Тип
Тип визначається складом олії.
—
Мінеральне. Масла, виготовлені з продуктів перегонки нафти. Такі склади гірше переносять перепади температур, ніж синтетичні через що вимагають більш частої заміни і слабо підходять для екстремальних умов і висококласних трансмісій. З іншого боку, при звичайній їзді на відносно простих моделях авто «мінералка» практично не поступається «синтетиці», а коштує значно дешевше.
—
Синтетика. Склади з компонентів, отриманих штучним шляхом (синтезом). Вважаються більш прогресивними, ніж мінеральні, в цій категорії випускаються олії в тому числі для дорогих авто, вимогливих до якості ПММ. Крім того, «синтетика» не так забруднює систему, і після зливу такого масла часто взагалі не потрібно промивання трансмісії. Однак і коштують такі марки недешево.
—
Напівсинтетика. Компромісний варіант між двома описаними вище типами — масла, що складаються з мінеральних, так і з синтетичних компонентів. Такі склади мають більш прогресивні характеристики, ніж «мінералка», при цьому коштують значно дешевше «синтетики».
Об'єм
Ємність упаковки, у якій поставляється масло, фактично — кількість масла в комплекті поставки.
Для повної заправки трансмісії легкового авто потрібно зазвичай близько 3 – 4 л, у вантажівках це значення помітно більше (аж до декількох десятків літрів). Відповідно, вибір за об'ємом залежить від того, для якого авто купується масло і з якою метою (долив або повна заміна). А для СТО, ремонтних майстерень, автопідприємств тощо масла випускаються в бочках на 60 або
200 (210) л.
Зараз на ринку представлені упаковки різної ємності, серед них найбільш популярні:
1 л,
2 л,
4 л,
5 л,
10 л,
20 л,
60 л.
Допуски виробників
Допуски виробників, яким відповідає трансмісійне масло.
Допуски — це власні стандарти великих автовиробників, розроблені з урахуванням технічних особливостей окремих моделей авто. Якщо масло відповідає допуску, зазначеному в документації на машину — значить, воно враховує ці технічні особливості і оптимально підходить для даної моделі.
