Порівняння Bosch Quigo 0603663521 vs Elitech LN 5

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Найбільша дальність вимірювань, що забезпечується лазерним нівеліром (див. «Тип») при використанні спеціального приймача з фотоелементом.

Завдяки чутливості такий приймач здатний реагувати навіть на слабкий лазерний промінь, мітку від якого вже не видно неозброєним оком; при цьому площа фотоелемента досить велика, а спеціальні індикатори дають змогу визначити точне положення мітки. Крім іншого, це помітно розширює радіус дії нівеліра – дальність вимірювань з приймачем зазвичай в кілька разів більше, ніж без нього. З іншого боку, таке оснащення неминуче позначається на загальній вартості приладу; а в деяких моделях приймач і взагалі не входить до комплекту, його потрібно купувати окремо. Втім, другий варіант має і свої переваги: не потрібно відразу платити за додатковий аксесуар, його можна придбати пізніше, коли виникне реальна необхідність, при цьому деякі моделі дають змогу на свій розсуд вибрати оптимальну модель приймача з декількох варіантів.

Відзначимо, що приймач може стати в нагоді не тільки для збільшення дальності; ці моменти докладно описані в п. «Комплектація».

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Максимальне відхилення від горизонтального положення, яке прилад здатний виправити «власними засобами».

Саме по собі самовирівнювання значно спрощує встановлення і початкове калібрування нівелірів (див. «Тип»), які для роботи нерідко (а для оптичних моделей — обов'язково) потрібно виставляти по горизонталі. При наявності цієї функції досить встановити прилад більше-менш рівно (у багатьох моделях для цього передбачаються спеціальні пристосування на зразок круглих рівнів) — а точне підлаштування в поздовжній та поперечній площині буде проведено автоматично. А межі самовирівнювання вказуються зазвичай для обох площин; чим більше цей показник — тим простіше прилад у встановленні, тим менше він вимогливий до початкового розміщення. В окремих моделях цей показник може досягати 6 – 8°.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто в основному ті пристрої, в яки...х допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Кут розгортки у вертикальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо таких випромінювачів кілька (наприклад, з двох сторін корпусу) — даний параметр наводиться для кожного з них окремо.

Кут розгортки – це, по суті, кут охоплення, тобто ширина сектора, що захоплюється випромінювачем при формуванні лінії. Чим ширше цей кут – тим зручніше прилад в роботі, тим нижча ймовірність, що пристрій доведеться переміщати вгору-вниз для побудови лінії. З іншого боку, більший кут розгортки (при тій же дальності) потребує більшої потужності — а це, відповідно, позначається на вартості і енергоспоживанні.

Кут розгортки в горизонтальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо випромінювачів кілька – тут вказується їх загальний кут охоплення; характерний приклад подібних пристроїв — моделі на повні 360°, що не належать до ротаційних.

Власне, всі ротаційні пристрої за визначенням дають охоплення в 360°. Тому звертати увагу на даний параметр варто в тих ситуаціях, якщо мова йде про більш традиційні лазерні нівеліри. І тут варто враховувати, що більший кут охоплення, з одного боку, може забезпечити додаткову зручність, з іншого — збільшує ціну і енергоспоживання приладу. Так що при виборі варто виходити з реальних потреб; докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Тип та кількість елементів живлення, що застосовуються у нівелірі/далекомірі. Всі елементи стандартних типорозмірів (АА, ААА, C, D, "Крона") випускаються в двох форматах — одноразові батарейки та акумулятори, що перезаряджаються. Це дає користувачу вибір: або кожен раз докуповувати відносно недорогі батарейки, або один раз витратитися на акумулятор із зарядним пристроєм, а потім просто заряджати батарею у разі потреби. Оригінальні акумулятори за визначенням робляться лише такими, що перезаряджаються, як і акумулятори 18650.

Конкретні ж види живлення на сьогоднішній день можуть бути такими:
— АА. Стандартний елемент, відомий у просторіччі як «пальчикова батарейка». Потужність даних елементів — середня, вони можуть застосовуватися як у простих, так і досить прогресивних і «далекобійних» пристроях. Таке живлення зручне за рахунок того, що батареї АА поширені дуже широко і продаються практично повсюдно — завдяки цьому з їх пошуком і заміною зазвичай не виникає проблем.
— ААА. Зменшена версія елемента АА, описаного вище — практично ідентична за формою, однак тонше і коротше. Такі елементи, відомі як «мініпальчикові» або «мізинчикові», мають досить невисоку ємність і потужність, однак незамінні для...портативних приладів, де компактність має вирішальне значення. Вони також поширені досить широко.
— C. Елемент циліндричної форми, у вигляді характерного, досить товстого «барильця» — при довжині 50 мм діаметр становить 26 мм. За рахунок більш високої ємності і потужності, ніж у АА, краще підходить для прогресивних моделей з «далекобійними» лазерами, однак застосовується рідше і загалом поширений менше.
— D. Найбільш великий і ємний тип стандартних елементів живлення, що зустрічається в сучасних нівелірах і далекомірах: товщина і діаметр становлять 62 і 34 мм, відповідно. Основною сферою застосування батарей D є потужні професійні пристрої.
— Акумулятор. У цьому разі мається на увазі живлення інструменту від оригінального акумулятора, що не відноситься до будь-якого стандартного типорозміру. Цей варіант хороший тим, що комплектні акумулятори першопочатково створюються під конкретну модель нівеліра/далекоміра і відразу ж йдуть в комплекті (а в деяких моделях взагалі робляться незнімними); крім того, їх характеристики можуть значно перевищувати показники стандартних елементів аналогічного розміру і ваги. З іншого боку, таке живлення менш зручне при вичерпанні заряду в невідповідний момент: єдиним варіантом виправлення ситуації зазвичай є перезаряджання, а воно займає досить багато часу (тоді як стандартні батарейки можна замінити буквально за хвилину).
— 18650. Назва цих батарей походить від їх габаритів: 18,6х65,2 мм, циліндричної форми, зовні вони нагадують дещо збільшені елементи АА, проте мають робочу напругу порядку 3,7 В і вищу ємність. Крім того, всі елементи типу 18650 за визначенням є не одноразовими батареями, а акумуляторами (літій-іонного типу).

– Крона. 9-вольтові батареї характерної прямокутної форми з парою контактів на одному з торців. Завдяки високій робочій напрузі забезпечують гарну потужність і фактичну ємність, так що для роботи зазвичай вистачає однієї такої батареї.

– LR44. Мініатюрні батареї типу «таблетка», діаметром 11,6 мм та товщиною 5,4 мм. Зазвичай встановлюються по 3 штуки і застосовуються в компактних малопотужних лазерних нівелірах, для яких невеликі розміри важливіші за потужність і ємність. Зазначимо, що саме маркування LR44 означає порівняно дешеві лужні батареї; дорожчі та прогресивніші срібно-цинкові джерела живлення позначаються як SR44, або 357.

– 23A12V. Досить рідкісний варіант: батарейки циліндричної форми (довжина 29 мм, діаметр 10 мм) з номінальною напругою 12 В.