Порівняння Canon CanoScan LiDE 220 vs Canon CanoScan 9000F

— CIS, абревіатура від «Сontact Image Sensor» — контактний датчик зображення. Найбільш простий тип оптичного елемента: являє собою лінійку у всю ширину робочого простору сканера, на якій в ряд розташовані фотоелементи, що зчитують зображення, і світлодіоди, що забезпечують підсвічування. Вони недорогі і займають небагато місця, що, відповідно, дозволяє здешевити і зменшити самі сканери. З іншого боку, CIS-сенсори мають малу глибину різкості, і навіть невеликі нерівності на сканируемом зображенні можуть вийти поза фокусом. Проте загалом вони цілком підходять як для особистих, так і для не занадто складних професійних завдань.

CCD, скорочення від «Charge-Coupled Device» — прилад із зарядовим зв'язком. Значно більш складна конструкція, ніж CIS, включає люмінесцентну лампу, об'єктив і дзеркало. Сканери з CCD більше, важче і значно дорожче аналогів на CIS. З іншого боку, цей тип оптичного елемента забезпечує високоякісну передачу кольору і непогану глибину різкості, прекрасно справляючись з носіями складної форми. Тому нові професійні сканери звичайно оснащуються саме CCD.

— CMOS. Абревіатура від «Complementary Metal-Oxide-Semiconductor» — природна структура метал-оксид-напівпровідник (в російській мові також використовується позначення КМОП). Ключовою особливістю CMOS-сенсорів є те, що вони фіксують сканируемое зображення цілком, аналогічно фотозйомки (...а не порядково, як в інших типах оптичних елементів). Справедливості заради варто відзначити, що «миттєвість» сканування не дає відчутної переваги по швидкості, оскільки обробка зафіксованого зображення займає досить багато часу. Проте ця особливість надзвичайно корисна в тих випадках, коли складно забезпечити нерухомість сканованого матеріалу і/або рівномірний рух оптичного елемента відносно цього матеріалу. Такі ситуації часто виникають під час роботи з книжковими і ручними сканерами (див. «Тип»), тому саме в таких пристроях елементи CMOS найбільш популярні.

Зовнішня глибина кольору характеризує максимально можливу кількість відтінків кольору зображення передається сканером на комп'ютер. Глибини в 24 біт вважається цілком достатньо для непрофесійних завдань, у більш прогресивних моделях цей параметр може досягати 96 біт. Детальніше про глибини кольору та їх співвідношенні див. «Глибина кольору (внутр.)»

Кількість відтінків сірого кольору, який розпізнається сканером. На цей пункт варто звернути увагу, якщо Ви плануєте активно працювати зі складними чорно-білими матеріалами (наприклад, фотознімками) — чим більше відтінків, тим вищою буде якість оцифрованого зображення. На сьогоднішній день середнім показником вважається 512 відтінків — це приблизно відповідає можливостям людського ока. Моделі з меншим показником належать до початкового рівня, більш прогресивні «розуміють» 1024 відтінку.

Швидкість чорно-білого сканування забезпечується пристроєм. Зазвичай вказується максимальна швидкість обробки аркуша А4, т. е. швидкість роботи при найменшому роздільній здатності. На практиці швидкість зазвичай нижче, і залежить як від роздільної здатності, так і від розмірів оригінального матеріалу. Чим вище швидкість сканування — тим зручніше працювати зі сканером; особливу увагу на цей пункт варто звернути увагу, якщо Ви плануєте працювати з великою кількістю чорно-білих зображень.

Швидкість кольорового сканування, забезпечується пристроєм. На практиці залежить від обраного роздільної здатності, глибини кольору та розмірів оригіналу; в характеристиках найчастіше вказується швидкість аркуша розміром А4 при мінімальному роздільній здатності і глибині кольору, тобто максимальна можлива швидкість. Якщо Вам доводиться лише час від часу перевіряти один або кілька аркушів, висока швидкість не надто критична, проте для роботи з великою кількістю матеріалів варто шукати швидкі моделі.

За замовчуванням сканер розрахований на роботу зі світловідбиваючими, тобто непрозорими матеріалами (наприклад, папером). Слайд-модуль дозволяє використовувати пристрій для обробки прозорих матеріалів — наприклад, фотоплівки.

— Від мережі. Найбільш поширений варіант — підключення до звичайної електромережі 230 В. Таке живлення забезпечує потужність, достатню для роботи будь-яких, навіть самих швидких і продуктивних сканерів. Недоліком його є, власне, необхідність наявності електромережі.

— Від USB. Живлення через USB-порт — той самий, через який він і підключається до комп'ютера. Це значно збільшує автономність сканера — зокрема, його можна використовувати з ноутбуком в місцях, де доступ до мережі 230 В відсутня, що особливо важливо для портативних моделей (див. «Портативна конструкція»). З іншого боку, продуктивність таких пристроїв зазвичай невелика, а потужності USB-порту не завжди вистачає для живлення (що особливо характерно при використанні USB-концентраторів).

— Автономне. Живлення сканера від власних елементів живлення (акумулятора або змінних батарей). Такі моделі максимально автономні, оскільки не вимагають для роботи провід живлення, а багато з них здатні діяти як окремі пристрої взагалі без підключення до ПК. Їх недоліком є ризик відключення в самий невідповідний момент внаслідок вичерпання заряду — тоді доведеться або міняти батарейки (що як мінімум потребує наявності свіжих) або заряджати акумулятор (що займає час).

Максимальна потужність, споживана сканером під час роботи. Чим вище потужність, тим більше енергії споживає сканер, проте це стосується тільки самого процесу сканування — в режимі очікування енергоспоживання незначно. І навіть на піку в більшості моделей потужність настільки невелика, що на практиці цей параметр практично не впливає на рахунки за електрику і має швидше допоміжне значення (наприклад, використовується для розрахунку сумарної потужності пристроїв, підключених до джерела безперебійного живлення).