Порівняння Falcon X400-BT vs Cyclone MP-4035 AV BT

Типи носіїв даних, підтримувані автомагнітолою.

— Компакт-диски. Підтримка оптичних дисків зазвичай передбачає як мінімум сумісність з CD, дещо рідше зустрічається можливість роботи з DVD. Докладніше про цих типах див. «Типи дисків». Тут же відзначимо, що в наш час диски поступово витісняються більш компактними і функціональними носіями — зокрема, картами памяті та USB-пристроями; так що чимало сучасних магнітол, в тому числі висококласних, взагалі не мають оптичних приводів.

— Карти пам'яті. Можливість роботи зі змінними картами пам'яті, зазвичай формату SD або microSD; модуль для їх читання називають кардридером. Ця функція зручна насамперед тим, що такі карти підтримуються безліччю інших пристроїв — зокрема, ноутбуками і фото/відеокамерами. Кардридер полегшує обмін даними між цими пристроями: приміром, на карту пам'яті можна записати добірку музики з ноутбука. Зазначимо, що конкретний тип підтримуваних карт не завадить уточнити окремо — формат (micro)SD включає кілька різновидів, не цілком сумісних між собою.

— USB-накопичувач (фронтальний). Можливість роботи магнітоли з зовнішніми USB-носіями — «флешками», жорсткими дисками, MP3-плеєрами і т. ін. — для відтворення вмісту безпосередньо...з них. У цьому разі мається на увазі підключення таких носіїв до роз'єму USB, розташованому на передній панелі магнітоли — це зручно тим, що роз'єм знаходиться в безпосередній близькості, прямо під рукою.

— USB-накопичувач (тиловий). Підключення USB-накопичувачів (див. вище) через задню панель. Втім, зовнішнє пристрій при цьому підключається не прямо до тиловій панелі, а до виносного USB-роз'єму, який, зі свого боку, з'єднаний з задньою панеллю за допомогою кабелю. Такий роз'єм не займає місця на передній панелі, а розмістити його можна на поличці під приладовою панеллю і підключений накопичувач буде не стирчати з магнітоли, а охайно лежати на поличці. А от у штатних магнітолах (див. вище) «тилове» підключення може здійснюватися трохи інакше — там кабель від задньої панелі за допомогою спеціального конектора може підключатися до штатного USB-гнізда на панелі приладів.

— Підключення iPod/iPhone. Можливість підключення до магнітоли портативних пристроїв від Apple — насамперед плеєрів iPod і смартфонів iPhone — через спеціальний док-роз'єм. Навіть найпростіші варіанти такого підключення, крім відтворення музики, забезпечують ряд додаткових можливостей, зокрема, управління функціями плеєра (наприклад, перемикання треку) з панелі управління або пульта ДУ самої магнітоли. А найбільш прогресивні моделі мають фірмову систему CarPlay; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

— Підключення Android. Можливість підключення до магнітоли смартфонів та інших пристроїв на базі операційної системи Android. Способи підключення можуть розрізнятися: так, одні моделі магнітол підтримують тільки дротове з'єднання, інші можуть використовувати Bluetooth (див. «Мультимедіа»). Те ж стосується і набору функцій, доступних в кожному разі, цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника. Конкретні ж можливості включають пряме відтворення музики з телефону (з управлінням через магнітолу), роботу з вмістом його накопичувача, перегляд відео, використання магнітоли в якості автокомплекту для прийому дзвінків та ін. А у висококласних моделях зустрічається підтримка технології інтеграції смартфонів Android Auto; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

Розмір дисплея точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Чим більше роздільна здатність, тим більш деталізоване і згладжена зображення здатний видавати екран. Висока роздільна здатність особливо важливо для дисплеїв з великою діагоналлю; з іншого боку, воно помітно впливає на вартість пристрою, а для невеликого екрана може навіть виявитися зайвим (оскільки зображення вийде дуже дрібним).

Кількість фіксованих налаштувань (пресетів), передбачених в еквалайзері автомагнітоли.

Наявність таких налаштувань може помітно спростити регулювання: вибрати відповідний стиль простіше, ніж вручну регулювати кожну смугу еквалайзера. При цьому пресети часто підбираються виробником під певні жанри музики і мають відповідні назви — «Рок», «Поп», «Джаз» тощо; це ще більше спрощує завдання. А чим більше в пристрої фіксованих налаштувань — тим ширший вибір у користувача. У деяких магнітолах, крім заздалегідь прошитих, передбачаються і власні пресети — їх можна запрограмувати заздалегідь і включати таким же чином, як і передустановлені.

Можливість налаштовувати зріз високих частот, не зачіпаючи інших частотних діапазонів. Завдяки цьому можна поліпшити загальний тембр звучання, повністю прибравши високі частоти, якщо це потрібно (наприклад для сабвуфера). Причому такий спосіб регулювання значно простіше, ніж підстроювання окремих смуг еквалайзера (див. вище). Зазвичай, дана функція поєднується з регулюванням низьких частот (див. нижче).

Можливість налаштовувати зріз низьких частот, не зачіпаючи інших частотних діапазонів. Завдяки цьому можна повністю прибрати низькі частоти (наприклад для салонної акустики, коли за бас «відповідає» сабвуфер), не зачіпаючи інші частоти. Такий спосіб регулювання значно простіше, ніж налаштування окремих смуг еквалайзера (див. вище).

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем магнітоли на кожен звуковий канал.

Номінальною називають найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність звуку, при якій підсилювач працює без перевантажень і здатний опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Це основний показник, що характеризує загальну гучність звучання магнітоли; окремі стрибки потужності можуть бути набагато вищими за номінальне значення, проте вони короткочасні, тут же йдеться про постійний рівень сигналу. Крім того, від цього показника залежить сумісність з конкретними динаміками: номінальна потужність акустичної системи повинна бути не нижчою, ніж у підсилювача, інакше можливе пошкодження динаміків на високій гучності. Втім розкид не настільки великий, зустрічаються магнітоли з вихідною потужністю 40 Вт, 45 Вт, 50 Вт, 55 Вт, 60 Вт і більше.

Оптимальні значення потужності підсилювача залежать від ряду факторів, починаючи від кількості каналів і до особистих уподобань слухачів. Детальну інформацію з цієї теми можна знайти у спеціальних джерелах; Коротко ж можна сказати, що чим вище потужність на канал - тим гучніший звук здатна видати магнітола.

Кількість композитних відеовходів, передбачена в конструкції магнітоли.

Композитний відеовхід зазвичай являє собою роз'єм RCA («тюльпан») характерного жовтого кольору. Він може використовуватися для підключення будь-якого джерела відеосигналу з відповідним виходом — наприклад, портативного DVD-плеєра. Зазначимо, що в даному разі мається на увазі тільки вхід, призначений для роботи з відео; для виводу звуку доведеться використовувати інший інтерфейс, наприклад, лінійний (див. вище). Якість зображення при підключенні через композитний роз'єм відносно невисока, роздільні здатності HD не підтримуються, але це навряд чи можна назвати серйозним недоліком, враховуючи характеристики дисплеїв в сучасних магнітолах (та й окремо виконаних автомобільних телевізорів/моніторів, на які може транслюватися сигнал з магнітоли).

Чим більше композитних відеовходів передбачено в магнітолі — тим більше джерел сигналу до неї можна підключити одночасно.

— FM. Під цим терміном розуміють частину ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. Підтримка RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні. Недоліком FM є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від мовить станції — тому їх можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.

— AM (англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Може здійснюватися в різних діапазонах, однак більшість комерційного мовлення ведеться на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів, у тому числі в автомагнітолах. AM-мовлення має значно більшу дальність прийому, ніж FM (може обчислюватися сотнями кілометрів), однак якість звуку при цьому нижче, тому в даному форматі віщають в основному «розмовні» і новинні радіостанції.

— LW (англ. long wave) — мовлення на довгих хвилях у діапазоні 148-408 кГц. Таке мовлення має дальність прийому, обчислюється сотнями і навіть тисячами кілометрів, і майже не залежить від часу доби і атмосферних завад. Застосовується в основному на станціях загальнодержавного значення.

— MW (англ. medium wave) — мовлення на середніх хвилях у діапазоні 522-1720 кГц, фак...тично — те ж, що і AM (див. вище).

— SW (англ. short wave) — мовлення на коротких хвилях, здійснюється загалом наборі діапазонів, нижня межа якого знаходиться на рівні 2,5 МГц, а вища — 26,1 МГц. Особливості поширення коротких хвиль такі, що їх можна прийняти на протилежній стороні земної кулі, однак не завжди вдається почути в радіусі кількох десятків кілометрів від передавача. Тому короткохвильове мовлення застосовується в основному для закордонних трансляцій.

— УКВ. У цьому разі мається на увазі не весь УКХ-діапазон, а піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з розвитком FM. Технічно УКХ OIRT схоже з FM (див. вище); основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в OIRT сигналів RDS (див. Підтримка RDS).

Можливість вибрати колір підсвічування панелі управління, а іноді — ще й для дисплеї магнітоли. Конкретний діапазон доступних відтінків може бути різним, будь то кілька кольорів або вся палітра RGB; докладніше див. «Колір підсвічування». У будь-якому разі дана можливість не грає функціональної ролі, однак дозволяє налаштувати зовнішній вигляд пристрою так, щоб він гармоніював з зовнішнім виглядом приладової панелі і відповідав настрою користувача.