Порівняння Besco Continea 140x70 см vs Kaldewei Saniform Plus 140x70 см

Форма ванни по верхньому зовнішньому краю. Від цього залежить як зовнішній вигляд, наприклад і особливості установки, а в багатьох випадках ще й використання. Зазначимо, що контури внутрішнього простору (куди безпосередньо наливається вода) часто не збігаються із заявленою формою — наприклад, прямокутні ванни зазвичай мають овальну внутрішню частину. Це робиться для того, щоб забезпечити зручність того, хто купається.

- Прямокутна. Традиційна, найпоширеніша форма. Є дуже універсальною, однаково добре підходить для встановлення ванни окремо від стін, біля стіни чи навіть у кутку.

- Прямокутна (скошені кути). Різновид прямокутних ванн з кутами, які не є строго прямими, а виконані з характерним заокругленням (від 2 см і більше). Скошені кути надають відчуття плавності та гармонії. Зазначимо, що закруглену форму можуть мати контури ванної в цілому, наприклад і її чаші зокрема.

- Прямокутна з дугою. Прямокутні ванни з одного з боків дугової (вигнутої) форми. Подібне конструктивне хитрощі можуть мати як естетичну цінність, наприклад і практичні переваги. Зокрема, дугова форма часто покращує ергономіку, підтримуючи більше зручну позу при прийнятті ванни.

- Кутова різнобічна. Обов'язковою рисою будь-якої кутової ванни є наявність двох сторін, що сходяться під прямим кутом (вони при встановленні вп...ритул примикають до стін приміщення). У разі ці сторони мають різну довжину, звідси і назва. Зовнішня частина, яка не контактує з кутами, може мати різну форму, але найчастіше вона робиться закругленою.

- Кутова симетрична. Різновид кутових ванн, в якій примикають до кута приміщення сторони мають однакову довжину. В іншому ж такі моделі повністю аналогічні кутовим різнобічним (див. вище).

- Овальна. У овальних ваннах форма зовнішнього краю зазвичай повторює контури внутрішнього простору. Зовнішній вигляд і конструкція таких виробів можуть бути різними - наприклад, одні схожі на закруглені прямокутники і можуть встановлюватися впритул до стіни, інші ближче до класичного овала (без прямих ліній) і розраховані швидше на розміщення, що окремо стоїть.

- Кругла. Як і в овальних (див. вище), зовнішня та внутрішня форма у таких ваннах ідентичні. Така форма зручна для двомісних моделей; крім того, вона є дуже вигідною – на круглу ванну потрібно менше матеріалу, ніж на овальну або прямокутну того ж об'єму. Щоправда, такі вироби практично не підходять для установки в кут.

- Квадратна. Квадратна форма з ряду причин зустрічається в основному серед двомісних ванн, і дуже рідко. Внутрішнє місце в таких виробах може бути як круглим, наприклад і овальним (витягнутим по діагоналі квадрата); а квадратна форма зовнішнього краю передбачається зручності кутової установки. Зазначимо, що такі ванни займають чимало місця.

- Півкругла. Ванни у формі половини кола зазвичай розраховані на встановлення біля стіни плоскою стороною до стіни. Цей варіант зустрічається переважно у дизайнерських моделях на два сидячі місця.

- Бочкоподібна. Ванни, що нагадують за формою барило. Зазвичай такі моделі мають вигнуті бічні сторони, які формують округлу та плавну форму – як у класичної бочки. Своїми контурами бочкоподібні вироби створюють візуально приємні ефекти та забезпечують комфортну посадку у ванну.

- Нестандартна. До цієї категорії включені ванни, які не належать до жодної з описаних вище форм. «Нестандартні» вироби випускаються в різних формах: у вигляді прямокутника з викривленою передньою частиною, овалу, що має з одного кінця панель для кутової установки, багатокутника, трикутника з закругленими кутами і т.п. Звертати увагу на цей варіант варто насамперед тим, для кого поряд з функціоналом важливим є оригінальний зовнішній вигляд ванни.

Робочий об'єм ванни; зазвичай вказується за кількістю води, яку можна налити до рівня переливу.

Загалом чим більше об'єм, тим, зазвичай, зручніше ванна, тим вище ймовірність, що в ній вдасться лягти або навіть зануритися у воду майже цілком, за шию. Однак варто враховувати, що моделі одного об'єму можуть помітно різнитися за розмірами і формою (як зовнішньої, так і внутрішньої). Це означає, що більша ємність ще не гарантує зручності для конкретного користувача. Крім того, наповнення об'ємної ванни буде займати більше часу і зажадає більшої кількості води, що може бути критично за наявності лічильників або обмежених об'ємах водопостачання (наприклад, подачу гарячої води від накопичувального бойлера).

— Акрил. Полімерний матеріал, досить популярний в сучасних ваннах за рахунок поєднання порівняно невисокої вартості і гарної надійності. Ще одна важлива перевага — легкість в обробленні, що дає змогу створювати ванни практично будь-якої форми, зокрема досить химерної. Чистий акрил досить стійкий і довговічний; щоправда, він порівняно легко дряпається, але така поверхня реставрується без особливих труднощів. Водночас варто враховувати, що в недорогих ванних може використовуватися поєднання акрилу з АБС-пластиком. Такий матеріал дає можливість знизити вартість виробу, проте негативно позначається на його стійкості до зношування — ванна може досить швидко втратити товарний вигляд.

— Акрил зі склом. До цієї категорії потрапляють акрилові ванни (див. вище) з прозорою скляною стінкою. Таке рішення несе виключно дизайнерський підхід. Варто відзначити, що виглядає «скляна» ванна дійсно вражаюче.

— Кварил. Модифікація акрилу (див. вище), що поєднує власне акрил з кварцовим піском. Його головними перевагами є висока міцність і надійність, за рахунок чого можна надавати ваннам будь-яких форм (зокрема з безліччю вигинів), а ймовірність появи пошкоджень при ударах значно нижче, ніж у акрилу. Крім того, кварил довго зберігає «товарний вигляд». З іншого боку, він трохи важчий акрилу, коштує дорожче, та й у реставрації досить складний (якщо подряпина або тріщина...все ж з'явиться).

— Чавун. Класичний матеріал, який досить широко використовується й донині. Чавун характеризується гарною міцністю і довговічністю, а його велика вага в даному разі є швидше перевагою — зрушити таку ванну з місця дуже важко, навіть якщо робити це спеціально. Крім цього, товсті стінки з чавуну мають високу теплоємність; це потрібно враховувати при наповненні (наприклад, прогрівати ванну заздалегідь), однак нагріта ванна добре тримає тепло і остигає повільно. В якості покриття зазвичай використовується високоміцна емаль, що ще більше збільшує надійність і довговічність виробу. Головним недоліком чавуну, крім вартості, є непридатність для складних форм, у результаті практично всі ванни з цього матеріалу роблять прямокутними. Також зазначимо, що сучасні технології дають змогу робити чавунні стінки досить тонкими — однак це знижує не тільки ціну, але також міцність і теплоємність.

— Сталь. Сталеві ванни примітні насамперед високою міцністю і невеликою вагою; при цьому вони значно дешевші чавунних. Однак стінки зі сталі мають малу товщину, через що такі вироби погано тримають тепло і виходять досить «лункими», сильно шумлять при набиранні води. Крім того, хоча саму ванну розбити практично неможливо, однак емалеве покриття зазвичай не дуже надійне і довговічне, а тріщини в ньому призводять до появи іржі. Крім того, даний матеріал не підходить для складних форм.

— Штучний камінь. Матеріал, за більшістю властивостей схожий з натуральним каменем, однак отримується синтетичним шляхом і тому більш доступний і простий в обробленні. Щоправда, ванни зі штучного каменю все одно коштують дуже недешево і зазвичай належать до виробів класу «люкс», розрахованих на дизайнерські інтер'єри, дорогі спа-салони тощо. Однак у цього матеріалу є і практичні переваги, причому досить істотні. Так, камінь має приємний зовнішній вигляд, до того ж практично не втрачає його по мірі використання. Він міцний, не деформується, не схильний до появи стійких забруднень, а також стійкий до подряпин; і навіть при появі подряпин вони порівняно легко усуваються. Низька теплопровідність у поєднанні з високою теплоємністю сприяють збереженню тепла (щоправда, ванну перед заповненням не завадить добре прогріти). Крім того, кам'яна ванна майже не шумить під струменем води. Головним недоліком даного матеріалу, крім ціни, є велика вага. Крім того, від сильного удару, який на чавуні або сталі залишив би лише вм'ятину, камінь може розколотися (втім, ймовірність такої аварії» вкрай невисока).

Товщина стін вказує не тільки на теплопровідні властивості, але і на довговічність виробу. Однак цей же параметр позначається і на ціні пристрою. Відповідно товстостінні ванни не має сенсу купувати для нечастого використання. Досить обійтися ваннами з товщиною 5 мм.

Країна-виробник офіційно заявлена в характеристиках ванни. Зазначимо, що цей параметр може не відповідати фактичному місцю випуску — як виробник часто вказують «батьківщину» фірми, що продає ванни, а виробництво може знаходитися в іншій країні. Це робиться з рекламними цілями: наприклад, продукцію європейських та американських компаній багато хто вважає більш надійною та якісною, ніж у азіатських фірм. Проте фактичне якість продукції нині залежить й не так від географії, як від сумлінності тієї чи іншої компанії; тому при виборі є сенс орієнтуватися не на країну-виробника, а насамперед на репутацію бренду. У цій ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є Австрія, Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Польща, Португалія, Словенія, Туреччина, Франція, Чехія, Швейцарія.

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель ванни — тобто строк, протягом якого виробник гарантує якість виробу. Зокрема з ванними гарантія поширюється переважно на покриття і показує, протягом якого періоду при належному зверненні зовнішній вигляд ванни залишиться в хорошому стані.

Чим більше термін гарантії (а він може бути різним, як 5 років, так і 10 років; навіть зустрічаються ванни з гарантією 30 років) — тим більш надійним є ванна, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.

Розміри ванни у довжину, ширину і висоту. При виборі варто враховувати, що довжина і ширина вказуються за зовнішніми габаритами — це дозволяє оцінити місце, необхідне для установки ванни, проте її внутрішні розміри неминуче виходять менше. А ось в якості висоти прийнято вказувати глибину — відстань від верхнього краю до дна. Тут відзначимо, що велика висота дозволяє глибше зануритися у воду, однак може створити деяким людям (наприклад, літнім або страждаючим захворюваннями ніг) проблеми при вході у ванну.