Порівняння Cooper&Hunter Arctic NG CH-S09FTXLA-NG 27 м² vs Cooper&Hunter Arctic CH-S09FTXLA 26 м²

Площа приміщення, рекомендована для використання кондиціонера в основному режимі — на охолодження.

Найчастіше даний параметр вказується за спрощеною формулою: на 1 м2 площі приміщення потрібно близько 100 Вт ефективної потужності кондиціонера. Таким чином, наприклад, для моделі з потужністю охолодження 2200 Вт рекомендована площа становитиме 2200/100 = 22 м2. Однак ці результати актуальні тільки для стандартних умов в житлових і офісних приміщеннях: висота стель близько 2,5 – 3 м, відсутність сильного теплопритоку тощо. Для більш специфічних ситуацій існують більш детальні формули розрахунків, їх можна знайти в спеціальних джерелах. Ну і в будь-якому разі, вибираючи кондиціонер за рекомендованою площею, не завадить взяти запас хоча б в 15 – 20 %: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій.

Рекомендована площа до 15 м2 для сучасного кондиціонера вважається дуже невисокою, такі агрегати розраховані на обслуговування одиничних приміщень невеликої площі. Для середньої житлової кімнати на зразок спальні або вітальні краще підійде модель на 20 м2 або навіть на 25 м2. Моделі на 30 м2 і вище призначаються вже як мінімум для квартир-студій, а частіше — для офісних і виробничих приміщень. А в найбільш потужних сучасних агрегатах рекомендована площа може становити 150 – 175 м2...і навіть більше.

Зазначимо, що для режиму обігрівання використовується та сама загальна формула — «100 Вт на 1 м2». При цьому ефективна потужність більшості кондиціонерів в цьому режимі помітно вище, ніж в режимі охолодження. Так що цей пункт можна використовувати і для вибору агрегата з функцією обігрівання: кондиціонер, здатний охолодити приміщення певної площі, практично гарантовано зможе і обігріти його (з урахуванням відповідних обмежень по застосуванню — див. «Режими роботи»).

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Сезонний коефіцієнт охолодження SЕЕR, забезпечуваний кондиціонером.

Сенс цього параметра аналогічний звичайним коефіцієнту охолодження — EER (див. вище): мова йде про співвідношення корисної потужності до витраченої, і чим вище коефіцієнт, тим більш ефективним є пристрій. Різниця між цими параметрами полягає в методиці виміру: EER вимірюється для строго стандартних умов (температура зовні +35 °С, робоче навантаження 100 %), тоді як ПРОВИДЕЦЬ більш наближений до реальності — він враховує сезонні коливання температури (для Європи) і деякі інші специфічні моменти, як-от підвищену ефективність інверторних компресорів. Тому з 2013 року на території Євросоюзу в якості основного параметра прийнято використовувати саме SEER; цю характеристику взяли на озброєння і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни зі схожим кліматом.

Загальний клас енергоефективності, якому відповідає кондиціонер під час роботи на охолодження.

Цей показник позначається латинськими літерами від А (найвища ефективність) і далі. Він прямо пов'язаний зі значенням коефіцієнта EER (див. «Коефіцієнт EER охолодження»): кожен окремий клас енергоефективності відповідає певному діапазону коефіцієнтів (наприклад, B — від 3,0 до 3,2). Конкретні значення коефіцієнтів для кожного класу можна знайти в спеціальних таблицях; тут же відзначимо, що більш ефективні кондиціонери обходяться дорожче, однак ця різниця може окупитися завдяки економії електрики.

Загальний клас енергоефективності, якому відповідає кондиціонер під час роботи на нагрів.

Цей показник позначається латинськими літерами від А (найвища ефективність) і далі. Він прямо пов'язаний зі значенням коефіцієнта COP (див. «Коефіцієнт COP обігріву»): кожен окремий клас енергоефективності відповідає певному діапазону коефіцієнтів (наприклад, З — від 3,2 до 3,4). Конкретні значення коефіцієнтів для кожного класу можна знайти в спеціальних таблицях; тут же відзначимо, що більш ефективні кондиціонери обходяться дорожче, однак ця різниця може окупитися завдяки економії електрики.

Додаткові функції, передбачені в пристрої.

Крім можливостей, прямо пов'язаних з основним призначенням (таких, як інвертор, нічний режим або чергове опалення), в сучасних кондиціонерах можуть передбачатися й досить специфічні функції — такі, як іонізатор, підмішування свіжого повітря, сенсор забрудненості повітря, сенсор присутності, привод вертикальних жалюзі тощо. Для зручності в управлінні може передбачатися з'єднання зі смартфоном і/або прогресивний пульт I Feel з термодатчиком, а для простоти обслуговування — самоочищення та/або самодіагностика. Ось докладний опис цих функцій:

— Інверторне управління. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий форм...ат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.

— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).

— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.

— Іонізатор. Модуль, що насичує повітря, яке проходить через кондиціонер, іонами — зарядженими частинками. Негативно заряджені іони надають відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, а також вважаються корисними для здоров'я загалом.

— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому в основному в моделях середнього рівня і вище.

— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.

— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.

— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (в основному настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.

— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається в основному для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).

— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.

Тип холодоагенту, що використовується в кондиціонері.

Холодоагент – рідина, що це легко випаровується, яка забезпечує перенесення тепла між зовнішнім і внутрішнім блоком (блоками). У просторіччі такі склади також називають фреонами, хоча це не зовсім технічно коректно. На практиці тип холодоагенту важливий перш за все при покупці блоків кондиціонера окремо - наприклад, для збірки мультиспліт-системи (див. «Тип»): все блоки повинні використовувати одну марку фреону, інакше вони виявляться несумісними. Втім, між різними складами є цілком помітні фізичні відмінності, іноді досить важливі.

Найбільшого поширення в наш час набули такі холодоагенти, як R22, R32, R407C, R410A, R134A і R290, ось їх детальніший опис:

— R22. «Найдавніший» з різновидів холодоагента, що зустрічаються в наш час. Характеризується невисокою вартістю, малим робочим тиском (що позитивно позначається на надійності і ціні самих контурів охолодження) та однорідністю складу, що дає змогу при витоку холодоагента не змінювати його цілком, а просто поповнювати систему потрібною кількістю рідини. Однак R22 екологічно небезпечний (в основному для озонового шару), через що в наш час він поступово витісняється прогресивнішими складами.

— R32. Досить прогресивний холодоагент, що поєднує в собі три ключові переваги: ефективність, екологіч...ну безпеку і однорідність. Так, кондиціонери під R32 можна зробити досить компактними і водночас потужними; ця речовина не руйнує озоновий шар і не чинить значного впливу на глобальне потепління; а однорідний склад дає можливість без проблем дозаправляти кондиціонер у разі витоку. Головним недоліком моделей з даним типом холодоагенту є висока ціна, пов'язана не стільки з вартістю самого R32, скільки зі специфічними вимогами до конструкції холодильного контуру.

— R407С. Холодоагент, створений як безпечна альтернатива R22; не чинить ніякого впливу на озоновий шар. Водночас коштує такий склад значно дорожче; робочий тиск у нього трохи вище, через що потрібна велика міцність охолоджуючого контуру (хоча і не настільки висока, як для R410A); а поліефірне масло, що використовується з R407C, схильне вбирати вологу і втрачати властивості. Крім того, цей наповнювач зеотропний (неоднорідний за складом): його компоненти мають різні температури кипіння і різну швидкість випаровування. У результаті навіть при невеликому витоку холодоагент втрачає свої властивості, і виправити ситуацію можна тільки повною перезаправкою кондиціонера.

— R410A. Ще одна «екологічна» альтернатива R22. На відміну від R407C, є азеотропним — складається з компонентів з однаковими характеристиками випаровування; так що при витоку співвідношення цих компонентів не змінюється, і в цьому разі допускається дозаправка контуру замість повної заміни вмісту. З іншого боку, R410A характеризується високим робочим тиском, що висуває серйозні вимоги до міцності і надійності охолоджуючого контуру і підвищує його вартість; та й сам холодоагент досить дорогий.

— R134A. Один із сучасних холодоагентів з прогресивними властивостями. Повністю однорідний, як R22, але при цьому абсолютно безпечний для озонового шару і характеризується низьким коефіцієнтом впливу на глобальне потепління. Недолік даного складу традиційний — висока вартість; крім того, він використовує поліефірне масло, схильне до вбирання вологи.

— R290. Зріджений пропан, що використовується в якості холодоагенту. Має цілий ряд переваг: нетоксичний, екологічно безпечний (нульовий вплив на озоновий шар, мінімальний вплив на глобальне потепління), однорідний (тобто не потребує повної заміни в разі витоку, досить поповнити кількість, якої бракує), використовується з мінеральним маслом, яке нечутливе до вологи. Крім того, пропан має невеликий робочий тиск, що спрощує конструкцію контурів та знижує їх вартість, а також низьку температуру на виході з компресора, що сприяє ефективності. Недоліків у цього холодоагенту два: вогненебезпечність і високі вимоги до потужності компресора, через що такі агрегати виходять досить важкими і громіздкими. Тому, незважаючи на всі переваги, R290 використовується досить рідко.