Порівняння Shure SM86 vs Rode NT1000

— Вокальний (для караоке). У відповідності з назвою подібні моделі призначені насамперед для передачі людського голосу — під час співу, художнього читання тощо, коли важлива не тільки розбірливість мови, але і відтінки інтонацій. Саме такі мікрофони можна побачити на сцені під час концертів та інших подібних заходів, в обладнанні для караоке тощо. Також в цю категорію включені моделі, що допускають застосування ще й у ролі інструментальних (див. нижче).

— Петличний. Назва цього типу мікрофонів обумовлена традиційним способом кріплення — на комір, туди, де зазвичай знаходиться петлиця; для них характерні мініатюрні розміри і наявність кліпси для утримання на одязі. Подібні пристрої відомі насамперед як обладнання для телевізійних передач — вони використовуються учасниками телепрограм, щоб ті могли говорити, не займаючи руки більш великими мікрофонами. А деякі пристрої даного типу фактично являють собою «заготівлю для гарнітури», яка перетворюється в повноцінну гарнітуру при підключенні навушників.

— Для комп'ютера. Мікрофони, призначені для використання з повнорозмірними ПК. Такі мікрофони зазвичай мають капсуль на довгій ніжці, іноді гнучкій (див. нижче) і підставку для розміщення на поверхні столу. Їх основним призначенням є голосовий зв'язок з використанням комп'ютера, де найбільш важлива не стільки точність передачі деталей, скільки швидкіс...ть передачі даних та їх невеликі обсяги — тому якість звуку, зазвичай, виходить відносно невисокою.

— Для ноутбука. Як і описані вище мікрофони для ПК, «ноутбучні» моделі розраховані в основному на голосове спілкування і мають досить скромні характеристики. Їх ключовою відмінністю є спрямованість на використання з портативними пристроями, що виражено насамперед в компактних розмірах. Крім того, для багатьох подібних мікрофонів порт підключення одночасно відіграє роль кріплення для розміщення на корпусі ноутбука.

— Інструментальний. Мікрофони, призначені для підзвучування музичних інструментів — наприклад, саксофонів, акустичних гітар (не оснащених звукознімачами), перкусійних установок тощо. Слід враховувати, що, незважаючи на зовнішню схожість деяких моделей з описаними вище вокальними, «чисто інструментальні» мікрофони для обробки голосу підходять слабо, використовувати їх для цієї мети не рекомендується.

— Студійний. Мікрофони, призначені для застосування в студіях звукозапису. Зазвичай, розраховані на запис вокалу. Відрізняються високою якістю передачі звуку і відповідною вартістю.

— Головний. Мікрофони, призначені для носіння на голові — на зразок гарнітур (тільки в цьому випадку в конструкції відсутній навушник). Мають мініатюрні розміри і за специфікою застосування аналогічні петличним (див. вище), проте розташовуються ближче до рота і не залежать від одягу мовця. Це дозволяє застосовувати такі моделі в специфічних ситуаціях, коли петличний мікрофон непридатний — наприклад, для зйомок відеоролика при сильному рівні стороннього шуму.

— Для конференцій. Мікрофони, призначені для використання в конференц-залах, кімнатах для нарад, на трибунах і в інших подібних місцях. Конструкція подібних моделей може бути різною — капсуль на гнучкій ніжці (див. нижче), диск, що укладається прямо на стіл тощо. Однак у будь-якому разі даний різновид оптимізований під передачу мови і розрахований на максимальну зручність для мовця — щоб користувач не відволікався на підбір оптимального положення відносно мікрофона і відстані до нього.

— Для відеокамери. Мікрофони, призначені, згідно з назвою, для використання з відеокамерами, переважно професійними. Зазначимо, що технічно до входу відеокамери можна підключити будь-який мікрофон, співпадаючий по роз'ємам і основним характеристикам; однак у цю категорію включені тільки ті моделі, які розраховані на встановлення безпосередньо в спеціальне кріплення на корпусі камери.

— Для диктофона. Специфічний різновид мікрофонів, призначений виключно для використання з диктофонами. Така техніка, зазвичай, оснащується власними вбудованими мікрофонами, однак їх можливостей в деяких випадках може не вистачати; а серед висококласних професійних диктофонів зустрічаються пристрої, які взагалі не мають мікрофона. Зовнішні мікрофони зазвичай підключаються по інтерфейсу 3.5 мм mini-Jack або через фірмовий роз'єм (див. нижче), при цьому однією з їх відмінних особливостей є відсутність дроту: штекер монтується прямо на корпусі мікрофона і відіграє роль не тільки роз'єму, але і кріплення. Зрозуміло, для подібних пристроїв характерні також мініатюрні розміри.

— Для телефона/планшета. У цю категорію включені спеціалізовані мікрофони, що першопочатково позиціонуються як аксесуари для смартфонів або планшетів. Зазвичай, вони схожі з описаними вище диктофонними в тому плані, що кріпляться прямо на корпус пристрою, не використовуючи додаткових дротів. Основна ж їх специфіка в порівнянні з тими ж моделями для диктофонів полягає в способі підключення — зазвичай для цього використовується універсальний роз'єм на зразок 30pin/Lightning, microUSB або фірмового інтерфейсу (детальніше див. нижче).

— Для відеовиробництва. Мікрофони, призначені для використання в процесі відеозапису. Фактично даний різновид включає дві підгрупи, кожна зі своєю спеціалізацією. Перша — це мікрофони, які можна умовно назвати «репортерськими». Зазвичай, до них належать динамічні (див. «Тип») моделі з всебічною спрямованістю (див. нижче) і гарною чутливістю. Ці особливості дають змогу «чути» не лише голос репортера, але і звуковий фон навколо нього; крім того, не потрібно точно витримувати положення мікрофона щодо обличчя, що особливо корисно при опитуванні інших людей. Також «репортерські» моделі мають міцні корпуси і загалом непогано захищені від різних неприємностей (хоча і не обов'язково є повністю стійкими до вологи і ударів). Другий різновид моделей для відеовиробництва — «звукооператорські»: такі мікрофони часто можна побачити на знімальних майданчиках встановленими на довгі штанги. Вони, зі свого боку, зазвичай робляться одно- або двонаправленими (для максимальної фільтрації сторонніх звуків), а за типом найчастіше належать до конденсаторних і забезпечують досить високу якість і достовірність передачі звуку.

— Підвісний. Мікрофони, розраховані на встановлення підвісним способом — наприклад, на стелі. Подібні моделі призначені в основному для підзвучування хорового співу, театральних вистав та інших ситуацій, в яких інші типи мікрофонів (що стоять на стійці, утримуються в руці або навіть чіпляються на голову) не дуже зручні.

— Вимірювальний. Вимірювальні мікрофони призначені для калібрування звукових інсталяцій. З їх допомогою можна швидко і точно налаштувати тонкомпенсацію для музичного інструменту, гучномовця, звукозаписувального обладнання тощо. Ключовими особливостями вимірювальних мікрофонів є широкий частотний діапазон (20 - 40 000 Гц) і висока стабільність частотних характеристик. Вимірювальний мікрофон проводить замірювання рівня шумів і виявляє звукові аномалії. Правильно налаштована, за допомогою вимірювального мікрофона, звукова інсталяція буде повністю відповідати акустичним особливостям конкретно взятого приміщення.

Опір мікрофона змінному струму; також цей параметр називають «імпеданс». Це одна з найважливіших характеристик, що визначає сумісність з підсилювачем або іншим пристроєм, до якого підключається мікрофон: якщо імпеданс не відповідає оптимальному, можливі втрати в потужності сигналу. Тут є свої особливості, що залежать від призначення тієї чи іншої моделі (див. вище). Так, для мікрофонів, застосовуваних з комп'ютерами, ноутбуками, диктофонами та телефонами/планшетами імпеданс може взагалі не вказуватися — характеристики таких моделей підбираються з таким розрахунком, щоб гарантовано забезпечити нормальну сумісність з відповідними пристроями. А ось у професійній аудіотехніці для підбору використовуються особливі правила; детальніше з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.

Діапазон звукових частот, нормально сприймаються і оброблюваних мікрофоном.

Чим ширше цей діапазон, тим повніше сигнал, тим менше ймовірності, що занадто високі або низькі частоти будуть втрачені через недосконалості мікрофона. Однак у цьому випадку варто враховувати деякі нюанси. Перш за все: сам по собі великий діапазон частот ще не гарантує високої якості звуку — багато також залежить від типу мікрофона (див. вище) і його амплітудно-частотної характеристики, не кажучи вже про інших компонентів аудіосистеми. Крім того, велика ширина теж не завжди реально необхідна. Наприклад, для нормальної передачі людської мови достатнім вважається діапазон 500 Гц – 2 кГц, що вже набагато загального діапазону, яке сприймається людським вухом. Цей загальний діапазон, зі свого боку, складає в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і до того ж звужується з віком. Не варто забувати і про особливості апаратури, до якої підключений мікрофон: навряд чи варто спеціально шукати модель з великим діапазоном, якщо, наприклад, підсилювач, до якого її планується підключати, сильно «обрізає» частоти зверху і/або знизу.

Чутливість описує потужність сигналу на виході мікрофона при обробці ним певної гучності звуку. В даному випадку під чутливістю мається на увазі співвідношення напруги на виході до звукового тиску на мембрану, виражене в децибелах. Чим більше це число, тим вище чутливість. Зазначимо, що зазвичай, величини в децибелах — від'ємні, тому можна сказати так: чим ближче число до нуля, тим чутливіше мікрофон. Наприклад, модель на -38 дБ за цим параметром перевершує модель на -54 дБ.

Варто враховувати, що сама по собі висока чутливість не означає високої якості звукопередачі — вона лише дозволяє пристрою «чути» більш слабкий звук. І навпаки, низька чутливість не є однозначною ознакою поганого мікрофона. Вибір же за цим параметром залежить від особливостей застосування: чутливе пристрій стане в нагоді для роботи з неголосними звуками і в тих випадках, коли необхідно вловити найдрібніші нюанси того, що відбувається, а «слабкий» мікрофон зручний при високій гучності звуку або при необхідності фільтрувати слабкі сторонні шуми. Зустрічаються моделі з регулювання чутливості (а для моделей з виходом на навушники може бути передбачена регулювання гучності навушників).

Максимальний звуковий тиск, що сприймається мікрофоном, при якому коефіцієнт гармонійних коливань не перевищує 0,5% — простіше кажучи, найбільша гучність звуку, при якій не виникає помітних перешкод.

Чим вище цей показник — тим краще мікрофон підходить для роботи з гучним звуком. Тут варто враховувати, що децибел — нелінійна величина; іншими словами, збільшення гучності з 10 дБ до 20 дБ або з 20 до 40 дБ не означає її підвищення у 2 рази. Тому при оцінці зручніше звертатися до порівняльними таблицями рівня шуму. Ось деякі приклади: рівень в 100 дБ приблизно відповідає мотоциклетного двигуна або шум у вагоні метро; 110 дБ — вертольоту; 120 дБ — роботи відбійного молотка; 130 дБ, порівнянні зі звуком реактивного літака на розгоні, вважаються больовим порогом для людини. При цьому багато висококласні мікрофони здатні нормально працювати при звуковому тиску до 140 – 150 дБ — а це рівень шуму, здатний завдати людині фізичні ушкодження.

Параметр, що описує співвідношення між рівнем корисного сигналу і рівнем шумів, що видаються мікрофоном. Зазначимо, що фактичне співвідношення сигнал/шум змінюється залежно від звукового тиску, який сприймається мікрофоном. Тому в характеристиках прийнято вказувати варіант для стандартної ситуації — при звуковому тиску в 94 дБ. Це дозволяє порівнювати між собою різні моделі.

Загалом даний показник досить наочно характеризує якість роботи тієї чи іншої моделі, оскільки він враховує практично всі значущі сторонні шуми, що виникають під час роботи. Чим більше це співвідношення, тим чистішою виходить звук, тим менше в ньому спотворень. Значення в 64 – 66 дБ вважаються цілком пристойними, а висококласні мікрофони забезпечують показники в 72 дБ і вище.

Матеріал, з якого виконаний корпус мікрофона.

— Пластик. Головними перевагами пластику є невисока вартість, невелика вага і повна нечутливість до корозії. Водночас він вважається менш надійним, ніж метал, через відносно невисокої міцності (існують високоміцні різновиди пластиків, однак у випадку мікрофонів зазвичай простіше використовувати все-таки метал). Тому даний матеріал популярний в основному серед моделей, для яких важлива легкість і мініатюрність — насамперед петличні, головних і тих, що встановлюються на відеокамеру (див. «Призначення»). Також він часто зустрічається в комп'ютерних і ноутбучних пристроях, а ось пластикові мікрофони для вокалу зазвичай належать до початкової цінової категорії.

— Метал. Метал обходиться дорожче пластику і має більшу вагу. З іншого боку, металеві мікрофони значно міцніше і надійніше, до того ж мікрофон в такому корпусі справляє враження «солідності» (не в останню чергу саме за рахунок масивності). Цей варіант популярний серед вокальних, студійних і інструментальних мікрофонів середнього і вищого класу.