Порівняння Coyote 556 Mate PRO vs MODECOM FREEWAY SX 2

Навігаційна програма, першопочатково встановлена в навігатор і продається разом з ним, простіше кажучи — набір карт, доступний користувачеві «з коробки».

Такими програмами оснащується більшість сучасних навігаторів (хоча далеко не для всіх моделей вказується назва встановлених карт). Зазначимо, що функціонал комплектних програм у різних моделях може змінюватися. Найчастіше це найпростіші картки світу чи того регіону, в якому продається даний пристрій. Однак зустрічаються і винятки: є моделі з докладними картами, програмами з розширеним функціоналом і т. ін. Особливо часто такі винятки зустрічаються серед висококласних спеціалізованих пристроїв, зокрема морських і авіаційних (див. «Область застосування»). А для деяких навігаторів може передбачатися кілька варіантів з передвстановленим програмами і навіть можливість вибору таких програм за бажанням користувача. Всі ці подробиці варто в кожному випадку уточнювати за даними виробника або продавця.

Також варто враховувати, що в характеристиках нерідко вказується лише загальна назва карт. При цьому одна і та сама карта може бути доступний в декількох версіях, які розрізняються по функціоналу і, іноді, умовам використання (платна/безкоштовна). Однак основні особливості — базові можливості, пристрій інтерфейсу і т. ін. — зазвичай, є загальними для всіх версій. Тому за назвою комплектної програми, зазвичай, можна досить точно визначити загальні можливості і особливості функціоналу карти.

Кількість каналів зв'язку, підтримуване навігатором.

Один канал зв'язку дозволяє пристрою приймати одну робочу частоту з одного супутника. Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що чим більше кількість каналів — тим ефективніше працює навігатор (у тому числі в щільній міській забудові та інших несприятливих умовах) і тим менше часу йому потрібно на «холодний» старт. З іншого боку, велика кількість підтримуваних частот ускладнює приймач і підвищує його вартість.

Що стосується конкретної кількості, то для ефективної роботи з GPS необхідно 12 каналів, однак на сьогодні такі приймачі вважаються застарілими і майже не застосовуються. Більшість бюджетних приймачів підтримує близько 20 каналів (зустрічаються і більш скромні рішення, на 16 або навіть 14 частот), рішення середнього рівня мають близько 30 – 40 каналів, а в прогресивних моделях це кількість найчастіше становить 64 або 66 (хоча буває і більше).

Параметри дисплея, встановленого у навігаторі.

- Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі у дюймах. Чим більший екран — тим більше інформації на нього можна вивести і докладніше буде представлена ця інформація. З іншого боку, розміри дисплея помітно позначаються на габаритах приладу, та й коштують великі екрани дорожче.

— Роздільна здатність дисплея. Розмір дисплея у точках (пікселях) по горизонталі та вертикалі. Чим вище роздільна здатність (при тій же діагоналі) - тим більше детальне і чітке зображення здатне видати екран. До того ж на дисплеях високої роздільної здатності краще видно дрібні деталі, що підвищує комфорт перегляду інформації. Занадто високої роздільної здатності для дисплеїв GPS-навігаторів зазвичай не потрібно: наприклад, скромні за мірками смартфонів або планшетів 800х480 пікселів при розмірах екрану по діагоналі порядку 6” вважаються цілком достатніми навіть для просунутого пристрою.

- Тип матриці. Цей параметр вказується в основному для випадків, коли екран використовує висококласну матрицю типу IPS. Дана технологія забезпечує високу якість передачі кольорів, гарну яскравість і великі кути огляду, до того ж IPS-екрани відносно недорого обходяться у виробництві.

- Сенсорний. Підтримка сенсорного керування екраном. Віддавати команди пристрою можна дотиками до значків на самому дисплеї – аналогічно тому, як це робиться у смартфонах та планшетах. Сенсорне керування відкр...иває набагато більше можливостей, ніж класичне, та забезпечує гнучкість роботи з навігатором. Зокрема, дотиками до екрану можна задавати точки на маршруті, наближати чи віддаляти карту тощо.

- Кольоровість. Даний параметр визначає, чи відноситься екран до кольорових або монохромних (чорно-білих). Чорно-білі дисплеї прості, недорогі, споживають трохи енергії та цілком підходять для відображення базової навігаційної інформації. У той же час кольорові екрани більше функціональні: на картах нерідко використовується виділення окремих об'єктів за допомогою різних кольорів, що недоступне на монохромних дисплеях. Як наслідок, чорно-білі екрани серед сучасних навігаторів зустрічаються досить рідко — здебільшого серед компактних і недорогих моделей.

- Підсвічування. Наявність у екрані власної системи підсвічування. Ця функція робить пристрій незалежним від зовнішнього освітлення: підсвічене зображення буде нормально видно як у сутінках, наприклад і навіть у темряві. Також варто відзначити, що в багатьох РК-екранах підсвічування є за замовчуванням, активується воно разом із включенням самого екрану і працює незалежно від зовнішнього освітлення - без нього зображення на матриці просто неможливо було б розглянути. Зокрема, такій принцип роботи використовується в матрицях типу IPS, які набули популярності в сучасній портативній електроніці (включаючи навігатори).

— GSM/GPRS-модуль. Вбудований модуль бездротового стільникового зв'язку, аналогічний тим, що встановлені в мобільних телефонах стандарту GSM. Однак, на відміну від телефонів, в GPS-навігаторах таккий зв'язок призначений виключно для доступу в Інтернет. Найчастіше він використовується для отримання інформації про пробки на дорогах, хоча в деяких прогресивних моделях може бути передбачена можливість повноцінного перегляду Інтернет-сторінок через вбудований браузер. Для використання GSM/GPRS модуля, як і у випадку з мобільним телефоном, необхідно придбати SIM-карту мобільного оператора.

— Цифрова камера. Наявність у навігатора власної цифрової камери; в деяких моделях таких камер може бути навіть дві, з обох боків корпусу. Конкретний функціонал цифрової камери (камер) може бути різним, залежно від можливостей самого пристрою. Так, більшість моделей з функцією відеореєстратора використовують саме вбудовану камеру (докладніше див. «Вбудований відеореєстратор»). За наявності телефонного модуля (див. відповідний пункт) камера може стати в нагоді для відеозв'язку. Багато навігаторів з цією функцією можна застосовувати і для класичної фото/відеозйомки; якість зображення, щоправда, зазвичай виявляється порівняно невисоким.

— Відеопрогравач. Можливість використання навігатора для відтворення відеофайлів. Зазвичай, мова йде про програванні відео на власному...дисплеї — відповідно, сам дисплей для цього робиться кольоровим і досить великим. Дана функція зустрічається в основному серед автомобільних навігаторів (див. «Область застосування»), її особливо цінують водії, яким доводиться багато часу проводити в очікуванні — зокрема, таксисти і далекобійники.

— Голосове управління. Можливість управління навігатором за допомогою голосових команд. Дана функція особливо зручна для автомобільних і мотоциклетних пристроїв: вона дозволяє керувати пристроєм, не знімаючи рук з управління і не відволікаючись від дороги. Щоправда, перед покупкою такої моделі не завадить уточнити, які саме мови для голосового управління вона підтримує.

— Відтворення зображень. Можливість використовувати екран навігатора для перегляду графічних файлів; за умовчанням мається на увазі підтримка JPG, інші графічні формати зустрічаються дещо рідше. Навігатор з такою функцією можна використовувати в якості цифрової фоторамки — підключити зовнішній носій і переглядати картинки безпосередньо, без участі комп'ютера. Ця функція може стати в нагоді, наприклад, для перегляду відзнятих під час подорожі фото (коли не хочеться чекати повернення до комп'ютера), або для більш специфічних цілей, наприклад, уточнення навігаційних даних по скану паперової карти.

— MP3-плеєр. Можливість відтворення навігатором аудіофайлів (найчастіше формату MP3, звідси і назва). Відтворення може відбуватися через навушники або зовнішню аудіосистему (якщо передбачена можливість їх підключення) або через власний динамік навігатора. Зберігатися такі файли можуть у власній флеш-пам'яті пристрою або на змінних картах пам'яті.

— FM-трансмітер. Малопотужний FM-передавач з ефективною дальністю в кілька метрів. Є одним з найпростіших способів підключення навігатора до акустичної системи автомобіля — досить налаштувати FM-приймач автомагнітоли на частоту трансмітера. Таким чином можна використовувати автомобільну акустику, наприклад, для відтворення голосових підказок, музики (див. MP3-плеєр) або звукової доріжки відтворюваного фільму (див. Відеопрогравач).

— Барометр. Допоміжна функція, що дозволяє вимірювати атмосферний тиск. Часто застосовується як додатковий інструмент в навігаторах з функцією вимірювання висоти по сигналам зі супутників — це забезпечує підвищену точність одержуваних даних. Крім того, дані з барометра можуть знадобитися при прогнозуванні погоди на найближчий час: наприклад, різке падіння тиску зазвичай означає погіршення погоди — аж до шторму або навіть урагану.

Об'єм оперативної пам'яті (RAM), встановленої у навігаторі.

Об'єм RAM - один із ключових параметрів будь-якої комп'ютерної системи, що безпосередньо впливає на її швидкодію та обчислювальну потужність. Чим більше «оперативки» встановлено на борту — тим краще пристрій справлятиметься з ресурсомісткими завданнями і тим більше програм можна запустити на ньому без шкоди для швидкості роботи.

Саме в навігаторах швидкодія буває важлива, наприклад, при русі на високій швидкості - «гальмуючий» пристрій може запізнитися з підказкою, через що виникають різні неприємні ситуації. У той же час звертати увагу на об'єм RAM має сенс лише в тому випадку, якщо на борту встановлено операційну систему на зразок Android.

Об'єм вбудованої пам'яті, встановлений у навігаторі.

Від цього показника залежить кількість даних, які можна зберігати у пристрої. Втім, варто мати на увазі, що, з одного боку, певний обсяг вбудованої пам'яті неминуче буде зайнятий під операційну систему (якщо вона є), прошивку та інші програми, що постачаються в комплекті; з іншого боку, набір цих програм найчастіше входить і попередньо встановлена карта. Останнє означає, що навігатор можна використовувати за прямим призначенням "з коробки", не встановлюючи додаткового ПЗ; і для такого застосування вбудованої пам'яті гарантовано вистачить. А отже, звертати увагу на місткість накопичувача має сенс насамперед у тому випадку, якщо пристрій має працювати з додатковими даними — починаючи від розширених карток і закінчуючи фотографіями та відеороликами. Особливо це актуально для моделей з повноцінною ОС на кшталт Windows або Android, що припускає встановлення додаткових програм.

Максимальний об'єм карти пам'яті або USB-накопичувача (флешки), підтримуваний навігатором.

Змінні носії можуть використовуватися з різними цілями: завантаження карт і програмних оновлень, вивантаження пройдених треків, відтворення або копіювання музики і фільмів (у моделях з відповідними можливостями) і т. ін. Конкретні варіанти застосування таких носіїв для кожної моделі варто уточнювати окремо. А обмеження за обсягом, пов'язані насамперед з тим, що більш місткі карти пам'яті і флешки вимагають більш потужної апаратної «начинки». Так що це перевищувати обмеження не варто: в кращому випадку накопичувач буде працювати некоректно, в гіршому — можливі апаратні поломки.

Цей параметр безпосередньо визначає кількість енергії, яку може запасти батарея; а чим більше запас енергії - тим довше прилад зможе опрацювати на одному заряді акумулятора. Однак це теоретично; на практиці ж ситуація дещо складніша. По-перше, фактична автономність навігатора залежатиме ще й від енергоспоживання приладу - а воно у різних моделей може відрізнятися. По-друге, міліампер-годинник, у якому вказується ємність — не зовсім достовірна одиниця: фізичні особливості такого позначення такі, що у двох батарей з однаковою ємністю в мАгод, але різною номінальною напругою і фактична кількість енергії, що запасається, також буде різною.

У світлі цього навряд чи варто оцінювати автономність навігатора по ємності комплектної батареї - краще дивитися на час роботи, прямо заявлене виробником.