Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Принцип дії
Базовий принцип або принципи, за рахунок яких здійснюється всмоктувальна дія насоса.
— Відцентровий. Як випливає з назви, дана різновид насосів використовує відцентрову силу. Основним їх елементом є робоче колесо, встановлене в круглому корпусі; вхідний отвір знаходиться на осі обертання цього колеса. При роботі рідина за рахунок відцентрової сили, що виникає при обертанні колеса, відкидається від центру до його краях і потім надходить у вихідний патрубок, спрямований по дотичній до кола обертання колеса. Відцентрові насоси досить прості по конструкції і недорогі, при цьому вони надійні і економічні (за рахунок високого ККД), мають велику висоту всмоктування (див.нижче), а потік рідини виходить безперервним. У той же час продуктивність подібних агрегатів може сильно падати при високому опорі в системі подачі води. Крім того, якщо рівень рідини знаходиться нижче вхідного патрубка, насос перед кожним пуском доведеться заповнювати водою заново.
— Вихровий. Вихрові насоси почасти схожі з відцентровими: в них також є круглий корпус і робоче колесо з лопатями. Однак в таких агрегатах і вхідний, і вихідний патрубок спрямовані по дотичній до робочого колеса, а лопаті відрізняються по конструкції. Спосіб роботи також принципово інший-відповідно до назви, він використовує вихори, що утворюються на лопатях колеса. Вихрові агрегати значно перевершують відцентрові по напору; крім того, вони зазвичай самовсмоктуючі (див. «пристрій»), а конструкція в більшості випадк...ів така, що насос доводиться заливати водою тільки при першому включенні після установки. З іншого боку, подібні моделі чутливі до забруднень — навіть невеликі частинки, що потрапляють в робоче колесо, можуть викликати пошкодження, помітно знижують ККД. Та й сам ККД у вихрових насосів невеликий — в 2 – 3 рази нижче, ніж у відцентрових; поступаються вони і по висоті всмоктування (див.
- Відцентрово-вихровий. Насоси, що поєднують в роботі два описаних вище принципу. По суті кожен подібний агрегат являє собою пару з відцентрового і вихрового насоса, встановлених на загальному валу і з'єднаних послідовно. При роботі вода надходить спочатку на відцентрове колесо, яке відповідає за всмоктування, а потім на вихровий, що забезпечує натиск. За рахунок цього вдалося об'єднати в одному агрегаті переваги обох типів — велику висоту всмоктування, високий натиск і самовсмоктуючий пристрій. Однак і стоять подібні агрегати відповідно.
— Вібраційний. Також використовується термін "мембранний". Дія вібраційних насосів засноване на застосуванні гнучкої мембрани, оснащеної пристосуванням, що змушує її вібрувати. Ця мембрана є однією зі стінок робочої камери, а сама камера має впускний і випускний клапани. Коли мембрана рухається "назовні «і об'єм робочої камери збільшується, відкривається Впускний клапан (випускний закритий), дозволяючи рідини надходити всередину; а коли мембрана рухається» всередину" і виштовхує рідину — навпаки, відкривається випускний. Основними перевагами даного пристрою є простота, компактність, універсальність, невисока вартість, простота в регулюванні і практично повна нечутливість до роботи «всуху». У той же час термін служби таких агрегатів відносно невеликий через сильний зносу мембрани.
— Гвинтовий. Ще одна назва даного принципу — » шнековий", оскільки основною деталлю таких насосів є саме шнек-ротор (або кілька роторів) в формі гвинта. Подібна конструкція робить насос досить надійним, дозволяє домогтися високого тиску на виході і рівномірної подачі рідини, забезпечує самовсмоктування (див. У той же час гвинтові агрегати складні у виробництві і, відповідно, дороги.
Тип пристрою
Основне поділ по даному параметру пов'язано з тим, чи може насос видалити повітря з всмоктуючої магістралі. Це, в свою чергу, визначає особливості запуску агрегату.
— Самовсмоктувальний. До самовсмоктуючим належать всі насоси, для яких при запуску не потрібно повна відсутність повітря у всмоктуючої магістралі — досить того, щоб водою був заповнений сам насос. Відповідно, такі моделі менш вимогливі і нормально переносять потрапляння повітря в магістраль. Однак це вимагає надійної конструкції, здатної нормально протистояти гідроударів, що відповідно позначається на вартості агрегату.
- Нормальновсмоктуючий. Насоси з цим пристроєм можуть нормально працювати лише в тому випадку, коли і корпус агрегату, і Магістраль всмоктування повністю наповнені водою. Якщо ж в магістраль потрапляє повітря-необхідно видалити його, інакше насос не зможе нормально запуститися. Подібні моделі не настільки зручні, як самовсмоктуючі; в той же час вони обходяться помітно дешевше, а при нормальній якості системи водопостачання істотної різниці між двома різновидами практично немає.
Макс. t рідини
Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.
Довжина кабелю живлення
Довжина кабелю, по якому підводиться Електрика до насоса з відповідним типом живлення (див. Чим довше кабель-тим далі від розетки або іншого джерела живлення можна встановити насос. Особливо цей параметр важливий для заглибних моделей: при занадто короткому кабелі насос просто неможливо буде опустити на максимальну глибину, передбачену його конструкцією, адже звичайні подовжувачі занурювати в воду не можна.
Матеріал крильчатки / шнека
Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.
— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.
— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.
- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.
— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.
— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.
— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.
— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.
— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому в основному серед відносно недорогих моделей.
— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.
