Порівняння Grohe Grohtherm 1000 34156003 vs Kludi Zenta 351010538

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Максимальна витрата води під час роботи змішувача, іншими словами — максимальна кількість води, яку він може пропустити через себе за хвилину. Ця характеристика важлива насамперед для моделей, призначених для ванн (див. «Призначення»): чим більше пропускна здатність — тим швидше буде наповнюватися ванна. Однак цим значення даного пункту не обмежується. По-перше, інформація про витрату може стати в нагоді при певних розрахунках, пов'язаних з водопостачанням — наприклад, для розрахунку необхідної продуктивності насоса. По-друге, у висококласних змішувачах можуть встановлюватися аератори, що дають змогу досягти потужного і ефективного струменя при низьких витратах води; вказана в характеристиках витрата дає можливість оцінити економічність таких пристроїв у порівнянні з аналогами.

Найменший тиск на вході, при якому змішувач здатний в повній мірі виконувати свої функції по безперешкодній подачі води.

Найбільший тиск на вході, при якому змішувач здатний працювати в безаварійному режимі з мінімальним ризиком передчасного виходу з ладу. Іншими словами-це межа міцності змішувача. Відзначимо, що для звичайного побутового використання можна виходити з того, що максимальний тиск у водопроводі вітчизняного квартирного фонду становить 6 бар. Від цього значення необхідно відштовхуватися і вибирати модель з невеликим запасом «по міцності» щоб уникнути протікання в вузлах змішувача при скачках тиску понад норму. Відзначимо, що в мережах з централізованої подачі води тиск може досягати і 10 бар. Тому для дорогих змішувачів, які предьявляют високі вимоги до вхідного тиску, необхідно купувати спеціальні редуктори.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між виливом і душовою лійкою. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними, в сучасних змішувачах можна зустріти в основному такі варіанти:

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось її конструкція залежить від особливостей конкретного змішувача. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання з виливу на душ її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з душу на вилив — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води (див. «Функції і можливості - Автоперемикання душ/ванна»). У деяких змішувачах автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, управляючі клапаном.

— Важільний. Дивертор у вигляді поворотного важеля. Найчастіше цей важіль безпосередньо управляє клапаном, що перемикає потік води. Подібна конструкція вважається дещо менш надійною, ніж кнопкова, зате вона помітно простіше і дешевше, завдяки чому вельми популярна — особливо в порівняно недорогих змішувачах. А ось в пристроях преміумкласу дивертор цього типу може діяти за іншими, більш прогресивним принципам — наприклад, важіль може працювати як електронний...перемикач.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, в такий спосіб: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача – вода надходить через нього, а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Знімний. Дивертор, розташований за межами корпусу – зазвичай між самим змішувачем і виливом. Як правило, з одного боку такого пристосування розташовується управляючий елемент (найчастіше невеликий важіль або поворотний краник), а з іншого – патрубок для підключення душового шланга. А назва «знімний» говорить про те, що дану деталь можна легко зняти силами самого користувача – на відміну, наприклад, від кнопкових або важільних рішень, які зазвичай вбудовуються прямо в корпус змішувача і вельми складні в демонтажі/заміні. Відповідно, після зняття дивертор можна або замінити на інший, або прибрати зовсім, підключивши вилив безпосередньо до змішувача. В цьому і полягає основна перевага даного варіанта: при неполадках в диверторі його можна без особливих проблем зняти для ремонту або заміни, при цьому змішувач (за винятком «душової частини») залишається цілком працездатним.

Тип труб для подачі води, на які розрахований змішувач.

— Шланги. При гнучкому підведенні для з'єднання змішувача з водопроводом використовуються полімерні трубки (шланги), здатні добре гнутися і армовані металевою сіткою для міцності. Це забезпечує простоту й універсальність кріплення — завдяки гнучкості трубки можна провести навіть в обмежених місцях. З іншого боку, таке підведення менш міцне і надійне, ніж жорстке. Воно застосовується переважно в моделях для кухні та раковин (див. «Призначення»). Трубки кріплення можуть входити у комплект постачання змішувача; цей момент варто уточнювати окремо.

— Жорсткі трубки. Такі змішувачі розраховані на кріплення безпосередньо до металевих труб водопроводу. Перевагою цього типу є надійність і міцність, недоліком — значні обмеження за місцем встановлення: доводиться або ставити змішувач там, де при будівництві були виведені труби, або переробляти комунікації, що пов'язане з великими незручностями і витратами. З іншого боку, застосовуються такі змішувачі зазвичай для ванн і душових, а в сучасних ванних кімнатах проблем з невдалим розміщенням труб зазвичай не виникає.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — в основному для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого в основному використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають в основному в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель змішувача — тобто строк, протягом якого виробник гарантує нормальну роботу пристрою. Конкретні умови гарантії можуть бути різними, однак, зазвичай, вона поширюється на заводські дефекти і неполадки, які виникли з вини виробника/продавця і виявлені при нормальному використанні, без порушення правил; якщо такі дефекти або неполадки виявляться протягом гарантійного строку, виробник бере на себе зобов'язання за свій рахунок виправити ситуацію — аж до заміни змішувача на справний примірник.

В наш час можна зустріти змішувачі з гарантією на 4 роки, 5 років, 7 років, 10 років і навіть 25 років. Загалом чим більше термін гарантії — тим більш надійним є виріб, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.