Порівняння CyberPower BR700ELCD 700 ВА vs Powercom RPT-1025AP Schuko 1025 ВА

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна сила струму, споживаного ДБЖ. На практиці максимального значення сила струму досягає лише тоді, коли ДБЖ працює від мережі з максимальною потужністю навантаження і повністю розрядженою батареєю. Тим не менш, при розрахунку навантаження на електромережі цей параметр варто враховувати.

Робоча частота змінного струму, що подається на вхід ДБЖ — а якщо точніше, той діапазон частот цього струму, в якому пристрій може видати на навантаження належне живлення за рахунок власних регуляторів, не використовуючи батарею. При виході з цього діапазону ДБЖ перемикається в батарейний режим. Найменший діапазон вхідних напруг мають резервні ДБЖ (див. «Тип»), найбільший — інверторні.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то і ...href="/ua/list/178/pr-6816/">менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Можливість зміни вихідної напруги ДБЖ за бажанням користувача. Електричні мережі в різних країнах мають різне напруга: наприклад, на пострадянському просторі стандартом є 230 В, в європейських країнах — 230 В. Невеликі відмінності зовні можуть не грати значної ролі, проте невідповідність напруг може негативно позначатися на ефективності і довговічності електроприладів. Регулювання напруги дозволяє підібрати оптимальне його значення, забезпечивши таким чином найкращі умови для роботи електроніки.

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Кількість розеток без підключення до резерву живлення, передбачених у конструкції ДБЖ. Для пристроїв, підключених до таких розеток, ДБЖ виконує тільки функцію мережевого фільтра — згладжує невеликі нерівності напруги; при зникненні напруги в мережі живлення цих розеток також відключається. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В. Наявність розеток без резерву дозволяє підключити до одного ДБЖ техніку з різними вимогами до безперебійності живлення. Наприклад, в розетки з резервом (див. вище) можна включити системний блок і монітор, а в розетку без резерву — принтер. Таким чином, при зникненні напруги в мережі комп'ютер продовжить працювати, даючи змогу зберегти дані, а принтер відключиться, заощаджуючи таким чином заряд батареї і забезпечуючи більш тривалий час роботи ДБЖ.