Порівняння Aimpoint CompM4 vs EOTech HWS EXPS3-0

— Закритий. Пристрої в закритому корпусі, нерідко ще й герметичному. Класична оптика, «нічники» і тепловізори (див. «Тип») за визначенням використовують тільки таку конструкцію. А ось коліматори бувають відкритими (див. нижче), так що тільки цей тип має сенс порівнювати за цим параметром. При такому порівнянні головною перевагою закритих коліматорів можна назвати гарну захищеність від бруду, пилу і випадкових контактів зі сторонніми предметами. Крім того, прицільна марка в закритому корпусі добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні; а в деяких моделях є навіть можливість установки додаткових аксесуарів, таких як бленди, світлофільтри і захисні кришки «фліп-ап». З іншого боку, подібні приціли коштують трохи дорожче відкритих і сильніше обмежують поле зору для робочого очі — досить значну частину огляду закриває корпус.

— Відкритий. Тип конструкції, що зустрічається виключно у коліматорних прицілах (див. «Тип»): одна лінза, встановлена в спеціальній рамці. Подібні моделі компактніше, легше, простіше і дешевше закритих, а рамка зазвичай робиться тонкої і практично непомітна для робочого очі стрільця. З іншого боку, відкриті приціли більш чутливі до забруднень та ушкоджень, а під яскравим сонячним світлом вони можуть «сліпнути» — марка стає малопомітною. Загалом цей варіант рекомендується в основному для «швидкої» стрілянини, коли критичними є насамперед швидкість прицілювання і макс...имальний контроль обстановки; для відносно спокійних ситуацій краще підходять закриті коліматори.

Коліматорні приціли (див. «Тип»), використовують голографічний принцип роботи.

У таких моделях за проєктування прицільної марки не відповідає класична система лінз і дзеркал, а лазерний світлодіод і спеціальна голографічна решітка. Це помітно збільшує вартість, проте дає цілу низку переваг перед класичними коліматорів. Так, голографічні приціли зазвичай повністю позбавлені паралакса (див. «Відбудування від паралакса») — тобто видима мітка завжди залишається чітко точки прицілювання, незалежно від положення робочого очі щодо прицілу і від дистанції до мети. Лінзи в таких моделях мають краще світлопропускання і дають менше відблисків, що покращує видимість. Правда, голографічні приціли робляться переважно відкритими (див. «Конструкція»), однак ступінь захищеності у них зазвичай трохи вище, ніж у традиційних аналогів; до того ж лінза в такому коллиматоре залишається працездатною навіть при частковому пошкодженні. До недоліків «голографії», крім ціни, можна віднести підвищене енергоспоживання, що вимагає застосування більш потужних і ємних батарей.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи прицілу. Також цей параметр називають «апертура».

Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів і їх спеціалізованих різновидів — «нічників» і тепловізорів (див. «Тип»). Чим більше об'єктив — тим більше світла в нього потрапляє, тим вище якість зображення і тим ефективніше пристрій буде працювати при слабкому освітленні, проте тим дорожче обійдеться така оптика. Тут варто зазначити, що вимоги до апертурі залежать ще й від ступеня збільшення: простіше кажучи, для невисоких кратностей особливо великі об'єктиви не потрібні. Тому відносно невеликі вхідні лінзи, діаметром у 25 – 35 мм і навіть менше, зустрічаються у всіх цінових категоріях класичної оптики — від бюджетної до топової. А порівнювати по апертурі можна лише моделі з однаковим максимальним збільшенням, та й то дуже приблизно — варто пам'ятати, що якість зображення сильно залежить ще й від загального якості компонентів прицілу.

Зі свого боку, для нічних прицілів, особливо на основі ЕОП (див. «Принцип роботи ПНБ»), велика апертура принципово важлива. Так що діаметр від 36 до 45 мм считаtтся для таких пристроїв дуже невеликим і зустрічається лише в деяких цифрових моделях, більшість же «нічників» оснащується об'єктивами на 46 мм і більше.

Що стосується коліматорів, то в них від апертури залежить переваж...но розмір простору, що потрапляє в приціл. Причому фактично видимий розмір можна змінювати, встановлюючи приціл ближче або далі до оці — принцип роботи коліматорів дає таку можливість. Відзначимо також, що для моделей з лінзами прямокутної або схожої з нею форми розмір об'єктива зазвичай вказується по діагоналі.

Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.

В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.

Різновид покриття, використовується в лінзах прицілу. У будь-якому разі мова йде про т. зв. просветляющем покритті, яке являє собою найтоншу плівку (одно - або багатошарову) на поверхні лінзи, що контактує з повітрям. Властивості цієї плівки підібрані таким чином, щоб звести до мінімуму відображення світла від поверхні скла. Зміст даної функції полягає не стільки у зниженні яскравості відблисків, здатних демаскувати стрілка, скільки у підвищенні світлопропускання оптики і, відповідно, якості видимого через неї зображення.

Сучасні приціли можуть оснащуватися такими видами покриттів:

— Що просвітлює. У цьому разі мається на увазі найпростіший варіант — неповне одношарове покриття. Термін «неповне» означає, що покриття є не на всіх поверхнях лінз (хоча просвітлених поверхонь може бути і декілька). Коштує таке просвітлення недорого, проте і якість зображення виходить відносно невисоким — зокрема, тому, що одношарова плівка найбільш ефективна лише для частини видимого спектра кольорів.

— Повне просвітлення. Повне просвітлення означає, що всі поверхні лінз, що контактують з повітрям, мають спеціальне покриття; в цьому випадку воно одношарове. Таке покриття дорожче, ніж просте покриття, але і якість «картинки» при його використанні вище, оскільки спотворення світла на переходах між склом і повітрям зводяться до мінімуму.

— Багатошарове. Неповне покриття, що просвітлює (див. вище), що використовує багатошарові плівки. Завдяки кільком верств...ам просвітлення охоплює весь видимий спектр, що дає змогу досягти більш світлого зображення з меншим спотворенням кольорів в порівнянні з одношаровими покриттями; щоправда, і ціна таких приладів вище.

— Повне багатошарове просвітління. Найбільш прогресивний варіант: багатошарове покриття на всіх поверхнях лінз, використовуваних в конструкції прицілу. Особливості повного і багатошарового покриття окремо описані вище. Тут же відзначимо, що їх поєднання характерне для прицілів високого класу, оскільки воно забезпечує максимально якісне зображення, однак і обходиться недешево.

Тип прицільної марки (сітки), передбачений у приладі. Зустрічаються моделі, котрим зазначено відразу кілька варіантів: це передбачає можливість перемикання з-поміж них.

Щодо конкретних різновидів, то в коліматорах усі марки мають загальну специфіку — вони мають забезпечувати зручність швидкого прицілювання на порівняно невеликих дистанціях. А ось сітки оптичних та інших аналогічних прицілів можна умовно поділити на мисливські та тактичні (снайперські). Перші відносно прості і мають мінімум додаткових елементів, оскільки розраховані на невеликі відстані та порівняно великі цілі; а другі призначені для високоточної стрілянини, військового та поліцейського застосування, а тому обов'язково доповнюються різними елементами для вимірювання кутів та взяття поправок «на ходу», у тому числі між пострілами.

Серед конкретних видів сіток, найбільш популярних у наш час - хрест з поділами, BDC, дуплекс, хрест, напівхрест, хрест з точкою, хрест з колом, ялинка, далекомір, точка, коло з точкою і коло з двома точками. Ось основні особ...ливості кожної з них:

— Хрест із розподілами. Один з найбільш популярних різновидів «тактичних» сіток, які застосовуються в оптичних прицілах. Ключовим елементом є перехрестя, лініями якого нанесені додаткові точки. Відстань між точками відповідає строго певному кутовому розміру; спочатку воно становило 1 MRAD (1 "mil", звідси і назва), проте в сучасних прицілах можуть зустрічатися й інші значення, їх варто уточнювати за інструкцією. Крім того, подібні сітки можуть відрізнятися за кількістю точок, по наявності потовщень на лініях (як в описаних нижче дуплексах) і т. п. Як би там не було, така сітка дуже зручна для оцінки відстаней та внесення поправок на льоту, багато професійні стрілки вважають її чи не ідеалом для високоточної стрілянини, у тому числі на далекі дистанції, до того ж оригінальний хрест із поділами (Mil-Dot) широко використовується військовими та поліцейськими снайперами по всьому світу.
Відзначимо також, що існує і коліматорний різновид "мільдотів" - в даному випадку сітка має вигляд кола з точкою посередині і декількома точками під нею, з інтервалом в той же 1 MRAD. Однак при використанні коліматорів реальна необхідність у внесенні вертикальних поправок виникає рідко, і даний варіант не набув широкого поширення.

- Дуплекс. Сітки для оптичних та нічних прицілів (див. «Тип»), що мають вигляд класичного перехрестя з різною товщиною ліній: у центрі вони тонкі, а біля країв — помітно товщі. Сенс такого поєднання полягає в тому, що тонкі лінії не «загрозять» поле зору у точки прицілювання, а товсті залишаються видимими навіть за несприятливих умов (наприклад, у сутінках) і дають змогу прицілитися хоча б приблизно. Крім того, товщина великих ліній і відстань між їх краями може відповідати чітко визначеним кутам, що дає змогу застосовувати деякі з таких прицілів ще і як найпростіші кутомірні інструменти. Втім, ці можливості дуже обмежені, і в цілому «дуплекси» є класичними сітками мисливського типу.

- Напівхрест. Сітка мисливського призначення, основні елементи якої мають Т-подібну форму. Один із різновидів різновид напівхрестів — «німецька сітка», вона ж «пеньок» — складається з вертикальної лінії від краю до центру прицілу та двох горизонтальних ліній, що не доходять до неї; точка прицілювання відповідає верхній точці центрального «пенька», а по товщина ліній та відстані між ними можуть уточнюватися в документації – це дає змогу проводити найпростіші виміри кутів. Більше сучасний різновид напівхреста — перехрестя, в якому одна лінія (від центру до верхнього краю) значно тонша за інші, а то й відсутня взагалі.

- Крапка. У чистому вигляді точка застосовується виключно в прицілах коліматорних (див. «Тип»). Це надзвичайно зручний для таких приладів варіант: у полі зору стрілка немає жодних зайвих деталей, тільки мітка, що чітко показує, куди саме наведено зброю — більшого при застосуванні коліматорів часто й не потрібно. До недоліків точки порівняно з іншими мітками в прицілах цього можна віднести меншу помітність, особливо при яскравому зовнішньому освітленні. Втім, багато прицілів дають змогу виставити досить високу яскравість мітки, а іноді ще й збільшувати її розмір, підвищуючи помітність. Також зазначимо, що для точки може уточнюватися кутовий розмір, що може стати в нагоді для швидкої оцінки дистанцій.
Крім цього, точка може застосовуватися також в оптичних та нічних прицілах, однак у таких випадках вона зазвичай застосовується як доповнення до іншої шкали – наприклад, додатково виділяє перетин ліній у напівхресті.

- Коло з точкою. Ще один різновид марок, що використовується в коліматорах як основний, а в інших типах прицілів - як доповнення до перехрестя або іншої більш традиційної сітки. Втім, останнє зустрічається рідко, тому зупинимося на першому варіанті. Порівняно з іншою популярною «коліматорною» міткою — точкою — коло перекриває більше видимого простору, проте воно дуже добре помітне і нерідко виявляється зручнішим при стрільбі навскидку або різкому повороті зброї убік. Крім того, і для кола, і для точки в ньому нерідко вказується точний кутовий розмір, що дає розширені (порівняно зі звичайною точкою) можливості застосування прицільної марки в якості найпростішої кутомірної (далекомірної) шкали.

- Коло з 2 точками. Різновид описаного вище кола з точкою, що має другу, додаткову точку зазвичай нижче першої, на строго певному кутовому відстані від неї. Це розширює можливості застосування прицілу в ролі імпровізованого далекоміра, а також дає змогу «з ходу» брати поправку при стрільбі на далекі дистанції — достатньо прицілитися по другій, нижній точці. Втім, подібні можливості для коліматорів потрібні вкрай рідко, тож і цей варіант особливого поширення не набув.

- Хрест. Особливості марки цього залежать від того, про який тип прицілів йдеться - оптичному/нічному або коліматорному (див. «Тип»). У класичній оптиці хрест — це найпростіше перехрестя тонких ліній однакової товщини. Звичайно, за загальною спеціалізацією такі сітки належать до мисливських, проте вони зустрічаються також у досить просунутому різновиді прицілів - спортивних моделях для бенчреста (стрільби зі верстата на максимальну дальність і точність). Зручність хреста при такому застосуванні полягає в тому, що лінії мають мінімальну товщину та практично не закривають огляд. У «нічниках» цей тип сітки — зазвичай одне із кількох доступних вибір варіантів. А ось у коліматорах хрест багато в чому аналогічний колу з точкою — він передбачається як одна з великих, добре помітних міток із чітко визначеним кутовим розміром.

— Хрест із крапкою. Сітка у вигляді перехрестя двох ліній (як правило, досить тонких), у місці перетину яких нанесена добре видима точка. Саме в такому вигляді зазвичай використовується і в коліматорних, і в інших типах прицілів. У першому випадку подібна марка фактично є трохи модифікованою версією звичайного хреста (див. вище). А в оптиці наявність точки дає змогу додатково виділити перехрестя, що буває зручним у деяких ситуаціях; загальне призначення таких прицілів, зрозуміло, мисливське.

— Хрест із колом. Марка у вигляді хреста, доповненого колом. Також може застосовуватися в різних типах прицілів і має свою спеціалізацію. У класичній оптиці подібна сітка має мисливське призначення, хоча зустрічаються і різновиди з додатковими мітками, що розширюють «тактичні» функції. І навіть за відсутності таких міток у характеристиках зазвичай уточнюється кутовий розмір кола, що дає додаткові можливості за імпровізованим виміром дистанцій. Також відзначимо, що сам хрест може бути як звичайним, і дуплексним (див. вище). Аналогічна ситуація і в нічних прицілах, проте там хрест із колом зазвичай є лише одним з доступних варіантів мітки. Що стосується коліматорів, то в них може застосовуватися як повноцінне перехрестя в колі, наприклад і кільце з променями, що виступають з нього; у будь-якому разі така марка буває більш помітною, ніж звичайний хрест.

- BDC. Ця прицільна сітка отримала назву від англійського словосполучення Bullet Drop Compensation, що перекладається як компенсація падіння кулі. Балістична сітка BDC дає змогу коригувати на дальність з урахуванням траєкторії падіння кулі. Калібрується під конкретний боєприпас і заточена під швидке прицілювання на різні відстані з використанням одного типу куль. Маркерами відстаней у балістичній сітці служать хеш-мітки, кола чи точки. Головна ознака їх розміщення - розмітка по вертикалі має різні проміжки, що збільшуються донизу. Додаткова дистанційна шкала нерідко розміщується в таких сітках на шестигодинному плечі. Також зазвичай вказується боєприпас, під який сітка відкалібрована (калібр, маса кулі, навішування).

- Ялинка. Інформативна прицільна сітка, що нагадує за своєю структурою ялинку. Власне, звідси й походить назва цього типу сітки. Кожен масив крапок на її «шістьгодинному» плечі довший за попередній — мітки збільшуються по ширині, якщо дивитися на них зверху-вниз від центрального перехрестя. Ці маркери служать для внесення поправок на вітровий знесення, що дуже важливо під час прицільного вогню на далеких відстанях. Найчастіше сітка типу «ялинка» зустрічається у мисливських гібридах, тактичних прицільних пристосуваннях та прицілах для військових гвинтівок.

- Далекомірна. До цього типу віднесені всі сітки, які не належать до жодного з описаних вище типів і передбачають спеціальну розмітку для вимірювання кутів та відстаней. Конкретний дизайн такої розмітки може бути різним, проте загальний принцип роботи скрізь однаковий: далекомірні мітки дають змогу визначити кутовий розмір видимого предмета, а якщо лінійний розмір цього предмета відомий, можна без особливих зусиль оцінити відстань до нього (хоч би приблизно). Для кожного різновиду далекомірної сітки існують свої правила використання.

Тип живлення, що застосовується в прицілі, фактично описує тип автономного елементу (акумулятори або батареї), на який розрахований прилад.

Найбільшу популярність у сучасних прицілах отримали елементи CR2032 — характерні «таблетки» діаметром 20 мм і товщиною близько 3 мм Їхня форма дуже добре вписується в компоновку як оптики, так і класичних коліматорів (див. «Тип»), а ємність хоча і відносно невисока, але цілком достатня для нормальної роботи протягом тривалого часу, оскільки енергоспоживання даних типів прицілів невелика. А от у більш «ненажерливих» нічних, тепловізійних (див. там само) та голографічних (див. вище) моделях зазвичай застосовуються більш солідні батарейки — найчастіше або пара стандартних пальчикових елементів АА, або 3,7 В елемент CR123 (діаметр 17,5 мм, довжина 35 мм). При цьому приціл може бути сумісний як з одним з цих типів, так і з обома. Також варто відзначити, що елементи АА і CR123 випускаються ще й у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються, що може стати ідеальним варіантом при частому використанні прицілу.

Приблизний час безперервної роботи прицілу на одному комплекті батарейок або заряді акумулятора. Вказується для якихось стандартних умов, тому фактичний час роботи може відрізнятися від заявленого (тим більше, що воно залежить ще й від якості конкретних батарейок). Водночас даний параметр досить точно характеризує загальну автономність пристрою, а також цілком підходить для порівняння різних моделей між собою: наприклад, якщо для одного коліматора заявлено вдвічі більше годин, ніж для іншого, він і на практиці, швидше за все, за інших рівних умов пропрацює вдвічі довше.

Варто відзначити, що в оптичних прицілах (див. «Тип») живлення використовується лише для роботи додаткових функцій на зразок підсвічування прицільної марки. Так що для таких моделей цей параметр має другорядне значення: загалом оптика залишається цілком працездатною навіть без батарейок.

Дана функція передбачає автоматичне відключення живлення по закінченні деякого часу. Загальний її сенс полягає в економії заряду батареї — щоб приціл не «їв» енергію вхолосту, якщо стрілець забуде його вимкнути. А ось конкретні особливості автовимкнення в різних моделях можуть помітно різнитися. Так, в одних пристроях воно відбувається незалежно від зовнішніх факторів, в інших — тільки якщо прилад деякий час перебував у нерухомому положенні (у першому випадку час до відключення зазвичай вимірюється годинами, у другому — хвилинами). Також зазначимо, що існують приціли з можливістю налаштувати час відключення.