Ехолоти й картплоттери

Спеціалізовані навігаційні прилади, застосовувані на водних судах, зазвичай, обєднують в одну категорію, хоча за призначенням вони поділяються на дві основні різновиди — ехолоти і картплотери. У чому ж різниця між ними, і що потрібно знати, щоб успішно вибрати ехолот або картплоттер? Ехолот — це підводний локатор. Його основна, а найчастіше і єдино призначення — дослідження дна і товщі води. І перше, що варто врахувати при виборі — для яких саме досліджень Вам потрібен ехолот? Простіше кажучи: що саме Ви маєте намір розслідувати і шукати?

Тут варто сказати, що сучасні ехолоти здатні обробляти не тільки рельєф дна, визначаючи глибини, але і виявляти підводні предмети — насамперед рибу. Саме за це даний прилад цінується рибалками. Зазвичай риба відображається на екрані у формі умовних дуг, однак для недосвідченого користувача така індикація може викликати труднощі. Тому багато які моделі використовують більш наочний варіант — іконки у формі рибок. При цьому одні пристрої постійно відображають рибу на екрані після виявлення, інші «засвічують» мітки лише до тих пір, поки здобич перебуває під промінням або поблизу (це називається «індикація в реальному часі»). Зустрічається в сучасних ехолотах і визначення щільності дна: ця функція не тільки дасть змогу оцінити особливості водойми, але також може стати в нагоді для пошуку предметів на дні.

Однією з ключових характеристик будь-якого ехолота є глибина сканування. Однак цим справа не обмежується: багато що залежить також від кута обхвату. Так, широкий промінь добре підходить для пошуку тієї ж риби, а якщо прилад використовується для промірів глибини — кут, навпаки, повинен бути максимально вузьким. Втім, у деяких моделях використовується кілька променів з різною шириною, що забезпечує універсальної (проте і на ціну також впливає). Зазначимо, що ехолоти можуть використовуватися і для підлідної риболовлі: одні моделі комплектуються спеціальними датчиками для ополонок, інші здатні бачити прямо через лід.

Що стосується картплотерів, то їх завданням є робота зі спеціалізованими картами. Якщо проводити аналогії, то це — навігатори, доповнені специфічними «водними» функціями. Можливості картплоттера безпосередньо пов'язані насамперед з характеристиками базової карти і можливостями завантаження нових карт. Крім того, зазначимо, що не всі такі прилади мають модуль GPS — деякі розраховані на підключення зовнішньої антени. Обов'язковою рисою картплоттера є досить великий екран, зазвичай, кольоровий (для ехолотів характерні чорно-білі).

Існує і комбінована різновид приладів — ехолоти-картплотери, які об'єднують обидві спеціалізації. А найбільш прогресивні пристрої (незалежно від типу) можуть оснащуватися інтерфейсами для обміну даними з іншим бортовим обладнанням — наприклад, мережевими портами LAN або спеціалізованими NMEA.