Порівняння Fancy Marble Crete 55 vs Kolo Nova Pro 55

Штатний спосіб встановлення, передбачений у конструкції виробу.

— Підлоговий. Установка безпосередньо на підлогу. Зустрічається виключно в тумбах (див. «Тип»); при цьому конструкція може ставитися на спеціальні ніжки (див. «Комплектація»), так і прямо на власну основу. У будь-якому разі ключовою перевагою даного способу є простота монтажу — за наявності рівної ділянки підлоги не потрібно ніяких підготовчих робіт, досить просто перенести туди тумбу. З іншого боку, подібний спосіб підходить тільки для порівняно просторих приміщень, де не потрібно максимально економити простір на підлозі. А моделі без ніжок ще й вимогливі до якості цього підлоги: на нерівній поверхні вони будуть стояти хитке і ненадійно, і виправити це буває не так-то просто.

— Підвісна. Установка шляхом підвішування конструкції до стіни. Є штатним варіантом для консолей (див. «Тип»), проте нерідко використовується і в тумбах. Порівняно з напільного, подібна установка дещо складніше (зокрема, доводиться свердлити стіни). Водночас підвісне виріб не займає місця на підлозі, а під ним залишається досить значна вільний простір, що буває важливо в обмежених умовах. Крім того, ризик випадково зрушити тумбу (наприклад, зачепивши) виходить мінімальним.

— Підлоговий/підвісний. Комбіновані моделі, що поєднують описані вище способи установки. Варто...зазначити, що таке поєднання може бути різним. Так, звичайно мова йде про те, що спереду виріб спирається на дві ніжки, а ззаду повинно бути прикріплено до стіни; така установка дещо простіше повноцінної підвісний і водночас забезпечує більш надійне закріплення, ніж на підлозі. Крім того, одна і та сама модель тумби може випускатися в різних версіях — підлогової і підвісний; подібні вироби також включені в дану категорію, а про якому варіанті йде мова — чи варто уточнювати безпосередньо при покупці.

Способи відкривання, передбачені в конструкції тумби.

Найбільш популярними варіантами в даному разі є розпашні дверцята, відкидні дверцята, розсувні дверцята, а також висувні шухляди. Кожен з цих варіантів може використовуватися і як єдиний, і в поєднанні з іншими способами відкривання (в таких варіантах уточнюються всі передбачені в конструкції способи, наприклад, «розпашні дверцята і шухляди»). Крім того, і дверцята (крім розсувних), і шухляди можуть мати конструкцію без ручок, типу «push-to-open». Розглянемо всі ці моменти докладніше:

— Висувні шухляди. Найбільш поширений спосіб відкривання серед сучасних тумб під умивальники; в більшості варіантів і взагалі є єдиним, з дверцятами (тієї чи іншої конструкції) шухляди поєднуються помітно рідше. Такі пристосування, з одного боку, дуже прості і недорогі, з іншого — зручні, надійні і практичні. Крім іншого, шухляди зазвичай здатні висуватися практично на всю довжину, і для доступу до їх вмісту не потрібно лізти в глибину тумбочки.

– Розпашні дверцята. Дверцята традиційної конструкції: кріпляться на вертикальній поворотній осі і відкриваються вперед-праворуч або вперед-ліворуч. Така конструкція добре знайома і звична для більшості користувачів, при цьому вона цілком зручна і практична. Тому дверцята в сучасних тумбах під умивальники найчастіше роблять...ся саме розпашними.

– Відкидні дверцята. Дверцята на горизонтальній осі, що відкриваються вперед-вниз. Помітно менш популярні, ніж розпашні, оскільки відкриті дверцята виступають вперед і можуть створювати незручності. Проте, у таких пристосувань є і переваги – наприклад, в тому ж відкритому положенні дверцята можна використовувати як імпровізовану поличку. Крім того, подібна конструкція відмінно підходить для вбудованих кошиків для білизни; власне, з такими кошиками відкидні дверцята найчастіше і використовуються.

– Розсувні дверцята. Вельми рідкісний варіант: дверцята, які для відкриття зсуваються ліворуч або праворуч. До переваг такого компонування можна віднести те, що відкриті дверцята не виступають вперед за габарити тумби; це буває особливо корисно в обмежених умовах. З іншого боку, розсувна конструкція не дає змогу відкрити весь внутрішній об'єм меблів – частина його неминуче буде прикрита зсунутими дверцятами. Тому, а також з деяких інших причин, даний спосіб відкривання зустрічається лише в одиничних моделях, причому з іншими варіантами він зазвичай не комбінується.

– Без ручки (push-to-open). Дана особливість означає, що дверцята і/або шухляди тумби (всі або хоча б частина з них) для відкривання використовують не ручки, а особливі механізми, що працюють від натискання на зовнішню сторону дверцят або шухляди. Після такого натискання фіксатор відключається і дверцята/ящик подається трохи вперед (щоб можна було взятися рукою і завершити відкривання). А для закриття потрібно або просто повернути конструкцію в початкове положення, або ще раз натиснути аналогічним способом.
Головною перевагою тумб з функцією push-to-open можна назвати мінімум виступаючих частин (а то і взагалі їх повну відсутність). Це, зокрема, полегшує прибирання (зменшується кількість куточків, де може накопичуватися бруд), а також знижує ймовірність вдаритися об виступаючу ручку. Крім того, стримане оформлення без зайвих деталей відмінно підходить для ванних кімнат з мінімалістичним дизайном. З іншого боку, більш традиційні ручки прихованої конструкції також не виступають назовні; а додаткові механізми впливають на вартість виробу і дещо знижують його надійність. Тому моделей з push-to-open в наш час випускається небагато.

Додаткові предмети і оснащення, що входять у комплект, крім самої тумби/консолі, або передбачені в її конструкції.

— Умивальник. Власне раковина умивальника — предмет, для якого першопочатково й купується тумба/консоль. Наявність цього предмета в комплекті не тільки позбавляє власника від додаткових турбот з пошуку і придбання — штатна раковина ще й оптимально підходить для встановлення на «рідну» конструкцію. З іншого боку, зовнішній вигляд і функціонал комплектного умивальника можуть не відповідати бажанням користувача, тому іноді тумбу і раковину краще купувати окремо.

— Полиці. В даному разі маються на увазі додаткові полиці, що розділяють внутрішній простір шафи на кілька ярусів. Це зручно для розміщення великої кількості порівняно невеликих предметів (а в тумбах для умивальників зазвичай зберігають саме такі).

— Ручки. Ручки для відкриття дверцят і шухляд. Мова в даному разі може йти як про зовнішні ручки, так і про приховані; останні мають вигляд характерних виїмок на торцях дверцят або шухляд. Однак така виїмка вважається ручкою лише в тому разі, якщо вона доповнена металевою вставкою.
Зі свого боку, відсутність ручок в комплекті зазвичай означає, що дверцята і шухляди оснащені або виїмками без металевих вставок, або механізмом відкривання по натисканню (push- to-open), або для від...кривання їх потрібно брати прямо за торці. Технічно можливий ще один варіант – ручки потрібно купувати окремо; однак на практиці він практично не зустрічається.

— Доводчики. Пристосування, які дещо автоматизують процес закриття дверцят/шухляд і роблять його більш зручним для користувача і безпечним для самої конструкції. Основне призначення доводчика — «дотягувати» частково відкриті або закриті дверцята до крайнього положення і утримувати їх в цьому положенні, не даючи змогу випадково відкритися або закритися — від протягу, нерівного встановлення тумби тощо. Крім того, на фінальному відрізку руху таке пристосування може гальмувати дверцята (навіть якщо їх тягнуть з силою), запобігаючи занадто сильному удару при досягненні крайнього положення.

— Ніжки. Ніжки для встановлення на підлогу, застосовувані в моделях з відповідними можливостями для монтажу (див. вище). Порівняно з цільною основою ніжки менш вимогливі до якості підлоги; тому, якщо з рівною поверхнею в санвузлі не склалося, на підлозі рекомендується використовувати саме тумби на ніжках. З іншого боку, ніжки менш надійні, ніж суцільна основа, ймовірність поломки у них трохи вище.

— Кошик для білизни. Кошик для зберігання брудного одягу перед пранням. Як правило, вбудовується в саму тумбу, при цьому конструкція такого пристосування може бути різною. Так, в одних моделях кошик виглядає як решітка, прикріплена до відкидних дверцят, в інших цю функцію виконує один з висувних шухляд тощо. Однак в будь-якому разі закрита конструкція запобігає поширенню запахів від невипраного одягу. Конкретний об'єм кошика може бути різним; найчастіше він порівняно невеликий, але навіть таке пристосування буде корисним для зберігання нижньої білизни, шкарпеток та інших невеликих предметів.

— Кронштейн. Деталь для кріплення виробу до стіни — зазвичай у вигляді «куточка», одна сторона якого кріпиться на стіну, а інша виступає горизонтально. Подібними деталями можуть комплектуватися в основному консолі (див. «Тип»), оскільки в настінних тумбах зазвичай використовуються інші способи кріплення.

Матеріал, з якого виконана більша частина корпусу тумби — за винятком передньої частини (фасаду), для нього матеріал вказується окремо.

— ДСП. Абревіатура, що означає «деревно-стружкова плита». Недорогий і водночас досить практичний матеріал, який застосовується практично у всіх цінових категоріях тумб для умивальників. Корпус з ДСП має не такий привабливий зовнішній вигляд і дещо гіршу водостійкість, ніж МДФ, однак і обходиться дешевше, а згадані недоліки легко компенсуються застосуванням різних просочень і покриттів (тим більше що корпус не так знаходиться на виду, як фасад).

— ЛДСП. Для виробництва ЛДСП використовується тільки високоякісний ДСП з ламінованою поверхнею. Ламінат виступає і в якості захисту деревини від вологи, і в ролі декоративної поверхні. Використання ЛДСП в основі корпусу робить тумбу більш доступною за ціною в порівнянні з моделями з МДФ, при цьому вона виходить такою ж красивою і ефектною, як і преміум моделі, що виготовляються з масиву натуральних матеріалів. Головним недоліком цього матеріалу є наявність у його складі формальдегідних смол.

— МДФ. Поширена назва деревноволокнистої плити середньої щільності (від англійського маркування MDF). Такий матеріал має більш приємний зовнішній вигляд, ніж ДСП, також він більш надійний і вологостійкий, однак і коштує помітно дорожче. Тому навіть в дорогих тумбах цілісні корпуси з МДФ...зустрічаються вкрай рідко.

— Дерево. В основі тумби знаходиться натуральна деревина. Дерев'яний корпус характеризує високий клас моделі і статус виробу. Даний матеріал характеризується високою екологічністю і чудовими характеристиками міцності. В якості деревини найчастіше використовуються бук, модрина і коркове дерево. Тумба з деревини нерідко покривається зверху шаром прозорого лаку або ламінованого покриття.

— Акриловий камінь. Тумби з акрилового каменю є не тільки зовні привабливими, а й надійними, довговічними, а також дуже практичними. Акриловий камінь — синтетичний полімер, що отримується з акрилових смол, гідроксиду алюмінію, об'ємного наповнювача і фарбувальних пігментів. Даний матеріал часто називають штучним каменем. Штучний акрил імітує поверхню натурального каменю, при цьому він такий же міцний, надійний і довговічний, як і масив натурального каменю. Штучний акрил є абсолютно екологічним, він не вбирає ні вологу, ні запахи. Серед недоліків можна відзначити лише високу ціну, а також високу вагу, що потребує використання більш надійних кріплень, ніж у варіанті з ДСП/МДФ.

Країна, зазначена як виробник виробу. Зазначимо, що ця країна часто не має відношення до місця фактичного виробництва — в якості виробника найчастіше вказують «батьківщину» бренду, під яким тумби представлені на ринку, а виробничі потужності можуть розташовуватися в іншій країні. Однак це не можна назвати однозначним обманом: добросовісні виробники, зазвичай, ретельно стежать за якістю своєї продукції незалежно від того, де саме вона випускається.

Також відзначимо, що дані про країну-виробника нерідко використовуються в рекламних цілях: деякі країни (особливо високорозвинені) виглядають для покупців кращими в плані походження товару. Але і тут все дуже умовно: «непопулярні» країни цілком можуть випускати товар не гіршої якості і водночас з меншою вартістю (без переплати за «солідне ім'я»). Тому в будь-якому разі варто орієнтуватися насамперед не на географію, а на загальну репутацію конкретної фірми або бренду. В даній ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є Німеччина, Іспанія, Італія, Польща, Словенія, Франція, Чехія, Швейцарія.