Порівняння GoPro HERO12 Black vs GoPro HERO11

Наявність на корпусі камери гнізда з різьбленням типорозміру 1/4". Саме цей типорозмір є стандартним для сучасних штативів і використовується в більшості подібних пристосувань. Так що дана особливість дозволяє встановлювати камеру на штатив, не використовуючи перехідників і іншого додаткового оснащення.

Кут огляду екшн-камери; для моделей з кількома об'єктивами, зазвичай, цей показник вказується для кожного окремого об'єктива.

Найчастіше (якщо не зазначено інше) в характеристиках наводиться кут огляду по діагоналі кадру; в деяких надширококутних об'єктивах він може перевищувати 180°. Особливий випадок становлять об'єктиви, для яких заявлено огляд в 360°: це означає, що оптика охоплює всю півсферу, що знаходиться перед нею. Такі об'єктиви зустрічаються в панорамних і 360-градусних камерах (див. «Тип»).

Загалом кут огляду визначає насамперед те, наскільки широким є поле зору камери, яка область сцени, що знімається потрапляє в кадр. Відповідно, чим він ширший, тим більше простору захоплює камера, тим нижче ймовірність, що щось опиниться за кадром. З іншого боку, варто враховувати, що сильне збільшення кутів огляду призводить до спотворень «картинки», особливо по краях, а також до зменшення розміру видимих предметів і зниження деталізації. Детальні рекомендації щодо вибору камери по цьому параметру можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість вбудованих мікрофонів, передбачене в камері.

Даний параметр вказується тільки для моделей, у яких передбачено більше одного мікрофона. Така конструкція дає додаткові можливості, а ось набір цих можливостей залежить від кількості мікрофонів і особливостей конкретної моделі. Так, найчастіше в подібних пристроях передбачається два мікрофони; це може бути пара для запису стереозвуку, або ж один мікрофон може працювати на запис звуку, а другий — грати роль датчика для системи шумозаглушення (див. вище). Більша кількість — 3 або 4 мікрофона — зустрічається в основному в 360-градусних камерах (див. «Тип»), де таке обладнання застосовується для запису «об'ємного» багатоканального звуку.

Максимальна роздільна здатність, в якому екшн-камера може знімати фото. Вказується в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): загальна кількість пікселів на фото, зазвичай, відповідає кількості пікселів матриці. Наприклад, роздільна здатність фото 4608x3456 відповідає матриці на 15925248 пікселів, або приблизно 16 Мп. Якщо ж число пікселів на фото більше, ніж заявлене роздільна здатність матриці — значить, виробник використовує програмні хитрощі, що дозволяють «витягнути» роздільна здатність фото до більш високого, ніж першопочатково. Це знижує вартість пристроїв, однак позначається і на якості знімків.

Теоретично високий роздільна здатність знімків може забезпечити хорошу деталізацію, однак на практиці багато чого залежить від характеристик матриці (насамперед фізичного розміру) і особливостей обробки зображення.

— GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації, що дозволяє визначати поточні координати пристрою. Варіанти застосування даних з GPS можуть бути різними: постановка геоміток до знятим матеріалами, запис пройдених маршрутів (треків), визначення швидкості переміщення, а то й повноцінна навігація по карті.

— Wi-Fi-модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi в екшн-камери може використовуватися в різних форматах: в одних моделях він відповідає за підключення до Інтернету, в інших — за зв'язок зі смартфоном або іншим гаджетом, в третіх доступні обидва варіанти відразу. У будь-якому разі основне застосування цієї зв'язку — передача знятих матеріалів на зовнішній пристрій або в Інтернет (в тому числі мовлення у форматі онлайн-стрімінг, см. «Можливості зйомки»). Крім цього, можуть передбачатися і більш специфічні функції — наприклад, використання смартфона в ролі зовнішнього видошукача і пульта ДУ. Конкретні особливості застосування Wi-Fi в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку для обміну інформацією між двома електронними пристроями. В екшн-камери найчастіше використовується для підключення пультів дистанційного управління, селфі-моноподів і смартфонів, які також можуть виконувати функції пульта ДУ. На відміну від модуля Wi-Fi, більш економно витрачає заряд батареї, але при цьому і радіус дії безд...ротового зв'язку зменшується до 10 метрів.

— NFC-чип. NFC являє собою технологію бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). В екшн-камерах ця технологія використовується як допоміжна, для полегшення з'єднання зі смартфоном або іншим гаджетом по Wi-Fi або Bluetooth. Якщо такий гаджет також оснащений NFC, досить піднести до нього камеру і підтвердити з'єднання — це простіше, ніж морочитися з налаштуваннями.

— USB-C. Порівняно новий різновид інтерфейсу USB, використовує двосторонній роз'єм мініатюрного розміру, трохи більше microUSB.Найчастіше використовується в аналогічних цілях — як універсальний роз'єм, через яких можна заряджати акумулятор і підключати камеру до комп'ютера (для копіювання відзнятих фото і відео, оновлення прошивки тощо). При цьому USB-C забезпечує більш високу швидкість передачі даних, ніж microUSB, підтримує велику потужність живлення, а також має більш зручний штекер. Зрідка зустрічаються і більш специфічні способи застосування цього інтерфейсу — наприклад, пряме підключення до смартфону або планшету, має порт USB-C.

— HDMI-вихід. HDMI — цифровий інтерфейс, спеціально розроблений для передачі відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку. За наявності такого виходу камеру можна підключити до телевізора, монітора або іншого пристрою в якості зовнішнього плеєра і відтворювати відзняті матеріали безпосередньо. Зручність HDMI при цьому полягає в тому, що такими входами оснащена практично вся сучасна відеотехніка з підтримкою HD-стандартів.

Відзначимо, що самі камери можуть оснащуватися зменшеною версією роз'єми — miniHDMI або microHDMI; однак знайти кабель-перехідник зазвичай не становить проблем, він може навіть поставлятися в комплекті.

— AV-вихід. Вихід для передачі відео - та аудіосигналу в аналоговому форматі. В екшн-камери найчастіше має вигляд роз'єми mini-jack 3.5 мм. Можливості AV-виходу помітно скромніше, ніж у має аналогічне призначення HDMI: аналоговий сигналдопускает тільки відео стандартного роздільної здатності (не HD) плюс звук у форматі моно або стерео (не багатоканальний). З іншого боку, нерідко навіть таких можливостей виявляється досить; а AV-входи широко поширені і зустрічаються не тільки в сучасному, але й у відверто застарілій техніці на зразок кінескопних телевізорів. Крім того, чимало камер мають відразу два відеовиходи — і HDMI і AV.

— Підключення мікрофона. Практично будь-яка сучасна екшн-камера має вбудований мікрофон, що дозволяє записувати звук. Але при цьому якість його роботи часто виявляється досить невисоким. У світлі цього багато моделей мають можливість підключення зовнішнього мікрофона — його можна вивести, наприклад, на ремінець шолома і записувати коментарі спортсмена в процесі руху. При цьому варто враховувати, що для такого підключення можуть використовуватися різні види роз'ємів. Як наслідок, конкретний тип роз'єму і підтримувані аксесуари залежать від моделі екшн-камери, і деякі пристрої сумісні тільки з фірмовими мікрофонами.

— Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур і інших подібних «неприємностей». Конкретну ступінь захисту у кожному випадку потрібно уточнювати окремо. Для того, щоб не заважати зйомки, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в кріпильної рамки — див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

— Вигнуте кріплення (шолом). Кріплення, призначене для установки камери на шолом чи іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої приблизно відповідає формі поверхні шолома. Таке пристосування може забезпечити більш надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

— Плоске кріплення. Одне з основних і найбільш простих кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь однорідної поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. Являє собою невелику плоску платформу, до однієї сторони якої кріпиться камера, в той час як друга фіксується на потрібній поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, однак для цього існує окрема різновид кріплень, з вигнутою платформою (див. вищ...е).

— 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів в трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найбільш цікавий або вдалий ракурс зйомки — на бічній стороні шолома, наприклад. Такі рішення, зазвичай, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з рульовим, зігнутим та ін.

— На кермо вело / мото (трубу). Кріплення для установки камери на невелику трубу — наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Зазвичай, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

— Присоска (на скло). Кріплення для камери, що фіксується у потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні і злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не так надійно, як плоскі або зігнуті (див. відповідні пункти). З іншого боку, присоска легко кріпиться і знімається і не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються в основному для установки на автомобільному склі, коли камера працює в якості відеореєстратора.

— Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальним, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не дуже придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисокої надійності.

— Кріплення на голову. Пристосування для фіксації камери на голові — зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди і користувач. При цьому саме кріплення зазвичай являє собою систему еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відміну від зігнутої платформи для шолома. Втім, в деяких моделях припускається можливість надягання й поверх шолома.

— Нагрудна кріплення. Це кріплення являє собою систему еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову (див. вище), легко адаптується під потрібний розмір.

— Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення — нашлемное, на кермо і т. ін. Сам корпус камери нерідко не має «посадкових місць» - під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове оснащення. Зазначимо, що аналогічну функцію нерідко виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відміну від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема, дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

— Монопод (селфі). Пристосування, що відоме у народі як «селфі-палка». Являє собою штангу, зазвичай розкладне, а іноді і регульовану по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому — ручка для утримання в руці. Згідно з назвою, призначається такий монопод в основному для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати для зручному для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далекий «зазирнути» за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристосування — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, в комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень — наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу і т. ін.

Назва моделі оригінального акумулятора (див. «Тип живлення»), використовуваного в камері. Знаючи це назва, можна без особливих труднощів знайти запасну або змінну батарею для апарата.