Порівняння Proton BG-950 vs Matari MC500

Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.

— Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.

— Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.

— Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.

— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.

Номінальна напруга на виході генератора.

- 230 В(1 фаза). Стандартна напруга звичайної побутової розетки. Широко застосовується в побуті та й серед спеціалізованого обладнання чимало пристроїв на 230 В; винятком є лише потужна техніка (переважно від 4 – 5 кВт), на яку цього напруги недостатньо. Саме на 230-вольтові генератори варто звернути увагу, зокрема тим, хто шукає пристрій для аварійного живлення житлового приміщення або невеликого офісу.

- 400 В(3 фази). Генератори, здатні видавати трифазне живлення на 400 В. Таке живлення дуже рідко застосовується в побуті, проте воно може знадобитися для важкого обладнання та іншого подібного навантаження. Генератори з напругою 400 В загалом потужніші, важчі, дорожчі і «ненажерливіші», ніж 230-вольтові. Більшість їх оснащується як трифазними, а й однофазними розетками; проте спеціально шукати подібний агрегат варто лише в тому випадку, якщо наявність трифазного живлення є важливим.

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — в основному це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає в основному в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно в основному для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

— Мідна. Мідна обмотка характерна для генераторів високого класу. Мідний альтернатор відрізняється високою провідністю і слабким опором. Провідність міді в 1,7 рази перевищує провідність алюмінію, така обмотка менше гріється, а сполуки з цього металу стійко переносять температурні перепади і вібраційні навантаження. Серед недоліків мідної обмотки можна відзначити хіба що високу вартість альтернатора. В іншому ж генератори з мідною обмоткою характеризуються високою надійністю і довговічністю.

— Алюмінієва. Алюмінієва обмотка альтернатора характерна для генераторів бюджетного класу. Головними перевагами алюмінію є легка вага і невисока ціна, в іншому ж така обмотка, як правило, поступається мідним аналогам. На поверхні алюмінію створюється оксидна плівка, вона з'являється скрізь, навіть в місцях контактної пайки. Оксидна плівка підбиває контакти і не дає зовнішньої захисної обплетенні надійно утримувати алюмінієві жили.

Тип двигуна внутрішнього згоряння, встановленого в генераторі. Зазначимо, що дизелі (див. «Паливо») в сучасних генераторах робляться тільки 4-тактний, так що різні типи ДВЗ зустрічаються лише серед бензинових моделей. Цю різницю і розглянемо:

— 2-тактний. Головними перевагами таких двигунів є простота, низька вартість і висока потужність на одиницю об'єму, ніж у чотиритактних. З іншого боку, вони сильніше шумлять, споживають більше палива, а заливати в двотактний двигун потрібно суміш бензину і масла в строго певній пропорції, що ускладнює процедуру заправки.

— 4-тактний. Такі двигуни менш шумні і більш економічні, ніж двотактні; крім того, масло в них заливається окремо від бензину, і немає ризику не розрахувати пропорції для заправки. Їх основними недоліками є висока вартість і менша потужність при тому ж об'ємі.

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Спосіб запуску двигуна електрогенератора. Для запуску двигуна внутрішнього згоряння (бензинового або дизельного, див. «Паливо») у будь-якому разі необхідно прокрутити вал двигуна; зробити це можна двома способами:

— Ручний. При такому способі запуску початковий імпульс повідомляється двигуна вручну — зазвичай користувачу для цього потрібно з силою смикнути за трос, раскручивающий спеціальний маховик. Найбільш простий за конструкцією і дешевий спосіб запуску, з додаткового устаткування потребує тільки власне троса з маховиком. З іншого боку, він може вимагати від користувача значних м'язових зусиль і слабо підходить для потужних агрегатів.

— Електростартер. При такому типі запуску вал двигуна прокручується за допомогою спеціального електромотора, який називається стартером; живиться стартер від власного акумулятора. Подібний варіант запуску силового агрегату генератора є найпростішим для користувача та потребує докладання мінімуму зусиль. Залежно від реалізації електростартера, зазвичай, достатньо провернути ключ у замку запалювання, натиснути на кнопку, повернути ручку або прокрутити спеціальний барабан тощо. Потужності сучасних стартерів вистачає навіть для важких двигунів, де ручний запуск утруднений чи неможливий. Також зазначимо, що електростартер за визначенням потрібний для використання автозапуску ATS (див. «Функції»). З іншого боку, додаткове оснащення впливає на вагу та...вартість агрегату, причому іноді дуже помітно. Тому подібні системи запуску використовуються здебільшого там, де без них не обійтися — у згаданій тяжкій техніці, а також генераторах з ATS.