Споживана потужність
Потужність, споживана під час роботи електричним інструментом (див. «Тип»).
Більшість сучасних фарбопультів, навіть продуктивних, має досить невисоку потужність: так, моделі
більш ніж на 1 кВт зустрічаються вкрай рідко, а здебільшого енергоспоживання і зовсім
не перевищує 500 Вт. Так що при підключенні подібної техніки до розеток зазвичай не виникає проблем; лише поодинокі агрегати високої продуктивності, що вимагають 3,5 кВт і більше, доводиться підключати за особливими правилами (безпосередньо до щитка). В інших випадках дані про споживаної потужності найчастіше не потрібні при звичайному застосуванні і можуть знадобитися лише для специфічних завдань — наприклад, для розрахунку навантаження на автономний генератор.
Номінальний тиск
Номінальний тиск повітря у фарбопульті.
Загальний зміст цього параметра залежить від типу інструменту (див. вище). Так, у пневматичних моделях дані про номінальному тиску необхідні для підключення до зовнішнього компресора. Саме такий тиск цей компресор повинен створювати на вході в розпилювач; занадто низькі значення призведуть до зниження ефективності, занадто високі чреваті поломками і навіть аваріями з травмуванням оточуючих.
Зі свого боку, для електричних моделей номінальний тиск — це тиск повітря, що створюється власним компресором агрегата; на такий же тиск першопочатково розрахований комплектний розпилювач. Так що в даному випадку цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим; він може стати в нагоді хіба що для підключення змінних розпилювачів до компресора (або навпаки, для використання наявного розпилювача зі стороннім компресором).
Що стосується конкретних значень тиску, то вони визначаються перш за все системою розпилення (див. нижче). Різноманітність тут досить високо: найскромніші агрегати видають
не більше 2 бар, досить популярні компресори на
2 – 5 бар, порівняно рідко зустрічаються моделі на
5 – 10 бар, а в деяких потужних продуктивних рішеннях передбачається тиск в
100 бар і більше.
Макс. в'язкість
Максимальна в'язкість фарби або іншого робочого матеріалу , при якій фарбопульт здатний нормально працювати. Вказується в одиницях DIN; певне число DIN в даному випадку — це число секунд, за яке стандартний об'єм фарби (зазвичай 100 мл) виллється з воронки зі строго визначеним діаметром виливного отвору (зазвичай близько 4 мм). Така воронка (віскозиметр) може поставлятися в комплекті з фарборозпилювачем, але при необхідності її можна придбати окремо.
Таким чином, чим більше DIN — тим більш в'язким є склад. А чим більше число зазначено в характеристиках фарбопульта — тим ширше його можливості, тим більш густі рідини можна заливати в нього, не боячись засмічень і поломок. Водночас варто враховувати, що на практиці не так часто виникає необхідність роботи з густими рідинами — навпаки, надмірна в'язкість погіршує якість покриття, призводить до появи патьоків і збільшує час висихання. Приміром, більшість емалей і масляних фарб використовуються на в'язкості близько 20 DIN, латексних фарб — до 45 DIN, і т. ін. Загальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах, а конкретні — на упаковці конкретної марки фарби або іншого складу.
