Порівняння Panasonic CS-E18RKDW 50 м² vs Panasonic CS-E18PKDW 50 м²

Загальний тип кондиціонера.

У наш час на ринку можна зустріти переважно спліт-системи, мультиспліт-системи, мобільні пристрої. Більш рідкісними варіантами є віконні моделі і моноблоки. Ось детальніший опис кожного з цих варіантів:

— Спліт-система. Найпопулярніша різновид сучасних кондиціонерів. Такі моделі складаються з двох блоків — внутрішнього і зовнішнього. Зовнішній блок кріпиться на зовнішній стіні будівлі і відповідає за теплообмін з навколишнім середовищем — саме через нього скидаються надлишки тепла (або навпаки, зовнішнє тепло відбирається всередину приміщення, під час роботи на нагрів). Внутрішній блок розташовується в приміщенні, з нього надходить кондиційоване повітря. Обидва блоки з'єднані трубками, по яких циркулює теплоносій. Кондиціонери цього типу зручні, зокрема, тим, що внутрішній блок можна встановити практично в будь-якому місці приміщення; а в деяких моделях внутрішні блоки мають незвичайний дизайн (див. нижче), що дозволяє таким пристроям органічно вписуватися навіть у нестандартні інтер'єри. Також відзначимо, що спліт-системи можуть мати практично будь-яку продуктивність, серед них зустрічаються моделі як побутового, та й промислового рівнів, а встановлення таких кондиціонерів порівняно проста. Все це і зумовило їхню популярність.

— Мультіспліт-система. Різновид спліт-систем (д...ив. вище), в яких на один зовнішній блок приходиться декілька внутрішніх. Така компоновка дозволяє за допомогою одного кондиціонера організувати управління кліматом відразу в декількох приміщеннях, при цьому монтаж такої системи виходить простіше, а вартість — дешевше, ніж при використанні окремих спліт-систем.

— Мобільний. Кондиціонери у вигляді єдиного блока, розрахованого на можливість частого переміщення з місця на місце; у деяких моделях для цього навіть передбачаються коліщатка. Для теплообміну з зовнішнім середовищем в таких пристроях використовуються шланги-повітроводи, які виводяться у вікно, дверний отвір, шахту вентиляції і т. ін. Мобільний кондиціонер може стати справжнім порятунком там, де немає можливості встановити стаціонарний пристрій: для нього не потрібно складних монтажних робіт, досить придумати, куди вивести трубу повітропроводу. Крім того, такий агрегат може стати в нагоді в ситуації, коли потрібно по черзі охолоджувати декілька кімнат, а встановити з цією метою стаціонарний кондиціонер (кондиціонери) важко або неможливо.

— Віконний. Кондиціонери у вигляді єдиного блока, встановлюється прямо у віконний отвір — так, що одна сторона пристрою виявляється в приміщенні, друга — на вулиці. Це один з перших типів кондиціонерів, однак у наш час він вважається застарілим і зустрічається вкрай рідко — в основному через складності монтажу і дуже обмеженого вибору місць установки. Крім того, подібний агрегат неминуче перекриває частину вікна, що в деяких випадках також є серйозним недоліком.

— Моноблок. Стаціонарні кондиціонери у вигляді єдиного блока з настінного установкою. Такий агрегат розміщується всередині приміщення, на стіні, що виходить назовні, а теплообмін забезпечується за рахунок пропущених через стіну повітроводів, через які зовнішнє повітря надходить у теплообмінник і виходить з нього. Подібна конструкція дозволяє обійтися без зовнішніх блоків, що буває дуже зручно в деяких ситуаціях — наприклад, якщо кондиціонер потрібен для історичної будівлі або будинку в строго визначеному дизайні, не допускає зайвих «декорацій» на фасаді. З іншого боку, моноблоки обходяться недешево, а можливості по їх установці сильно обмежені.

Для визначення номінальної потужності кондиціонерів у режимі охолодження прийнято використовувати Британську Теплову Одиницю BTU. Параметр вказується в основному для спліт- та мультиспліт систем із настінною установкою. Потужність обладнання позначається BTU за годину, при цьому 1 BTU/год дорівнює порядку 0.293 Вт. Номінальна потужність кондиціонера часто кратна 1000 BTU. Показник визначає, скільки тисяч BTU/год забезпечує кліматична техніка. Наприклад, маркування «9 BTU» означає агрегат на 9000 BTU/год, або близько 2600 Вт ефективної потужності.

Практичний зміст показника потужності полягає в тому, що за BTU можна легко визначити рекомендовану площу стандартного приміщення в квадратних метрах: достатньо помножити вказану в характеристиках цифру на 3. Так, для 9 BTU вона буде відповідати 9*3 = 27 м². Зауважимо, що суворого співвідношення між BTU і ватами в цьому списку немає: наприклад, до тієї ж категорії 9 BTU входять кондиціонери з ефективною потужністю від 2360 до 2900 Вт. Насправді навіть такого приблизного співвідношення буває цілком достатньо розуміння того, який кондиціонер необхідно розглядати під обслуговування певної «квадратури».

Кількість внутрішніх блоків, що постачаються в комплекті з кондиціонером.

Поділ на зовнішній та внутрішній блок мають спліт- та мультиспліт-системи (див. «Тип»). А від кількості внутрішніх модулів у комплекті залежить, скільки кімнат кондиціонер зможе обслуговувати «з коробки». Однак на практиці цей параметр, по суті, є довідковим, ніж практично значущим. Наприклад, у повній комплектації (див. «Комплектація») спліт-системи визначення поставляються з одним внутрішнім блоком. А в мультисплітах повна комплектація зустрічається рідко і зазвичай включає два подібні блоки; передбачається, що з організації більшої системи зручніше придбати зовнішній блок і окремо докупити щодо нього необхідну кількість внутрішніх. Окремі внутрішні блоки мультиспліт-систем також продаються по одному.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Додаткові функції, передбачені в пристрої.

Крім можливостей, прямо пов'язаних з основним призначенням (таких, як інвертор, нічний режим або чергове опалення), в сучасних кондиціонерах можуть передбачатися й досить специфічні функції — такі, як іонізатор, підмішування свіжого повітря, сенсор забрудненості повітря, сенсор присутності, привод вертикальних жалюзі тощо. Для зручності в управлінні може передбачатися з'єднання зі смартфоном і/або прогресивний пульт I Feel з термодатчиком, а для простоти обслуговування — самоочищення та/або самодіагностика. Ось докладний опис цих функцій:

— Інверторне управління. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий форм...ат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.

— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).

— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.

— Іонізатор. Модуль, що насичує повітря, яке проходить через кондиціонер, іонами — зарядженими частинками. Негативно заряджені іони надають відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, а також вважаються корисними для здоров'я загалом.

— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому в основному в моделях середнього рівня і вище.

— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.

— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.

— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (в основному настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.

— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається в основному для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).

— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.

Максимально допустима довжина трубок для холодоагенту, що з'єднують зовнішній та внутрішній блок спліт - або мультиспліт-системи (див. «Тип»). Мається на увазі довжина трубок в одну сторону, від внутрішнього блока до зовнішнього (або навпаки).

У більшості сучасних кондиціонерів цей параметр становить порядку 15 – 20 м, а то й більше, так що проблеми з максимальною довжиною можуть виникнути лише при великому видаленні блоків один від одного (наприклад, якщо внутрішній блок ставиться «через весь будинок» від зовнішнього). Технічно цілком можливо використовувати трубки більшої довжини, ніж максимально допустима, однак це вплине на ефективність кондиціонера і може вимагати дозаправки фреону.

Найменша температура зовнішнього повітря, при якій кондиціонер здатний нормально функціонувати в режимі обігрівання.

Сучасні кондиціонери з режимом обігрівання є досить холодостійкою технікою. Так, моделі, де даний температурний поріг перевищує 0 °С, зустрічаються вкрай рідко. Дуже багато агрегатів, навіть досить недорогих, мають мінімальну допустиму для обігрівання температуру в межах -5 ... -10 °С або -11 ... -15 °С. Моделей з показниками в -16 ... -20 °С і -21 ... -25 °С хоч і значно менше, але все одно чимало, а кондиціонери, здатні гріти при -25 °С і нижче, впритул наближаються за можливостями до теплових насосів.

Типи додаткових фільтрів, якими штатно укомплектований кондиціонер (крім найпростіших фільтрів механічного очищення, які є у всіх моделях).

Підкреслимо, що мова йде саме про фільтри, що постачаються в комплекті; деякі моделі дають змогу окремо докупити додаткові елементи для очищення повітря, але ця можливість в даному разі не враховується. Що стосується конкретних варіантів, то найбільшою популярністю в сучасних кондиціонерах користуються різні антибактеріальні фільтри (у тому числі катехіновий елементи і УФ-лампи), пристосування для тонкого очищення (включаючи HEPA-фільтри), антигрибкові, антиалергенні, дезодоруючі і формальдегідні фільтри, а також елементи, які об'єднують в собі відразу кілька функцій — плазмові (електростатичні) і каталітичні. Ось докладний опис кожного з них:

– Плазмовий (електростатичний). Дія фільтрів цього типу заснована на насиченні повітря негативно зарядженими іонами. Таким чином, подібний елемент працює ще й в якості іонізатора (див. «Функції»), навіть якщо повноцінний іонізатор в конструкції відсутній. Що стосується очищення повітря, то плаз...мові фільтри здатні досить ефективно знищувати шкідливі мікроорганізми, руйнувати деякі шкідливі речовини, а також затримувати частинки пилу, диму, сажі тощо — ці частинки під дією іонізованого повітря самі набувають заряд і притягуються до пластин фільтра.

– Тонкого очищення. Під даним терміном зазвичай маються на увазі прогресивні механічні фільтри, що забезпечують фільтрацію повітря на мікроскопічному рівні. Конкретна ефективність подібних пристосувань може бути різною; її в кожному разі варто уточнювати окремо. Відзначимо також, що описані нижче HEPA теж, по суті, є фільтрами тонкого очищення; однак вони використовують специфічний принцип роботи і першопочатково відрізняються високою ефективністю. Тому наявність HEPA-фільтрів вказують окремо.

– HEPA-фільтр. Особливий різновид механічних фільтрів тонкого очищення. Завдяки особливій конструкції мікроканалів, через які в такому фільтрі проходить повітря, подібні пристосування можуть затримувати частинки з набагато меншими розмірами, ніж діаметр мікроканалів. Для порівняння: ефективність фільтра HEPA оцінюють за здатністю затримувати забруднення розміром 0,1 - 0,3 мікрона (з такими частинками подібний фільтр найменш ефективний), тоді як розмір більшості бактерій починається з 0,5 мікрон. За ефективністю подібні фільтри ділять на класи; в наш час актуальні класи HEPA від 10 (затримує не менше 85% згаданих частинок) до 14 (ефективність фільтрації досягає 99,995 %).

— Катехіновий. По суті – різновид описаних нижче антибактеріальних фільтрів, створений на основі катехінів — природних органічних речовин з потужним антиоксидантним ефектом. Такі фільтри характеризуються високою ефективністю в боротьбі з бактеріями і вірусами, однак і коштують недешево; в світлі цих особливостей їх і виділяють в окрему категорію.

— Каталітичний. Найчастіше під цим терміном мають на увазі фотокаталітичні, або «цеолітні», фільтри — пристосування, що працюють за рахунок особливої речовини (фотокаталізатора) і УФ-випромінювання. Під дією такого випромінювання каталізатор розкладає органіку, що потрапля на нього, на простіші речовини – зазвичай воду і вуглекислий газ. Така технологія не тільки дає змогу видаляти з повітря шкідливі домішки (причому на рівні окремих молекул), але і забезпечує непоганий бактерицидний і антивірусний ефект. При цьому подібний фільтр практично не потребує обслуговування: фотокаталізатор не витрачається в процесі роботи, а продукти реакції вільно випаровуються назовні. З іншого боку, і ціна подібних елементів досить висока.

— Антибактеріальний. Різні фільтри, призначені для знищення бактерій та інших шкідливих організмів — вірусів, грибків тощо. Конкретний принцип дії, рівень ефективності і правила обслуговування таких фільтрів можуть бути різними, ці подробиці варто уточнювати за документацією на кондиціонер. Однак якщо дезінфекція повітря має для вас принципове значення — подібний фільтр однозначно буде не зайвим. Відзначимо в цьому зв'язку лише два нюанси. По-перше, в дану категорію зазвичай не включають катехінові елементи, хоча вони мають те ж призначення (див. вище); по-друге, далеко не всякий антибактеріальний фільтр здатний ефективно боротися з вірусами – цей момент, знову ж таки, не завадить уточнити окремо.
Також варто враховувати, що якими б ефективними не були фільтри кондиціонера – ретельна дезінфекція повітря не є його основним завданням, для цих цілей варто застосовувати спеціалізовані пристрої.

– Антигрибковий. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря шкідливих грибків – наприклад, цвілі. Таку функцію в тій чи іншій мірі мають і описані вище антибактеріальні пристосування; однак цей різновид фільтрів в цьому плані значно більше ефективний. З іншого боку, необхідність інтенсивно боротися саме з грибками виникає не так часто, а для інших ситуацій зазвичай цілком вистачає тих же антибактеріальних фільтрів. Так що антигрибкові елементи в сучасних кондиціонерах застосовуються досить рідко.

– Антиалергенний. Фільтри, призначені в першу чергу для видалення з повітря забруднень, що викликають алергію: рослинного пилку (в тому числі від кімнатних рослин), пилових кліщів, частинок шерсті домашніх тварин тощо. конкретний принцип роботи таких фільтрів може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, в порівняно недорогих кондиціонерах зазвичай використовується найпростіше механічне очищення, і термін «антиалергенний» є скоріше маркетинговим ходом, ніж реальним описом спеціалізації фільтра. У більш прогресивних моделях нерідко передбачаються досконаліші технології – наприклад, ензимний фільтр, що розкладає алергени на найпростіші нешкідливі речовини на зразок води і вуглекислого газу.

– УФ-лампа. Лампа, яка обробляє повітря, що проходить через кондиціонер, УФ-випромінюванням. Таке оброблення забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів і грибків. Правда, в цілому ефективність подібних ламп не особливо висока; однак вони є відмінним доповненням до антибактеріального фільтру. І навіть без такого фільтра якість очищення повітря у кондиціонера з УФ-лампою буде вище, ніж у аналогічної моделі без такої лампи.
Окремо підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з описаним вище каталітичним (фотокаталітичним) фільтром — УФ-лампи мають набагато простішу конструкцію і принцип роботи.

– Дезодоруючий (вугільний). Спеціалізований фільтр, призначений в тому числі для боротьби з неприємними запахами. Діє на молекулярному рівні, пропускаючи звичайне повітря і поглинаючи молекули речовин, що створюють неприємні запахи; само собою, здатний затримувати і більші частинки, такі, як дим. В якості фільтруючого елемента найчастіше використовується активоване вугілля – звідси і один з варіантів назви; зустрічаються фільтри на основі інших речовин, однак і вони мають схожі властивості. Варто мати на увазі, що в будь-якому дезодоруючому фільтрі робочий елемент потрібно періодично міняти – при вичерпанні ресурсу він втрачає корисність і може навіть сам виділяти шкідливі речовини.

— Формальдегідний. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря формальдегіду і деяких інших шкідливих органічних сполук (наприклад, аміаку, бензолу та/або сірководню). Джерелом таких речовин можуть стати як зовнішні забруднення (наприклад, викиди промислових підприємств), так і деякі предмети в самому приміщенні: нові меблі або штори, деякі види підлогових і настінних покриттів (відразу після нанесення), зіпсовані продукти харчування, сигаретний дим тощо. Конкретний принцип роботи фільтрів цього типу може бути різним. Найчастіше використовується так званий кріокаталітичний елемент, в якому каталізатор розкладає органіку на більш прості нешкідливі компоненти, а потім відновлює свої властивості за рахунок холоду при роботі кондиціонера на охолодження. Крім того, схожі можливості мають багато каталітичних (фотокаталітичних) фільтри (див. вище), тому один такий елемент може бути заявлений в характеристиках відразу як два типи фільтрів — і каталітичний, і формальдегідний.

Крім описаних вище різновидів, в сучасних кондиціонерах можуть зустрічатися і інші види фільтрів, зокрема:

— Повітроочисний. Загальна назва, що застосовується для різних типів фільтрів. Цим терміном нерідко позначаються найпростіші елементи грубого очищення (в рекламних цілях — щоб список фільтрів в характеристиках був більше). Однак зустрічається й інший варіант – пристосування, які створені на основі специфічних фірмових технологій і не вписуються ні в один з описаних вище різновидів; такі пристосування можуть поєднувати в собі одночасно кілька функцій (наприклад, тонка фільтрація і антибактеріальний ефект).

— Пиловловлювальний. Найчастіше мова йде про найпростіший механічний фільтрі, що затримує пил і інші порівняно великі частинки. Такими пристосуваннями оснащуються практично всі сучасні кондиціонери, проте в деяких моделях наявність «пилових» фільтрів уточнюють окремо — в основному з метою реклами.

– З вітаміном С. Фільтр, що насичує повітря вітаміном С. Вважається, що таке доповнення позитивно впливає на імунітет і стан шкіри; однозначних підтверджень цьому немає, проте в умовах дефіциту вітамінів таке пристосування точно не буде зайвим.

— Попередній. Механічний фільтр грубого очищення, що встановлюється перед основним набором фільтрів. Затримує порівняно великі забруднення, не даючи їм змогу досягти інших фільтруючих елементів і знімаючи з них частину «навантаження». При цьому конструкція попереднього фільтра, як правило, максимально проста, а його обслуговування обмежується періодичним витрушуванням або промиванням.

– «Іонний» (наприклад, Smart Ion тощо). Як правило — той же електростатичний фільтр (див. вище), проте представлений під тією чи іншою фірмовою назвою.

Розміри внутрішнього блока кондиціонера в висоту, ширину і глибину.

Цей розмір дозволяє оцінити, скільки місця потрібно для розміщення пристрою. При цьому особливе значення — в основному для спліт - і мультсплит - систем з настінним монтажем має ширина внутрішнього блока. Річ у тім, що по висоті і глибині внутрішніх блоків більшість таких систем розрізняються загалом незначно, а от відмінності по ширині набагато більш помітні. Так, найбільш вузькі моделі мають завширшки 76 – 80 см і менше, а найбільш великі займають 91 – 95 см, а нерідко і більше. При цьому чим потужніший кондиціонер — тим він, зазвичай, ширше, однак жорсткої залежності тут немає.