, та для повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Проте сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі широкі діапазони сам по собі не дають практичних переваг, проте вони зазвичай свідчать про високий клас навушників, а іноді наводяться лише в рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що широкий частотний діапазон сам по собі не є гарантією хорошого звучання: якість звуку залежить ще від цілого ряду параметрів, насамперед амплітудно-частотної характеристики навушників.

Діаметр динаміка, встановленого в навушниках; в моделях з кількома випромінювачами (див. «Кількість випромінювачів»), зазвичай, враховується розмір найбільш великого динаміка, інші розміри можуть уточнюватися в примітках.

Загалом цей параметр актуальне насамперед для накладних навушників (див. «Конструкція»).У них випромінювачі можуть мати різний розмір; чим він більший — тим більш насиченим виходить звук і тим краще динамік відтворює баси, однак великі випромінювачі відповідним чином позначаються на габаритах, вазі і ціною навушників. А ось внутрішньоканальні «вуха» і вкладиші за визначенням мають дуже невеликі динаміки, а насичений бас в них досягається за рахунок інших конструктивних особливостей.

Наявність системи шумоподавлення у власному мікрофоні навушників.

Відповідно до назви, така система призначена для усунення сторонніх шумів – насамперед під час розмов. У її основі зазвичай лежить електронний фільтр, який пропускає звук людського голосу і відсікає фонові звуки на кшталт міського шуму, гулу вітру в ґратах мікрофона тощо. У результаті навіть у галасливій обстановці завдяки шумоподавленню мікрофона мова виходить чіткою та розбірливою; щоправда, система неминуче вносить спотворення у підсумковий звук, але вони у разі некритичні.

- ENC. Технологія шумоподавлення навколишнього середовища ENC (Environment Noise Cancellation) суттєво знижує рівень навколишнього шуму за допомогою спрямованих мікрофонів. Застосовується як в ігрових гаджетах, щоб геймери могли спокійно спілкуватися в голосовому чаті, наприклад і в TWS-моделях навушників, щоб можна було комфортно говорити по телефону в шумній обстановці.

- cVc. Шумопригнічення мікрофона cVc (Clear Voice Capture) - просунута технологія, яка зустрічається переважно у дорогих моделях навушників. Алгоритми cVc ефективно пригнічують відлуння та шуми з навколишнього середовища. Обробка звуку із застосуванням цієї технології здійснюється відразу на декількох рівнях ― алгоритм визначає референсний рівень сигнал-шум, автоматично підлаштовує мову під потрібний рівень гучності, застосовує адаптивні еквалайзери для обробки всього голосу, а також спеціалізовані...фільтри для очищення від низькочастотного бубнежу, сибілянтів та шиплячих.

Ємність акумулятора, встановленого в навушниках відповідної конструкції (див. «Живлення»).

Теоретично більш висока ємність дає змогу досягти більшої автономності, але на практиці час роботи залежить ще й від енергоспоживання навушників — а воно може бути дуже різним, залежно від характеристик і особливостей конструкції. Так що цей параметр є другорядним, і звертати увагу при виборі варто не стільки на ємність батареї, скільки на прямо заявлений час роботи (див. нижче).

Ємність акумулятора, встановленого в кейс (чохол) для навушників.

Цей параметр актуальний виключно для true wireless моделей (див. «Тип кабелю»). Нагадаємо, такі навушники заряджаються від кейса, який зазвичай оснащується власним акумулятором і фактично працює в режимі автономного повербанку. Знаючи ємність батареї в кейсі і в навушниках, можна оцінити, на скільки зарядок «вух» вистачить однієї зарядки чохла. Однак при цьому варто враховувати, що в процесі зарядки навушників частина енергії неминуче витрачається на сторонні втрати, і ефективна ємність кейса виходить десь в 1,6 разів менше заявленої. З цього і слід виходити при розрахунках: наприклад, кейс на 300 мАгод фактично зможе передати навушникам 300 / 1,6 = 187 мАгод енергії, і «вуха» на 30 мАгод від такої батареї вийде повністю зарядити близько 6 раз (187 / 30 ≈ 6).

Час, необхідний для повної зарядки акумулятора в навушниках з відповідним живленням (див. вище).

У даному випадку мається на увазі час зарядки батареї від 0 до 100 % при використанні штатного зарядного пристрою (або стороннього зарядника з ідентичними характеристиками). Відповідно, на практиці цей показник може відрізнятися від заявленого — залежно від особливостей ситуації. Проте в цілому по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: навушники з меншим заявленим часом зарядки і за фактом будуть заряджатися швидше (за інших рівних умов).

Також відзначимо, що підвищення ємності акумулятора (та автономності навушників) неминуче передбачає і збільшення часу зарядки. Для компенсації цього моменту можуть застосовуватися спеціальні технології швидкої зарядки — однак вони позначаються на вартості і вимагають застосування спеціалізованих ЗП.

Час роботи навушників з автономним живленням (див. вище) на одному заряді акумулятора або комплекті батарейок.

Зазвичай, в характеристиках вказується певний середній час роботи, для стандартних умов; на практиці ж він буде залежати від інтенсивності використання, рівня гучності та інших параметрів роботи, а в моделях зі змінними батарейками — ще й від якості конкретних батарейок. Тим не менш, за заявленим часу можна досить достовірно оцінити автономність вибраних навушників і порівняти їх з іншими моделями. Що стосується конкретних значень, порівняно «короткоживучі» пристрої мають автономність до 8 год, показник у 8 – 12 год можна назвати непоганим, 12 – 20 год — дуже хорошим, а в найбільш «довгограючих» навушниках час роботи може перевищувати 20 год.

Для TWS моделей із зарядним кейсом вказується саме час роботи навушників від вбудованого в них акумулятора - ємність кейса і його додаткова зарядка подовжують можливість роботи з навушниками, але лише після "дозаправки". Також відзначимо, що для моделей з активним шумозаглушенням (див. вище) в даному пункті зазвичай вказується автономність з увімкненим шумозаглушувачем; час роботи без використання цієї функції може уточнюватися окремо.

Наявність у навушників спеціального захисту від вологи й пилу; також у цьому пункті може уточнюватися рівень такого захисту згідно стандарту IP.

Далеко не всякі навушники із захистом від вологи допускають повне занурення у воду, проте в цьому разі це зазвичай і не потрібно — захист від води призначений здебільшого для безпечної експлуатації під час дощу (або під час занять спортом, коли користувач сильно потіє). А ось конкретний ступінь такого захисту в різних моделях може значно відрізнятися, і тут найзручніше оцінювати його за маркуванням IP. Таке маркування складається з букв IP і двох цифр; стійкість до вологи описує друга, остання цифра, і в сучасних навушниках можна зустріти такі варіанти:

— 2. Захист від вертикальних крапель води в робочому положенні й при відхиленні пристрою на кут до 15° від цього положення. Мінімальний показник, що дає змогу говорити про стійкість до дощу (однак без сильного вітру).
— 3. Захист від бризок, що падають вертикально або під кутом до 60° до вертикалі. Забезпечує стійкість до дощу середньої інтенсивності за умови сильного вітру.
— 4. Захист від бризок з будь-якого напрямку. Таким навушникам дощ середньої інтенсивності не страшний незалежно від сили вітру
— 5. Захист від водяних струменів з будь-якого напрямку. Дає змогу витримувати поєднання сильного вітру зі зливою.
— 6. Захист від сильних водяних струменів. Вважається мінімальним рівнем, що дає можливість безпечно плавати (з головою над поверхнею води) в навушниках.
— 7. Можливість короткочасного (не більше пів години) занурення під воду на невелику глибину (не більше 1 м); постійна робота в режимі занурення не передбачається. У таких навушниках можна вже не тільки плавати, але й занурюватися під воду на невелику глибину (занурюватися з головою), однак для повноцінного пірнання вони не підходять.
— 8. Найвищий рівень захисту від вологи, що зустрічається в сучасних навушниках (хоча в теорії є і більш високий, 9 рівень). Допускає тривале (більше 30 хв) занурення під воду на глибину 1 м і більше й навіть постійну роботу під водою. І хоча останнє для навушників не особливо актуально, проте подібний ступінь захисту дає можливість безпечно плавати й навіть пірнати. Однак варто враховувати, що конкретні обмеження щодо застосування таких навушників можуть бути різними, їх обов'язково потрібно уточнити за інструкцією.

Що стосується захисту від пилу (його позначає перша цифра в маркуванні IP), то його рівень в сучасних «вухах» вказується в основному в тих випадках, коли він відповідає рівню 4 (захист від предметів товщиною 1 мм і більше), 5 (допускається попадання деякої кількості пилу, що не впливає на роботу пристрою) або 6 (повний захист від пилу). Також відзначимо, що замість цієї цифри може стояти буква «Х» — наприклад, ІРХ7; це означає, що офіційна атестація на стійкість до пилу для цієї моделі не проводилася. Однак цю стійкість у багатьох випадках можна оцінити за ступенем захисту від вологи: так, пристрої з вологостійкістю на рівні 7 або 8 за визначенням не пропускають воду — а значить, пил їм також не страшний.