Україна
Каталог   /   Авто та мото   /   Автозвук і електроніка   /   Автомагнітоли

Порівняння JVC KD-X382BT vs JVC KD-X351BT

Додати до порівняння
JVC KD-X382BT
JVC KD-X351BT
JVC KD-X382BTJVC KD-X351BT
Порівняти ціни 14
від 1 999 грн.
Товар застарів
ТОП продавці
Головне
Підтримка Spotify.
Область застосуванняавтомобільнаавтомобільна
Монтажний розмір1DIN1DIN
Укорочений корпус
Панель
знімна
знімна
Типи носіїв
USB-накопичувач (фронтальний)
підключення iPod/iPhone
підключення Android
USB-накопичувач (фронтальний)
підключення iPod/iPhone
підключення Android
Підтримка FLAC
Оснащення
Мультимедіа
Bluetooth
Bluetooth
Еквалайзер
Кількість смуг1313
Кількість фіксованих налаштувань1111
Фільтр верхніх частот (ФВЧ)
Фільтр нижніх частот (ФНЧ)
Функція підсилення баса (BassBoost)
Хар-ки підсилювача
Потужність на канал50 Вт50 Вт
Кількість каналів44
DSP процесор
Управління
Регулювання гучностіповоротний регулятор
Ф-ції управління
управління зі штатних кнопок керма
управління зі штатних кнопок керма
Виходи
Підключення АСISO/RCAISO/RCA
Лінійний вихід22
Входи
AUX на передній панелі
Додатково
Діапазони тюнера
FM/MW/LW /пам'ять на 24 станції/
FM/AМ
підсвічуваннясинясиня
Дата додавання на E-Katalogсічень 2023лютий 2018

DSP процесор

Наявність в магнітолі вбудованого DSP — процесора цифрової обробки звуку.

Такий процесор підвищує загальну якість звучання і забезпечує додаткові можливості по його регулюванню. Одна з найважливіших функцій DSP — тимчасова корекція: вона дозволяє налаштувати роботу акустики, щоб звук з динаміків, розташованих на різній відстані від користувача, доходив до нього одночасно. Подібне узгодження помітно покращує враження від звучання. Крім того, в магнітолах з DSP обов'язково є цифровий кросовер (поділ по частотах) і еквалайзер з досить великою кількістю смуг.

Наявність процесора помітно позначається на ціні магнітоли, однак здебільшого це виправдана плата за якість звуку. А ось однозначним недоліком «процесорних» моделей є складність в монтажі і налаштуванні, для цього краще всього звернутися до фахівця.

Регулювання гучності

Тип регулятора гучності, передбачений в магнітолі. Найчастіше в цій ролі застосовуються поворотні ручки, сенсори або механічні кнопки; ось детальніший опис кожного з цих варіантів.

— Поворотний регулятор. Традиційний регулятор у вигляді круглої ручки, що не втрачає популярності і в наш час — власне, саме він встановлюється в більшість сучасних автомагнітол. Така поширеність, крім того, обумовлена тим, що поворотна ручка сумісна і з цифровими, і з аналоговими схемами регулювання гучності — а значить, її можна застосовувати в пристроях будь-якого рівня, від топових до найпростіших і недорогих. Крім того, подібний регулятор помітно виділяється на панелі магнітоли, так що знайти і повернути його можна навіть на дотик, не відволікаючись зайвий раз від дороги. До недоліків поворотних ручок можна віднести хіба що деяку громіздкість порівняно з кнопками і сенсорами, однак цей момент вкрай рідко виявляється значущим.

— Механічні кнопки. Традиційні механічні кнопки — точніше, переважно одна двостороння кнопка-гойдалка, вертикальна або горизонтальна. На відміну від описаних вище поворотних ручок, можуть застосовуватися виключно з цифровими контурами керування гучністю; тому більшість магнітол з кнопками являє собою прогресивні пристрої з великим функціоналом і типорозміром не менш 2DIN (або екраном не менше 5", для штатних моделей). В таких випадках перевагу кнопо...к перед поворотними регуляторами полягає в тому, що «гойдалку» можна зробити дуже вузькою і встановити навіть на дуже тонкою рамкою екрана, тоді як для ручки потрібно досить широка додаткова панель. А якщо порівнювати даний варіант з сенсорами, то механічні кнопки коштують дещо дешевше, а керувати ними можна і наосліп, не відводячи погляду з дороги на панель магнітоли. З іншого боку, механіка схильна зношуватися по мірі використання, що знижує надійність; а багатьом користувачам кнопки просто подобаються менше, ніж сенсори. Через цих, а також деяких інших причин, цей варіант застосовується порівняно рідко.

— Сенсорні кнопки. Органи керування у вигляді сенсорів, які спрацьовують не від натискання, а від дотику. Як і механічні кнопки (див. вище), таке управління сумісно тільки з цифровим регулюванням гучності і застосовується в основному в прогресивних магнітолах з великими екранами. При цьому сенсори надають пристрою максимально прогресивний і «технологічний» зовнішній вигляд, привабливий для багатьох користувачів з чисто естетичної сторони. Головний недолік цього варіанта полягає в тому, що сенсорні кнопки зазвичай не виступають з панелі — так що знайти потрібний сенсор наосліп практично неможливо, і при управлінні магнітолою неминуче доводиться відволікатися від дороги. Втім, при більш-менш пристойних навичках водіння і належної уважності цей момент не є серйозним недоліком, так що даний тип управління у висококласних магнітолах використовується значно частіше традиційних кнопок.

Діапазони тюнера

— FM. Під цим терміном розуміють частину ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. Підтримка RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні. Недоліком FM є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від мовить станції — тому їх можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.

— AM (англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Може здійснюватися в різних діапазонах, однак більшість комерційного мовлення ведеться на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів, у тому числі в автомагнітолах. AM-мовлення має значно більшу дальність прийому, ніж FM (може обчислюватися сотнями кілометрів), однак якість звуку при цьому нижче, тому в даному форматі віщають в основному «розмовні» і новинні радіостанції.

— LW (англ. long wave) — мовлення на довгих хвилях у діапазоні 148-408 кГц. Таке мовлення має дальність прийому, обчислюється сотнями і навіть тисячами кілометрів, і майже не залежить від часу доби і атмосферних завад. Застосовується в основному на станціях загальнодержавного значення.

— MW (англ. medium wave) — мовлення на середніх хвилях у діапазоні 522-1720 кГц, фак...тично — те ж, що і AM (див. вище).

— SW (англ. short wave) — мовлення на коротких хвилях, здійснюється загалом наборі діапазонів, нижня межа якого знаходиться на рівні 2,5 МГц, а вища — 26,1 МГц. Особливості поширення коротких хвиль такі, що їх можна прийняти на протилежній стороні земної кулі, однак не завжди вдається почути в радіусі кількох десятків кілометрів від передавача. Тому короткохвильове мовлення застосовується в основному для закордонних трансляцій.

— УКВ. У цьому разі мається на увазі не весь УКХ-діапазон, а піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з розвитком FM. Технічно УКХ OIRT схоже з FM (див. вище); основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в OIRT сигналів RDS (див. Підтримка RDS).
Динаміка цін
JVC KD-X382BT часто порівнюють
JVC KD-X351BT часто порівнюють