Порівняння Zitrek ST3000 vs Daewoo DAST 3000E

Ширина смуги снігу, яку снігоприбирач може обробити за один прохід. Чим більше ширина захвату — тим менше проходів потрібно для обробки ділянки, що особливо важливо на великих площах. З іншого боку, для обробки невеликих просторів, розчищення окремих доріжок і т. ін. значної ширини не потрібно (мало того — «вузький» снігоприбирач легше пройде у важкодоступному місці). Чим більше ширина захвату тим, зазвичай, потужніший двигун за інших рівних умов.

Компактні сучасні снігоприбирачі мають ширину захвату менше 50 см, це переважно електричні моделі невисокої потужності, хоча зустрічаються і бензинові агрегати. Ширину в 50 – 60 см можна назвати порівняно невеликий, 60 – 70 см — середньої, а в найбільш великих моделях цей показник перевищує 70 см.

Максимальна товщина шару снігу, яку снігоприбирач знімає за один прохід. Якщо ви плануєте регулярно прибирати сніг по мірі його випадіння на невеликій території (наприклад, у дворі власного приватного будинку), висоти захоплення до 20 см буде цілком достатньо. Якщо ж можливість прибрати сніг випадає рідко (наприклад, на дачі, де ви буваєте тільки по вихідних), варто звернути увагу на більш потужні моделі з висотою близько 50 см.

Найменша дальність, на яку снігоприбирач може викидати зібраний сніг.

Мінімальна дальність вказується виключно для моделей з регулювання дальності викиду (див. вище). Зміст цього параметру полягає в тому, що на практиці дальній заброс снігу не завжди бажаний. Наприклад, при розчищенні доріжки у дворі приватного будинку сніг часто доводиться зсипати буквально поруч із доріжкою, трохи далі — і він буде летіти на вікна і стіни будинку.

Варто враховувати, що дальність викиду — величина досить умовна, оскільки сніг (особливо пухкий, свіжовипавший) схильний розсіюватися в польоті.

Найбільша дальність, на яку снігоприбирач може викидати зібраний сніг (для моделей без регулювання дальності викиду — власне робоча дальність).Дана величина є досить умовною, оскільки сніг у польоті може сильно розпорошуватися. Тим не менш, вона непогано характеризує можливості агрегата і дозволяє порівнювати його з іншими моделями.

Велика дальність важлива в основному під час роботи на великих площах — вона дозволяє перекидати сніг через оброблювану територію, щоб його не довелося збирати другий раз. Що стосується конкретних цифр, то значення до 10 м вважається порівняно невеликим, 11 – 15 м — середнім, а в найбільш «далекобійних» моделях цей показник може становити 16 м і більше.

Тип і матеріал робочого механізму, штатно встановленого в снігоприбиральник.

— Металевий шнек. Шнек — це конструкція з декількох спірально вигнутих пластин, які за рахунок обертання забезпечують рух снігу з поверхні, що прибирається, і відкидання його в потрібну сторону. Металеві шнеки мають високу твердість і міцність, за рахунок чого добре підходять для роботи з твердим настом, щільним злежаним снігом і високими кучугурами. З іншого боку, такий інструмент може пошкодити покриття під снігом, тому такі пристрої слабо підходять для роботи на доріжках з декоративним покриттям. Також металевий шнек може зламатися від зіткнення, скажімо, з каменем, а тому потребує використання систем безпеки (зрізних пальців). Такими шнеками, зазвичай, оснащуються потужні самохідні моделі, у яких робочий інструмент не прилягає впритул до землі.

— Прогумований шнек. Різновид шнека (див. вище) з прогумованого матеріалу. Такі шнеки м'якше сталевих, завдяки чому їх можна використовувати для розчищення доріжок з декоративним покриттям, не боячись пошкодити поверхню. Водночас вони підходять для роботи тільки з рихлим, снігом, який щойно випав — з щільними кучугурами або настом такі шнеки справляються набагато гірше металевих, до того ж у такому режимі швидко стираються і приходять в непридатність. Прогумовані (або навіть суцільногумові) шнеки ставляться зазвичай на несамохідні моделі, у яких інструмен...т може впритул прилягати до землі.

— Пластиковий шнек. Перевагами пластику як матеріалу для шнеків є невисока вартість і гарна твердість, завдяки якій такі шнеки набагато краще справляються з підмерзлим настом і ущільненим снігом, ніж прогумовані. При цьому вони значно обережніше діють на дорожнє покриття, ніж металеві, завдяки чому можуть застосовуватися майже впритул до землі. Водночас для пластику характерна крихкість і схильність до тріщин при зіткненнях з твердими перешкодами, а тому цей матеріал використовується відносно рідко і в основному в недорогих снігоприбиральниках.

— Підмітальна щітка. Обертова щітка циліндричної форми з довгою жорсткою «щетиною», закріпленої на горизонтальній осі. Такий механізм розрахований на роботу з м'яким пухким снігом невеликої глибини. Його головна перевага — поєднання чистоти обробки і гарної ширини захвату: щітка може забезпечити смугу захвату у 60-80 см, залишаючи після себе майже повністю очищену землю. При цьому її можна застосовувати і на відносно «делікатних поверхнях. А ось для високих кучугурів або щільно злежалого снігу краще все-таки застосовувати шнеки.

— Металевий шнек/підмітальна щітка. В даному випадку снігоприбиральник комплектується обома типами робочих механізмів (докладніше про них см. вище), і оператор може встановити найбільш відповідний для даних умов. Це дає найбільшу універсальність: наприклад, можна зняти наст металевим шнеком, а потім встановити щітку і підмести територію начисто.

– Відвал. Пристосування з вигнутого металевого листа для прибирання снігових завалів. Дає змогу виконувати великі об'єми робіт, застосовується для розчищення від свіжого снігу під'їзних доріг, парковок, майданчиків біля гаража або в'їзних воріт на присадибну ділянку. Для запобігання пошкодженням делікатних дорожніх поверхонь на нижню частину відвалу часто «одягають» гумове покриття. Виходячи з робочої ситуації, зазвичай передбачається три фіксовані положення відвалу: вертикально, з нахилом вправо або вліво.

Швидкість обертання робочого інструмента снігоприбирача.

За інших рівних умов більш висока швидкість позитивно позначається на продуктивності, більш низька дає більший крутний момент і покращує ефективність на щільному снігу і насті. Втім, на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим: виробники підбирають обороти з таким розрахунком, щоб забезпечити достатню ефективність і продуктивність. Крім того, випускається чимало моделей з кількома передачами, де швидкість обертання можна регулювати.

— Самохідна конструкція. У самохідних снігоприбирачах вбудований двигун приводить в рух не тільки шнек, але і колеса/гусениці, забезпечуючи рух пристрою. Таким чином, Вам не доведеться штовхати снігоприбирач вручну, що значно полегшує роботу — особливо з важкими потужними моделями. Більшість самохідних моделей мають трансмісію, що дає змогу регулювати швидкість руху, а також можливість рухатися назад (див. «Кількість передач»).

— Фари. Наявність в конструкції снігоприбирача фари (фар) дає змогу використовувати його для роботи в темний час доби, коли інших джерел світла немає або їх недостатньо. Крім того, в деяких моделях фари вмикаються автоматично кожен раз при запуску двигуна — вони грають роль попереджувального сигналу про те, що агрегат працює.

— Підігрівання ручок. Система підігрівання ручок, за які під час роботи тримається оператор. Дана функція особливо корисна з тієї причини, що снігоприбирачі використовуються в холодну погоду, і при тривалій роботі руки можуть замерзнути. З іншого боку, при невеликих об'ємах прибирання можна цілком обійтися рукавичками, тому підігрівання ручок зустрічається в основному в потужних моделях з двигунами внутрішнього згоряння, розрахованих на великі обсяги робіт.

Середній рівень шуму, вироблюваний снегоуборщиком під час роботи; фактична гучність може дещо відрізнятися від цього показника, однак ці відхилення зазвичай незначні.

Варто враховувати, що снігоприбирачі є досить гучною технікою, плюс чим вище потужність, тим загалом вище рівень шуму. Даний параметр вимірюється в децибелах, це нелінійна величина, тому фактичну гучність найпростіше оцінювати за порівняльними таблицями. Так, найбільш «тихі» сучасні моделі видають близько 55 – 60 дБ — це можна порівняти з розмовою на злегка підвищених тонах. 70 дБ відповідає гучній розмові, 80 дБ — шум на жвавій міській вулиці, 90 дБ — вантажного вагону на відстані близько 7 м, 100 дБ — промисловому цеху, 110 дБ — тракторному мотору на відстані 1 м.

Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше у використанні буде дана модель. А по санітарним нормам максимальний рівень шуму, що вважається безпечним при тривалому впливі (до 8 год), складає 80 дБ. Так що якщо вибраний агрегат шумить сильніше, а працювати планується часто і довго — варто потурбуватися захисними навушниками або берушами.