Порівняння Ande CUBE AND-12/MC-H 35 м² vs Vestfrost VFP09C 25 м²

Тип монтажу уточнюється для внутрішнього блоку кондиціонера.

Класичним найпопулярнішим варіантом монтажу в наш час є настінне встановлення. Саме такі кондиціонери найчастіше використовуються для житлових кімнат і невеликих офісних приміщень, хоча серед них зустрічається і важка потужна техніка, здатна обслужити більшу площу. Аналогічну специфіку мають агрегати з можливістю підлогового або підстельового встановлення, однак вони не такі поширені. А чисто підлогові кондиціонери зустрічаються ще рідше, причому їх потужність в цілому невисока; важкі і потужні підлогові агрегати відносять в окрему категорію — колонні.

Для обслуговування приміщень з перегородками, у тому числі досить великих, відмінно підходять стельові (касетні) агрегати. На канальні моделі варто звернути увагу, якщо потрібно обслужити відразу кілька приміщень із загальною системою повітроводів. Переносний тип монтажу однозначно означає, що перед нами мобільний кондиціонер (див. «Тип»). А ось агрегати зі встановленням у віконну раму, в свій час досить популярні, в наш час вважаються застарілими і використовуються рідко (хоча теж можуть стати в нагоді в певних ситуаціях).

Ось докладніший опис кожного типу м...онтажу:

— Настінний. Кріплення на стіні — зазвичай у верхній частині, під стелею. В більшості приміщень саме такий спосіб розміщення викликає найменше незручностей і дає найбільше свободи вибору місця встановлення. Так, простір на стінах під стелею зазвичай нічим або майже нічим) не зайнятий, а монтажні роботи обмежуються підготовкою кріплень для підвішування і отворів для шлангів, що з'єднують внутрішній блок із зовнішнім. Цим і зумовлена популярність настінних кондиціонерів в наш час.

— Підлоговий. Відносно малопотужні кондиціонери, розраховані на встановлення на підлогу, зазвичай з кріпленням до стіни (важкі підлогові агрегати виділяють у окрему категорію — колонні, див. нижче). Сам по собі такій монтаж дещо простіше настінного, до того ж потік повітря від підлогового пристрою зазвичай спрямований вгору, що зводить до мінімуму ймовірність протягів. З іншого боку, далеко не в кожному приміщенні є достатньо місця на підлозі біля стіни, тим більше, що перед кондиціонером має бути деякий простір для ефективного забору повітря. Крім того, подібне розміщення підвищує ймовірність випадково зачепити агрегат. Тому чисто підлогові моделі зустрічаються порівняно рідко, більш популярні в наш час комбіновані підлогово-підстельові кондиціонери (див. нижче).

— Підлоговий/підстельовий. По суті — настінні моделі, доповнені можливістю встановлення на підлогу біля стіни. Детальніше той і інший спосіб монтажу описані вище; тут тут же відзначимо, що передбачити відразу два способи в одному кондиціонері технічно нескладно, а подібна універсальність робить пристрій більше привабливими в очах покупців. Тому подібні комбіновані агрегати в наш час хоч і поступаються за популярністю настінним, однак помітно перевершують чисто підлогові.

— Касетний (стельовий). Кріплення на стелі, зазвичай між капітальною і підвісною стелею. Більшість кондиціонерів цього типу розраховані на обслуговування досить великих приміщень, у тому числі з перегородками. Такі агрегати мають квадратну форму і направляють потік повітря відразу в 4 сторони; таким чином, оптимальне місце для встановлення такого кондиціонера — в центрі приміщення. Втім, зустрічаються і малопотужні стельові моделі, розраховані на невеликі кімнати; у таких агрегатів потік повітря, направлений в одну сторону, а монтуються вони біля самої стіни. У будь-якому разі потік повітря з касетного кондиціонера спрямований майже горизонтально. Це дає змогу уникнути протягів, а рівномірне охолодження приміщення забезпечується за рахунок того, що важке холодне повітря з кондиціонера осідає вниз, перемішуючись з теплим.

— Канальний. Назва таких кондиціонерів пов'язана з тим, що повітря від них надходить в приміщення не напряму від внутрішнього блоку, а через вентиляційні канали-повітроводи. Сам агрегат, як правило, робиться повністю прихованим в стіні або за підвісною стелею. Подібний формат роботи дуже зручний у тих ситуаціях, коли холодне повітря потрібно направити відразу в кілька місць, значно віддалених одне від одного — наприклад, одразу в декілька офісних приміщень. Альтернативний варіант для таких випадків — мультиспліт-системи (див. «Тип»); однак канальний кондиціонер може виявитися дешевше і простіше у встановленні — особливо якщо точки виведення повітря вже об'єднані системою повітроводів, або ж якщо потрібно обслужити великий простір на кшталт цілої будівлі з кількома поверхами і великим числом окремих приміщень. Недоліком даного варіанта можна назвати те, що інтенсивність охолодження/обігрівання буде однаковою для всіх обслуговуваних приміщень (тоді як мультиспліт дає змогу регулювати її індивідуально для кожного внутрішнього блоку). Крім того, при відсутності повітроводів їх організація може виявитися досить трудомісткою і дорогою задачею.

— Колонний. Важкі продуктивні кондиціонери зі встановленням на підлогу. Від класичних підлогових моделей (див. вище), крім високої потужності, відрізняються компонуванням — воно в даному варіанті вертикальне, на зразок колони (звідси і назва). Крім того, такі агрегати зазвичай не вимагають кріплення до стіни (хоча багато моделі допускають його при необхідності). Ключовою особливістю колонних кондиціонерів є здатність створювати потужний потік повітря, здатний швидко охолодити або прогріти приміщення значної площі. З іншого боку, такій потік повітря може створити серйозний дискомфорт для людини, яка знаходиться поблизу. Тому оптимальним способом застосування колонних агрегатів вважається обслуговування великих приміщень, де з тієї чи іншої причини неможливе застосування інших типів кондиціонерів (таких, як касетні). Кондиціонер з даним типом монтажу може виявитися оптимальним вибором для торгового залу магазину, приміщення ресторану, вестибюля великого готелю і навіть для великої кімнати в приватному будинку або квартирі.

— Переносний. Спосіб встановлення, що зустрічається виключно в мобільних моделях. Крім підключення до електромережі кондиціонеру потрібен ще і вихід назовні для шлангу-повітровода.

— У віконну раму. Кондиціонери, монтовані в отвір у віконній рамі або стіні. Такі пристрої виділяють в окремий різновид, який так і називається — віконні; детальніше про неї див. «Тип». Тут же відзначимо, що монтаж подібних агрегатів — справа досить складна і клопітка, а вибір місць встановлення для них сильно обмежений. Багато в чому саме тому віконні кондиціонери в наш час популярністю не користуються.

Для визначення номінальної потужності кондиціонерів у режимі охолодження прийнято використовувати Британську Теплову Одиницю BTU. Параметр вказується в основному для спліт- та мультиспліт систем із настінною установкою. Потужність обладнання позначається BTU за годину, при цьому 1 BTU/год дорівнює порядку 0.293 Вт. Номінальна потужність кондиціонера часто кратна 1000 BTU. Показник визначає, скільки тисяч BTU/год забезпечує кліматична техніка. Наприклад, маркування «9 BTU» означає агрегат на 9000 BTU/год, або близько 2600 Вт ефективної потужності.

Практичний зміст показника потужності полягає в тому, що за BTU можна легко визначити рекомендовану площу стандартного приміщення в квадратних метрах: достатньо помножити вказану в характеристиках цифру на 3. Так, для 9 BTU вона буде відповідати 9*3 = 27 м². Зауважимо, що суворого співвідношення між BTU і ватами в цьому списку немає: наприклад, до тієї ж категорії 9 BTU входять кондиціонери з ефективною потужністю від 2360 до 2900 Вт. Насправді навіть такого приблизного співвідношення буває цілком достатньо розуміння того, який кондиціонер необхідно розглядати під обслуговування певної «квадратури».

Загальні режими роботи, передбачені в кондиціонері.

Режими охолодження і вентиляції є в кожній моделі за визначенням. А кондиціонери зі зволоженням зустрічаються порівняно рідко. Для них обов'язковим є протилежний формат —осушення та обігрів.

— Охолодження. Режим зниження температури повітря в приміщенні — основна функція будь-якого кондиціонера. Зазначимо, що звичайні кондиціонери при охолодженні ще й видаляють з повітря вологу, однак за рахунок зниження температури відносна вологість в такому режимі змінюється незначно (або не змінюється взагалі). А ось охолоджувачі (див. «Тип») — навпаки, насичують повітря, що остуджується, вологою.

— Вентиляція. Режим, при якому кондиціонер забезпечує тільки циркуляцію повітря по приміщенню, не змінюючи його температуру і вологість. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для перемішування повітря і вирівнювання температури; крім того, при проходженні через кондиціонер повітря фільтрується, що буває корисно, наприклад, для очищення від пилу і диму, або для забезпечення гігієни у приміщенні, де перебуває хвора людина. Підкреслимо, що вентиляцію потрібно відрізняти від підмішування свіжого повітря (див. «Функції»): можливість додавання повітря зовні зустрічається дуже рідко і тільки в дорогих моделях кондиціонерів.

— Осушення. Режим видалення надлиш...ків вологи з повітря. Ця функція працює за рахунок конденсації водяної пари на холодному теплообміннику кондиціонера; зібрана волога зазвичай виводиться назовні через дренажну трубку або накопичується в спеціальному резервуарі. Зазначимо, що конденсація відбувається і в режимі охолодження (див. вище); режим осушення відрізняється від нього тим, що температура повітря, яке пропускається через кондиціонер, змінюється дуже незначно — зазвичай не більше ніж на 1 °С — а ось вологість падає досить помітно.

— Обігрів. Режим підвищення температури повітря в приміщенні. Варто враховувати, що більшість кондиціонерів з цією функцією не розраховані на використання в якості повноцінних систем опалення — їх завданням є «допомога» таким системам, а також обігрів в міжсезоння, коли основне опалення не працює. Крім того, допустима зовнішня температура (див. «Мінімальна t для режиму обігріву») може бути різною: приміром, далеко не кожен агрегат з режимом обігріву здатний працювати в мороз. З іншого боку, зустрічаються і винятки — потужні холодостійкі моделі, що наближаються за характеристиками до теплових насосів і витримують температури в -25 °С і навіть нижче.

— Зволоження. Режим підвищення вологості повітря. Така необхідність часто виникає в зимовий час: при нагріванні повітря від опалювальних приладів його відносна вологість знижується (а загальний комфорт в приміщенні пов'язаний саме з відносною вологістю). Крім того, в приміщеннях, де є маленькі діти, повітря рекомендується спеціально зволожувати. Режим зволоження в кондиціонерах зустрічається вкрай рідко і тільки в моделях преміумкласу. І в тому, і в іншому разі для роботи зволожувача потрібен запас води, який потрібно контролювати і періодично поповнювати.

Площа приміщення, рекомендована для використання кондиціонера в основному режимі — на охолодження.

Найчастіше даний параметр вказується за спрощеною формулою: на 1 м2 площі приміщення потрібно близько 100 Вт ефективної потужності кондиціонера. Таким чином, наприклад, для моделі з потужністю охолодження 2200 Вт рекомендована площа становитиме 2200/100 = 22 м2. Однак ці результати актуальні тільки для стандартних умов в житлових і офісних приміщеннях: висота стель близько 2,5 – 3 м, відсутність сильного теплопритоку тощо. Для більш специфічних ситуацій існують більш детальні формули розрахунків, їх можна знайти в спеціальних джерелах. Ну і в будь-якому разі, вибираючи кондиціонер за рекомендованою площею, не завадить взяти запас хоча б в 15 – 20 %: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій.

Рекомендована площа до 15 м2 для сучасного кондиціонера вважається дуже невисокою, такі агрегати розраховані на обслуговування одиничних приміщень невеликої площі. Для середньої житлової кімнати на зразок спальні або вітальні краще підійде модель на 20 м2 або навіть на 25 м2. Моделі на 30 м2 і вище призначаються вже як мінімум для квартир-студій, а частіше — для офісних і виробничих приміщень. А в найбільш потужних сучасних агрегатах рекомендована площа може становити 150 – 175 м2...і навіть більше.

Зазначимо, що для режиму обігрівання використовується та сама загальна формула — «100 Вт на 1 м2». При цьому ефективна потужність більшості кондиціонерів в цьому режимі помітно вище, ніж в режимі охолодження. Так що цей пункт можна використовувати і для вибору агрегата з функцією обігрівання: кондиціонер, здатний охолодити приміщення певної площі, практично гарантовано зможе і обігріти його (з урахуванням відповідних обмежень по застосуванню — див. «Режими роботи»).

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Швидкість видалення вологи з повітря під час роботи кондиціонера на осушення.

Кількість надлишкової вологи, що накопичується в повітрі, залежить від цілого ряду параметрів; існують спеціальні формули і навіть програми-калькулятори, які дають змогу обчислити цю кількість для тієї чи іншої ситуації. Ці методики розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же варто сказати, що кондиціонери не є повноцінними осушувачами, так що їх продуктивність в даному режимі загалом невисока.