—
Ретро. Варильні поверхні, які оформлені в старовинному стилі — при цьому функціонал таких моделей зазвичай цілком сучасний (аналогічний
класичним). Такі рішення розраховані переважно на кухні відповідного дизайну. Відзначимо, що ретро-оформлення зазвичай обходиться недешево, і пристрої даної категорії, як і
варильні з незвичайним дизайном (див. нижче), при рівних робочих характеристиках коштують помітно дорожче, ніж аналоги з класичним зовнішнім виглядом.
—
Доміно. Специфічний різновид компактних варильних поверхонь, зазвичай одно- або двоконфоркових. Назва обумовлена тим, що такі моделі за зовнішнім виглядом нагадують кісточку доміно, а дві конфорки підсилюють схожість. Утім, цей варіант популярний не тільки серед варильних поверхонь — він зручний також для грилів і фритюрниць (див. «Пристрій»). Установлюється «доміно» зазвичай поперек стільниці, від стіни до переднього краю. Як основна варильна поверхня цей варіант буває дуже зручним в обмежених умовах, коли місця на кухні обмаль. Також з пристроїв цього типу можна зібрати багатоцільовий комплект за принципом конструктора — наприклад, установити пліч-о-пліч варильну поверхню, гриль і тепан. Ще один варіант використання — розширення вже наявної варильної поверхні; щоправда, тут варто враховувати, що за зовнішнім виглядом «доміно» найчастіше аналогічні до класичних моделей і
...слабо стикуються з ретро-дизайном.
— Нестандартна. Варильні поверхні в оригінальному оформленні, яке не вписується в жодну зі згаданих вище категорій. Більшість таких моделей має «горизонтальне» компонування — ширина поверхні значно більша за її глибину, а конфорки розташовуються уздовж пристрою. При цьому кількість і розміри конфорок можуть бути різними; випускаються моделі як з однаковими нагрівачами, так і з різними за розміром. А деякі рішення виконані у вигляді суцільних поверхонь, які взагалі не мають частин, що виступають: за управління відповідають сенсори, а конфорки виділені лише малюнком на робочій частині. Зустрічаються й інші варіанти, ще більш екстравагантні — такі, як поверхні круглої або краплеподібної форми. В будь-якому разі, нестандартне оформлення може стати в нагоді не тільки з естетичної, але й з практичної точки зору: воно може виявитися оптимальним варіантом там, де складно встановити варильну поверхню в традиційнішому дизайні.Зазвичай конфорки на варильної поверхні розташовані у формі квадрата або прямокутника, однак зустрічаються і моделі, в яких
конфорки розставлені ромбом. Таке рішення має значення насамперед з точки зору естетики і ергономіки — ромбовидное розташування незвично виглядає і для деяких користувачів може виявитися зручніше прямокутного. Технічно такі варильні поверхні нічим не відрізняються від традиційних.
Розмір отвору, який потрібно виконати в кухонному столі для нормального вбудовування варильної поверхні. Стандартно вказується ширина і глибина — розмір отвору по передній і бічній стороні відповідно (якщо дивитися з боку користувача). Зазначимо, що габарити самої варильної поверхні зазвичай більше розмірів для вбудовування: при установці в отвір верхня частина поверхні спирається на його краю, завдяки чому пристрій і не провалюється в стільницю.
