Порівняння ShredMARK 703XX vs ShredMARK 1001XX

Види носіїв і матеріалів, які здатен утилізувати шредер. Зазначимо, що з паперовими документами, за визначенням, здатні працювати всі подібні пристрої, тому папір в даному пункті не згадується (деякі моделі взагалі сумісні тільки з папером і не допускають завантаження інших матеріалів). Втім, помітно частіше зустрічаються знищувачі з можливостями по утилізації різних додаткових предметів — в основному степлерних скоб, канцелярських скріпок, пластикових карток та/або оптичних дисків. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Степлерні скоби. Допоміжна функція, призначена для того, щоб скріплені степлером матеріали не доводилося розділяти перед завантаженням в шредер. Дозволяє значно економити час при утилізації таких матеріалів, особливо в великих об'ємах; також дає гарантію на випадок випадкового потрапляння скоби в агрегат.

— Канцелярські скріпки. Канцелярські скріпки знімаються значно легше степлерних скоб, з ними не виникає особливих проблем навіть при великому об'ємі документів. Тому ця функція є скоріше страхуванням від потрапляння такої скоби в пристрій разом з документом.

— Пластикові картки. Можливість утилізації різних пластикових карт з магнітними носіями — кредиток, пропусків і т. ін. Це як мінімум запобігає незаконному використанню таких карт, а...при високих рівнях секретності — ще й дозволяє зберегти в таємниці факт існування тієї чи іншої картки. Власне, рівні секретності при такій утилізації вказані в загальноприйнятому стандарті DIN 66399, як і для папери, їх сім:

• 1 — карта залишається цілою, механічно пошкоджується її поверхня;
• 2 — карта розрізається на фрагменти площею не більше 2000 мм2;
• 3 — розмір фрагмента не більше 320 мм2;
• 4 — не більше 160 мм2;
• 5 — не більше 30 мм2;
• 6 — не більше 10 мм2;
• 7 — не більше 2,5 мм2.

— Оптичні диски. Можливість утилізації оптичних дисків, на яких також може зберігатися конфіденційна інформація. Для таких носіїв стандарт DIN 66399 також передбачає 7 рівнів секретності:

• 1 — диск розрізається на фрагменти площею не більше 2000 мм2;
• 2 — не більше 800 мм2;
• 3 — не більше 160 мм2
• 4 — не більше 30 мм2;
• 5 — не більше 10 мм2;
• 6 — не більше 5 мм2;
• 7 — не більше 0,2 мм2.

Ширина робочого отвору знищувача — отвору, куди поміщаються утилізовані матеріали. Від цього показника залежить максимальний розмір матеріалу, з яким пристрій може впоратися за один раз, без необхідності складати або розрізати аркуш. Стандартним показником для більшості офісних моделей є 220 – 230 мм — це дозволяє без проблем працювати з популярним форматом А4 (ширина аркуша — 210 мм). А ось для аркуша А3, з шириною 297 мм, знадобиться вже не менше 310 мм.

Швидкість, з якою оброблюваний матеріал рухається через механізм знищувача в процесі утилізації. Відповідно, чим більше цей показник, тим вище продуктивність шредера і тим більше матеріалів він здатний знищити за певний час. А знаючи розмір знищуваних документів, можна з легкістю визначити необхідне для утилізації час: наприклад, при швидкості 45 мм/с на один «заряд» із стандартних аркушів А4 (довжина 297 мм) потрібно 297/45=6,6 с.

Варто, однак, враховувати, що даний параметр зазвичай вказується для паперу певної щільності — 80 г/кв. м (стандартна офісна у вітчизняному діловодстві) або навіть 70 г/кв. м, залежно від виробника. Під час роботи з більш щільною папером, а також іншими матеріалами (див. «Знищує») швидкість знищення може бути відчутно нижче заявленої.

Кількість аркушів, яке знищувач здатний переробити одночасно — простіше кажучи, найбільший розмір стоси листів, яку можна «зарядити» в пристрій. Більшість сучасних шредерів можуть працювати з кількома листами ; до 5 шт за раз вважається дуже скромним показником, до 10 шт — невеликим, 11 – 15 шт можна назвати середнім значенням, 16 – 20 шт — досить солідним, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 20 шт.

Відзначимо, що даний параметр наводиться папери певної щільності (і, відповідно, товщини). При цьому вітчизняним стандартом для офісного паперу є щільність 80 г/м2, а у багатьох зарубіжних країнах використовується більш тонка папір 70 г/м2, і саме для неї вказується ємність багатьох шредерів. Тому якщо в характеристиках цей момент не уточнюється — найкраще завантажувати шредер не повністю, роблячи запас на 1 аркуш на кожні 8 аркушів місткості — 1 аркуш при товщині стопки до 8 аркушів, 2 листи товщиною від 8 до 16 аркушів і т. ін. Втім, у документах до знищувачу можуть зазначатися й інші умови щодо щільності.

Також відзначимо, що кількість листів на завантаження визначається виробниками за результатами випробувань в ідеальних умовах за відсутності скріпок на папері, при невисокій її вологості, оптимальній напрузі в мережі, ідеальної заточуванні ножів і т. ін. На п...рактиці при відхиленні від цих показників можливо деяке зниження ефективності.

Робочий цикл знищувача — максимальний час, який він може пропрацювати без перерви.

Обмеження по часу роботи пов'язані з тим, що знищення документів та інших носіїв пов'язано з досить значними навантаженнями на електромотор і механізми. Це призводить до сильного нагрівання, перерви ж дають змогу «начинці» шредера охолонути. Існують, щоправда, моделі з можливістю безперервної роботи, однак вони обходяться недешево і не завжди реально необхідні; докладніше див. «Функції і можливості».

У невеликих знищувачів для побутового застосування цикл роботи нерідко становить всього кілька хвилин, а серед потужних професійних агрегатів зустрічаються значення пів години і більше. Зазначимо також, що в деяких моделях відключення після повного циклу забезпечується автоматично за рахунок захисту від перегріву (див. «Функції і можливості»), однак сама по собі наявність такої системи ще не означає наявності автовимкнення по часу — вона може спрацьовувати лише при критичному підвищенні температури.

Об'єм корзини — контейнера, в який надходять подрібнені матеріали після проходження через знищувач. Чим він більший — тим рідше Вам доведеться звільняти кошик; водночас великі контейнери збільшують вагу і габарити, так і вартість пристрою. Для порівняння: об'єм стандартного побутового відра складає близько 10 л, шредер з кошиком такої ємності буде мати габарити порядку 35х30х15 см і ставитися до початкового рівня по місткості.

Транспортувальні ролики являють собою невеликі колеса, що грають роль опор. Такі колеса помітно полегшують переміщення з місця на місце: одна людина може без проблем котити навіть досить важкий агрегат, який неможливо було б підняти самотужки. І навіть при невеликій вазі ролики теж можуть виявитися дуже корисними, наприклад, якщо шредер почергово використовується кількома людьми в одній кімнаті, і простіше буває на час пересунути пристрій до одного зі столів, ніж кожен раз носити документи на утилізацію.

Транспортувальні колеса можуть робитися знімними; при необхідності цей момент варто уточнювати окремо.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний шредером під час роботи. Чим нижче цей показник, тим тихіше працює пристрій і тим комфортніше його використання, тим краще воно підходить для умов, в яких потрібно тиша (наприклад, бібліотек або архівів).

При оцінці рівня шуму потрібно враховувати, що децибел, у яких вимірюється цей показник — нелінійна величина, і шуми з різницею в кілька децибел по гучності відрізняються в рази. Для порівняння можна виходити з таких даних: офісні шредери, що позиціонуються виробником як «тихі», мають рівень шуму 55 – 60 дБ, це відповідає гучності звичайної людської мови. 65 дБ можна порівняти з гучним розмовою, 70 — з гучною вулицею, 75 — з криком, а більшої гучності серед офісних моделей практично не зустрічається.