Об'єм
Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.
Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.
Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного в основному для роботи з документами, внутрішнього диска на
2 ТБ і навіть на
1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно
4 ТБ,
6 ТБ і навіть
8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися
HDD на 10 ТБ,
12 ТБ,
14 ТБ,
16 ТБ,
18 ТБ і більше.
Гарантія виробника
Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.
Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого.
Функції та можливості
—
Wi-Fi модуль. Наявність у жорсткого диска власного модуля Wi-Fi. Стандарт Wi-Fi першопочатково створений для побудови бездротових комп'ютерних мереж, проте може застосовуватися і для прямого з'єднання з різними пристроями. Диски з цією функцією можна використовувати в якості мережевих накопичувачів — сховищ даних, до яких зможе мати доступ кожен користувач мережі. Також вони стануть в нагоді для смартфонів і планшетів: об'єм вбудованої пам'яті таких пристроїв рідко перевищує декілька десятків гігабайт, і зовнішнє сховище може виявитися дуже до речі. Багато диски з Wi-Fi першопочатково оптимізовані під використання з портативною електронікою (а деякі навіть розраховані на конкретні популярні моделі), однак у будь-якому разі варто заздалегідь переконатися в сумісності накопичувача і гаджета.
—
Ударостійкий корпус. Корпус, що захищає «начинку» жорсткого диска від ударів і струсів. Спеціально кидати такі носії небажано, однак вони в будь-якому разі краще переносять падіння, ніж незахищені аналоги. Конкретну міру ударозахисту варто уточнювати окремо; традиційним показником вважається стійкість до падінь з висоти 1 – 1,5 м.
— Шифрування даних. Забезпечує безпеку зберігання інформації на диску: доступ до зашифрованої інформації може отримати тільки той, хто знає пароль. Модуль шифрування є складовою частиною накопичувача і не залежить від комп'ютера, до якого той підключений. Можливість шиф
...рування даних критична в тому випадку, якщо на диски планується записувати конфіденційну інформацію; ця функція особливо корисна для переносних накопичувачів та дисків для ноутбуків, які більш схильні до ризику крадіжки, ніж стаціонарні системи і їх складові частини.
— Вбудований USB-конектор. USB-штекер, передбачений в конструкції самого накопичувача. Таким чином, для підключення такого диска до порту USB комп'ютера не потрібно жодних додаткових кабелів, перехідників і т. ін.
— Кнопка резервного копіювання. Окрема кнопка запуску процедури резервного копіювання файлів, розміщена на корпусі зовнішнього жорсткого диска. При її натисканні важлива для користувача інформація, що міститься на диску, автоматично копіюється в заздалегідь певну папку. Варто врахувати, що параметри резервного копіювання мають бути попередньо налаштовані вручну.
— Режим економії енергії. Диски з режимом економії енергії за інших рівних умов параметрах споживають менше електрики, ніж звичайні — як під час роботи, так і в режимі очікування. Зазвичай мають невелику швидкість обертання (див. Частота обертання шпинделя (об/хв)).
Знижене енергоспоживання особливо важливо для накопичувачів, що застосовуються в ноутбуках, оскільки дозволяє збільшити час роботи від батареї.Корпус
Основний матеріал, що використовується для корпусу зовнішнього жорсткого диска (див. «Виконання»).
—
Пластиковий. Найбільш поширений варіант. Пластик легкий, дешевий, досить практичний, в т. ч. має непогані показники міцності. До того ж він дозволяє створювати корпусу складної форми і практично будь-якого забарвлення.
—
Металевий. Зазвичай, для металевих корпусів використовуються сплави на основі алюмінію, але зустрічаються й інші варіанти. У будь-якому разі такі корпусу значно міцніше пластикових, а також мають стильний зовнішній вигляд. З іншого боку, за ударозащите цей матеріал не має переваг перед пластиком, а коштує помітно дорожче, та й важити може значно більше (залежно від конкретного сплаву).
—
Прогумований. В даному випадку зазвичай мається на увазі додаткове зовнішнє покриття з гуми, що застосовується на пластиковому або металевому корпусі. Всі прогумовані корпусу належать до ударостійким (див. «Функції/можливості») — завдяки м'якості і пружності таке покриття забезпечує додатковий захист від ударів. Крім того, цей матеріал не ковзає в руках, завдяки чому знижується ризик упустити пристрій.
— Шкіряний. Корпус з твердого матеріалу (металу або пластику, див. вище) з покриттям з натуральної або штучної шкіри. Таке покриття грає виключно естетичну роль: вона надає жорсткого диска солідний зовнішній вигляд, фактично перет
...ворюючи пристрій іміджевий аксесуар. При цьому застосування шкіри помітно позначається на вартості; так що звертати увагу на подібні моделі варто тим, для кого дизайн накопичувача не менш важливий, ніж функціонал.
