Порівняння GoPro HERO10 Black Special Bundle vs GoPro HERO11 Black Mini

Можливості камери до зйомки відео стандарту QuadHD.

Цей стандарт включає великий набір роздільних здатностей — від 1440 до 3456 пікс по горизонталі і від 1440 до 2160 пікселів по вертикалі, з майже двома десятками проміжних варіантів. Він є досить специфічним перехідним варіантом між порівняно недорогим FullHD 1080p і вимогливим UltraHD 4K, даючи змогу знімати відео більш високої чіткості, ніж 1080p, без значного збільшення вартості техніки. Відзначимо, що в телевізорах і моніторах дуже рідко зустрічаються QuadHD-роздільної здатності в чистому вигляді, проте сучасні технології дають змогу з комфортом дивитися відео цього формату на будь-яких екранів високої роздільної здатності.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Так, швидкість зйомки до 25 к/с або 30 к/с приблизно відповідає стандартній частоті кадрів у кіно і телебаченні; таке зображення виходить цілком придатним для перегляду, але швидко рухомі об'єкти в кадрі будуть виглядати змазаними. При підвищенні швидкості до 60 к/с цей ефект стає практично непомітний. А найбільша частота кадрів QuadHD, що зустрічається в сучасних action-камери — 120 к/с; така частота застосовується при сповільненої зйомки відео...(як і моделі з частотою 100 к/с), так як на звичайній швидкості відтворення достатньо і 60 к/с.

Кількість вбудованих мікрофонів, передбачене в камері.

Даний параметр вказується тільки для моделей, у яких передбачено більше одного мікрофона. Така конструкція дає додаткові можливості, а ось набір цих можливостей залежить від кількості мікрофонів і особливостей конкретної моделі. Так, найчастіше в подібних пристроях передбачається два мікрофони; це може бути пара для запису стереозвуку, або ж один мікрофон може працювати на запис звуку, а другий — грати роль датчика для системи шумозаглушення (див. вище). Більша кількість — 3 або 4 мікрофона — зустрічається в основному в 360-градусних камерах (див. «Тип»), де таке обладнання застосовується для запису «об'ємного» багатоканального звуку.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.

Додаткова інформація щодо матриці, встановленої в об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (в дюймах), так і модель сенсора, а іноді — обидва параметри відразу. У будь-якому випадку подібні дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласної матрицею, яка помітно виділяється на загальному тлі. З моделлю все досить просто: знаючи назву сенсора, можна знайти докладні дані по ньому. Розмір варто розглянути трохи докладніше.

Діагональ матриці традиційно вказується в дрібних частинах дюйма-відповідно, наприклад, сенсор на 1/2.3"буде більшим, ніж 1/2.6". Більші матриці вважаються більш просунутими, так як при тому ж дозволі вони дозволяють досягти кращої якості зображення. Це пов'язано з тим, що за рахунок більшої площі сенсора кожен окремий Піксель також має великі розміри і на нього потрапляє більше світла, що покращує чутливість і знижує шуми. Зрозуміло, фактична якість картинки буде залежати також від ряду інших параметрів, але в цілому більший розмір сенсора, як правило, означає більш просунуту камеру.

— Фото під час відео. Можливість знімати фотографії безпосередньо під час запису відео — зазвичай за допомогою окремої кнопки. Таким чином зручно фіксувати найбільш значущі моменти того, що відбувається. Такі фото виходять за якістю набагато краще, ніж «стоп-кадри» з відзнятого відео.

— Серійна зйомка фото. Ця функція дає змогу створювати відразу декілька знімків за короткий проміжок часу (зазвичай, він становить долі секунди). Серія знімків збільшує ймовірність сфотографувати вдалий момент, що може виявитися дуже важливим, враховуючи специфіку використання екшн-камер.

— Запис в одне натискання. Можливість швидкого вмикання камери на запис — буквально одним натисканням кнопки, у відповідності з назвою. Причому, зазвичай, така кнопка спрацьовує навіть у тому разі, якщо пристрій вимкнений. Щоправда, запис неминуче починається з деякою затримкою; але нерідко ця затримка складає долі секунди.

— Онлайн-стрімінг. Можливість потокового мовлення відео на популярні сервіси на кшталт YouTube та у соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok тощо). Як правило, функція онлайн-стрімінгу реалізується при підключенні Action камери до інтернету по мережі Wi-Fi, рідше — за допомогою дротового приєднання (тільки через клієнтський пристрій ззовні). Зв'язок із Всесвітньою павутиною може триматися напряму або через...«посередника» — смартфон чи комп'ютер. При цьому буде потрібне використання відповідного програмного забезпечення.

— Time Lapse. Спеціальний режим роботи екшн-камери, в якому відеозйомка здійснюється із сповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки повільно протікаючих процесів. Таким чином, наприклад, багатогодинна подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Автоповорот. Функція автоматичного розвороту фото і відео, що знімаються, в положення, що відповідає положенню камери. Без цієї функції всі результати зйомки при перегляді відображалися б строго в горизонтальній орієнтації, і матеріали, зняті при вертикальному або перевернутому положенні камери, довелося б повертати в фото або відеоредакторі. Зазвичай, при початку відеозапису автоповорот блокується — щоб положення кадра в будь-який момент відповідало повороту самої камери відносно вихідного положення.

— Зйомка фотопанорам. Можливість використання камери для зйомки панорамних фото. У традиційних екшн-камерах (див. «Тип») така зйомка здійснюється наступним чином: камера робить кілька окремих фото, які потім склеюються в одне зображення програмним способом. Щодо панорамних і 360-градусних моделей (див. там же) варто відзначити, що фотозйомку у панорамному форматі підтримують далеко не всі подібні моделі, так що наявність даної функції бажано уточнювати окремо.

— Мітки ключових моментів. Можливість додавати до матеріалів, що знімаються, спеціальні мітки, що позначають ключові моменти. Під час перегляду таких матеріалів можна, при бажанні, переходити безпосередньо до міток — це простіше, ніж шукати потрібний момент вручну. Особливо ця функція корисна при зйомці довгих відеороликів, а також при великій кількості окремих файлів. Мітка, зазвичай, ставиться прямо під час зйомки натисканням спеціальної кнопки або голосовою командою.

— Нічна зйомка. Спеціальний режим для зйомки в умовах слабкої освітленості. Конкретна реалізація цієї функції може бути різною: у одних моделях збільшується чутливість сенсора, в інших використовується зйомка в ІЧ-діапазоні. Відповідно, можуть розрізнятися і конкретні можливості: далеко не кожна камера з функцією здатна знімати в повній темряві, ці нюанси варто уточнювати окремо.

— GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації, що дозволяє визначати поточні координати пристрою. Варіанти застосування даних з GPS можуть бути різними: постановка геоміток до знятим матеріалами, запис пройдених маршрутів (треків), визначення швидкості переміщення, а то й повноцінна навігація по карті.

— Wi-Fi-модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi в екшн-камери може використовуватися в різних форматах: в одних моделях він відповідає за підключення до Інтернету, в інших — за зв'язок зі смартфоном або іншим гаджетом, в третіх доступні обидва варіанти відразу. У будь-якому разі основне застосування цієї зв'язку — передача знятих матеріалів на зовнішній пристрій або в Інтернет (в тому числі мовлення у форматі онлайн-стрімінг, см. «Можливості зйомки»). Крім цього, можуть передбачатися і більш специфічні функції — наприклад, використання смартфона в ролі зовнішнього видошукача і пульта ДУ. Конкретні особливості застосування Wi-Fi в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку для обміну інформацією між двома електронними пристроями. В екшн-камери найчастіше використовується для підключення пультів дистанційного управління, селфі-моноподів і смартфонів, які також можуть виконувати функції пульта ДУ. На відміну від модуля Wi-Fi, більш економно витрачає заряд батареї, але при цьому і радіус дії безд...ротового зв'язку зменшується до 10 метрів.

— NFC-чип. NFC являє собою технологію бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). В екшн-камерах ця технологія використовується як допоміжна, для полегшення з'єднання зі смартфоном або іншим гаджетом по Wi-Fi або Bluetooth. Якщо такий гаджет також оснащений NFC, досить піднести до нього камеру і підтвердити з'єднання — це простіше, ніж морочитися з налаштуваннями.

— USB-C. Порівняно новий різновид інтерфейсу USB, використовує двосторонній роз'єм мініатюрного розміру, трохи більше microUSB.Найчастіше використовується в аналогічних цілях — як універсальний роз'єм, через яких можна заряджати акумулятор і підключати камеру до комп'ютера (для копіювання відзнятих фото і відео, оновлення прошивки тощо). При цьому USB-C забезпечує більш високу швидкість передачі даних, ніж microUSB, підтримує велику потужність живлення, а також має більш зручний штекер. Зрідка зустрічаються і більш специфічні способи застосування цього інтерфейсу — наприклад, пряме підключення до смартфону або планшету, має порт USB-C.

— HDMI-вихід. HDMI — цифровий інтерфейс, спеціально розроблений для передачі відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку. За наявності такого виходу камеру можна підключити до телевізора, монітора або іншого пристрою в якості зовнішнього плеєра і відтворювати відзняті матеріали безпосередньо. Зручність HDMI при цьому полягає в тому, що такими входами оснащена практично вся сучасна відеотехніка з підтримкою HD-стандартів.

Відзначимо, що самі камери можуть оснащуватися зменшеною версією роз'єми — miniHDMI або microHDMI; однак знайти кабель-перехідник зазвичай не становить проблем, він може навіть поставлятися в комплекті.

— AV-вихід. Вихід для передачі відео - та аудіосигналу в аналоговому форматі. В екшн-камери найчастіше має вигляд роз'єми mini-jack 3.5 мм. Можливості AV-виходу помітно скромніше, ніж у має аналогічне призначення HDMI: аналоговий сигналдопускает тільки відео стандартного роздільної здатності (не HD) плюс звук у форматі моно або стерео (не багатоканальний). З іншого боку, нерідко навіть таких можливостей виявляється досить; а AV-входи широко поширені і зустрічаються не тільки в сучасному, але й у відверто застарілій техніці на зразок кінескопних телевізорів. Крім того, чимало камер мають відразу два відеовиходи — і HDMI і AV.

— Підключення мікрофона. Практично будь-яка сучасна екшн-камера має вбудований мікрофон, що дозволяє записувати звук. Але при цьому якість його роботи часто виявляється досить невисоким. У світлі цього багато моделей мають можливість підключення зовнішнього мікрофона — його можна вивести, наприклад, на ремінець шолома і записувати коментарі спортсмена в процесі руху. При цьому варто враховувати, що для такого підключення можуть використовуватися різні види роз'ємів. Як наслідок, конкретний тип роз'єму і підтримувані аксесуари залежать від моделі екшн-камери, і деякі пристрої сумісні тільки з фірмовими мікрофонами.

— Діагональ. Чим більший екран, тим він зручніше в перегляді (а також в управлінні, якщо дисплей сенсорний). З іншого боку, діагональ вбудованого дисплея прямо впливає на розміри корпусу, а екшн-камери повинні бути досить компактними. У світлі цього в сучасних екшн-камерах практично не зустрічаються екрани крупніше 2,5".

— Роздільна здатність. Теоретично чим вище роздільна здатність, тим більш чітке і якісне зображення видає на екран. З іншого боку, екрани в екшн-камери призначені в основному для роботи з меню, загального кадрування зображення попереднього перегляду відзнятих матеріалів — а для цих цілей особливо високі роздільні здатності не потрібні. Для моделей з двома екранами основним вважається тиловий дисплей.

— Сенсорний. Дисплей, оснащений сенсором і реагує на дотики — як в смартфонах/планшетах. Управління через такий дисплей буває більш простим і наочним, ніж використання кнопок, поворотних ручок і т. ін. З іншого боку, для більш-менш зручного управління сенсорний екран повинен бути досить великим, що позначається на габаритах всієї камери.

— Фронтальний екран. Наявність в камері екрану, встановленого на передній панелі, поряд з об'єктивом. Інші дисплеї при цьому взагалі можуть бути відсутніми; в таких випадках діагональ, роздільна здатність та інші параметри наводяться для фронтального екрану.

Варто відзначити, що на...йчастіше на передню панель встановлюються прості чорно-білі дисплеї, придатні тільки для текстової та елементарної графічної інформації. Однак навіть на такий екран можна виводити вельми різноманітні службові дані: поточний режим роботи (фото, відео, очікування), що використовується роздільна здатність, час зйомки, об'єм вільного місця на накопичувачі і т. ін. А ось більш прогресивні дисплеї в якості фронтальних не використовуються: повноколірний екран реально потрібен хіба що для зйомки селфі, а для цього можна використовувати виносний дисплей з ДУ (див. «Управління») або підключений до камери смартфон.

— Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур і інших подібних «неприємностей». Конкретну ступінь захисту у кожному випадку потрібно уточнювати окремо. Для того, щоб не заважати зйомки, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в кріпильної рамки — див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

— Вигнуте кріплення (шолом). Кріплення, призначене для установки камери на шолом чи іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої приблизно відповідає формі поверхні шолома. Таке пристосування може забезпечити більш надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

— Плоске кріплення. Одне з основних і найбільш простих кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь однорідної поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. Являє собою невелику плоску платформу, до однієї сторони якої кріпиться камера, в той час як друга фіксується на потрібній поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, однак для цього існує окрема різновид кріплень, з вигнутою платформою (див. вищ...е).

— 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів в трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найбільш цікавий або вдалий ракурс зйомки — на бічній стороні шолома, наприклад. Такі рішення, зазвичай, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з рульовим, зігнутим та ін.

— На кермо вело / мото (трубу). Кріплення для установки камери на невелику трубу — наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Зазвичай, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

— Присоска (на скло). Кріплення для камери, що фіксується у потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні і злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не так надійно, як плоскі або зігнуті (див. відповідні пункти). З іншого боку, присоска легко кріпиться і знімається і не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються в основному для установки на автомобільному склі, коли камера працює в якості відеореєстратора.

— Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальним, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не дуже придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисокої надійності.

— Кріплення на голову. Пристосування для фіксації камери на голові — зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди і користувач. При цьому саме кріплення зазвичай являє собою систему еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відміну від зігнутої платформи для шолома. Втім, в деяких моделях припускається можливість надягання й поверх шолома.

— Нагрудна кріплення. Це кріплення являє собою систему еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову (див. вище), легко адаптується під потрібний розмір.

— Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення — нашлемное, на кермо і т. ін. Сам корпус камери нерідко не має «посадкових місць» - під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове оснащення. Зазначимо, що аналогічну функцію нерідко виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відміну від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема, дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

— Монопод (селфі). Пристосування, що відоме у народі як «селфі-палка». Являє собою штангу, зазвичай розкладне, а іноді і регульовану по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому — ручка для утримання в руці. Згідно з назвою, призначається такий монопод в основному для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати для зручному для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далекий «зазирнути» за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристосування — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, в комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень — наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу і т. ін.

Найбільший об'єм карти пам'яті, підтримуваний даною моделлю камери.

Дане обмеження пов'язано з двома моментами. По-перше, чим глибша від накопичувач — тим більше обчислювальної потужності потрібно для її використання. По-друге, кожен різновид карт пам'яті має свої максимальні обсяги. Наприклад, ємність карти SD HC не може перевищувати 32 ГБ, більш ємні накопичувачі належать вже до стандарту SD XC, і якщо він не підтримується — максимальний об'єм карти не може бути більше 32 ГБ.

Перевищувати максимальний об'єм вкрай не рекомендується: навіть якщо карта буде розпізнана пристроєм, нормальна робота не гарантована.