Порівняння Bose Lifestyle 650 vs Bose 3-2-1 GSX

Номінальна потужність одного фронтального каналу домашнього кінотеатру. В цьому пункті вказується потужність комплектної фронтальної колонки, проте по ній можна визначити і характеристики вбудованого підсилювача — його номінальна потужність на тому чи іншому каналі (не обов'язково фронтальному), зазвичай, злегка перевищує потужність відповідної колонки.

Номінальна потужність в даному випадку — це найбільша середня (середньоквадратична, RMS) потужність звуку, яку колонка здатна видавати протягом необмежено тривалого часу, працюючи без збоїв і перевантажень. Окремі стрибки сигналу можуть бути і більш сильними, проте потужність акустики визначається саме за RMS.

Чим більше цей показник (незалежно від того, чи йдеться про фронтальних або якихось інших колонках) — тим голосніше мов, тим краще вони підходять для великих приміщень. Водночас в невеликій кімнаті занадто висока потужність може виявитися зайвою, оскільки робота колонки на повній гучності буде викликати дискомфорт — притому що потужна акустика має також відповідні габарити, вагу та ціну. Детальніші рекомендації з оптимальної потужності компонентів АС залежно від особливостей обстановки можна знайти в спеціальних джерелах.

Номінальна потужність сабвуфера, передбаченого в комплекті поставки домашнього кінотеатру. Детальніше про номінальної потужності див. «Фронт» вище; тут же відзначимо, що «саби» часто мають досить високу потужність, оскільки вони призначені для перекриття низьких частот у всіх звукових каналах.

Загальна номінальна потужність всіх колонок домашнього кінотеатру, включаючи сабвуфери. Значення номінальної потужності докладно описано в п. «Фронт» вище.

Можливість підключення колонок до бази по бездротовому інтерфейсу — найчастіше радіо. Головною перевагою такого з'єднання є відсутність сполучних дротів, які значно обмежують переміщення колонок і можуть заважати, плутаючись між собою і з іншими дротами. Недоліками бездротових колонок є часто більш низьку якість звучання, ніж у дротяних аналогів, а також дорожнеча.

Кількість каналів підсилювача може бути більше, ніж загальне число колонок системи. Це дозволяє доукомплектувати домашній кінотеатр новими колонками і розширити якість звуку системи загалом. Конкретніше про призначення кількості каналів можна почитати в пункті «Акустика». А цей пункт особливо доречний для систем 5.1, в яких ресивер завдяки оснащений підсилювачем 7.1.

Формат оптичних дисків, підтримуваний вбудованим приводом домашнього кінотеатру.

— CD/DVD. Оптичні диски невеликий (CD) і середньої (DVD) ємності. Перші добре підходять для запису музики, проте повнометражний фільм на такий носій можна записати тільки в невисокій якості. Другі дають змогу записувати як музику, так і відео в середньому і навіть високій роздільній здатності. CD і DVD підтримуються усіма моделями домашніх кінотеатрів, здатними читати оптичні диски.

— Blu-ray.Оптичні диски високої ємності, розроблені спеціально для запису великих обсягів інформації, зокрема відео високої чіткості (в т. ч. 3D) в поєднанні з багатоканальним звуком. Правда, для повноцінного перегляду Blu-Ray дисків потрібен не тільки плеєр, але і телевізор, що підтримує відповідні роздільні здатності та можливості.

Можливість відтворення домашнім кінотеатром «тривимірного» відео і фото, то є зображення, що має, крім висоти і ширини, видиме третій вимір — глибину. Ілюзія глибини створюється за рахунок різниці картинок, видимих лівим і правим оком. Обидві картинки виводяться на один екран, а роль фільтра, що дозволяє кожному оку бачити свою частину зображення, зазвичай виконують спеціальні окуляри. Варто враховувати, що для нормального відтворення 3D таке зображення має підтримувати не тільки програвач кінотеатру, але і екран або інший пристрій, куди виводиться зображення (тб, монітор, проєктор тощо). При цьому 3D-окулярами домашні кінотеатри, зазвичай, не комплектуються — такі окуляри або входять в комплект поставки згаданого пристрою для відтворення, або їх необхідно купувати окремо.

Захист від перегляду дітьми дисків з небажаним вмістом — наприклад, еротикою чи насильством. Ліцензійні диски з подібними фільмами, зазвичай, мають відповідні цифрові мітки, які розпізнаються плеєром домашнього кінотеатру, і дорослі користувачі можуть встановити пароль, без знання якого запустити такий диск буде неможливо.

— Smart TV. Дана функція фактично перетворює домашній кінотеатр в мережевий медицентр з виходом в Інтернет. Конкретні можливості Smart TV у різних виробників можуть відрізнятися, однак здебільшого вони включають як мінімум доступ до фірмовим онлайн-сховищ контенту та/або Інтернет-сервісів (на зразок YouTube). Крім цього, можуть передбачатися ігри, освітні програми, а найбільш прогресивні моделі дають змогу навіть встановлювати додаткові програми за бажанням користувача. Для підключення до мережі зазвичай використовується модуль Wi-Fi (див. нижче) або порт LAN (див. «Входи»).

— Підключення iPod. Спеціальний док-роз'єм для підключення до акустики для домашнього кінотеатру плеєрів сімейства iPod (крім shuffle, який не має док-роз'єму). Підключити такі плеєри для відтворення музики можна і через звичайний лінійний вхід, однак з'єднання через док-роз'єм дає більше додаткових можливостей — наприклад, перемикати треки можна з пульта керування домашнім кінотеатром.

— Бездротове відтворення (AirPlay). Підтримка пристроєм технології бездротового відтворення AirPlay. AirPlay створена компанією Apple на заміну фірмової бездротової технології AirTunes. Для передачі даних використовується технологія Wi-Fi, а транслювати таким чином можна не тільки музику, але і д...одаткові дані (назви пісень, обкладинки альбомів і навіть відео). AirPlay особливо зручна для портативних пристроїв (iPhone, iPod touch і т. ін.), т. до. дозволяє програвати музику, не встановлюючи гаджет на док-станцію. Хоча першопочатково технологія створена для пристроїв Apple, вона не є повністю закритою. Передавачами музики можуть служити не тільки портативні пристрої і комп'ютери Apple, але і ПК з встановленою iTunes, а приймаючі системи різного класу (від комплектів акустики до музичних центрів) випускають кілька сторонніх виробників.

— FM-тюнер. Наявність FM-тюнера дозволяє домашнього кінотеатру приймати і відтворювати через власну акустику радіопередачі FM-діапазону — тобто, фактично, перетворює пристрій в повноцінний приймач (щоправда, для впевненої роботи може знадобитися зовнішня антена). Ця функція актуальна з тієї причини, що саме FM-діапазон воліє переважна більшість сучасних музичних радіостанцій.

— ТВ-тюнер. За наявності ТВ-тюнера домашній кінотеатр може приймати телевізійні передачі кабельного, ефірного або супутникового мовлення. Ця опція може бути корисною з урахуванням того, що далеко не всі телевізори оснащуються власними вбудованими тюнерами (особливо це стосується настінних панелей). При купівлі кінотеатру з ТВ-тюнером варто окремо звернути увагу на стандарт сигналу. Основні стандарти сигналів:
DVB-T (Terrestrial) — звичайний телевізійний сигнал наземного мовлення;
DVB-C (Cable) — кабельне ТБ;
DVB-S (Satellite) — супутникове ТБ.
Крім того, потрібно врахувати, що всі зазначені стандарти — цифрові, а на пострадянському просторі все ще досить поширене аналогове мовлення.

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку між різними пристроями. В домашніх кінотеатрах Bluetooth може застосовуватися, зокрема, для відтворення музики з Bluetooth-пристрої (наприклад, мобільного телефону або плеєра), копіювання файлів з таких пристроїв на власних накопичувач домашнього кінотеатру,підключення бездротових навушників і т. ін.

— Wi-Fi. Технологія Wi-Fi найчастіше застосовується для бездротового підключення домашнього кінотеатру до локальних комп'ютерних мереж. Таким чином можна отримати доступ до контенту, що зберігається на жорстких дисках комп'ютерів домашньої мережі, і навіть вийти в Інтернет, наприклад, для оновлення прошивки плеєра. Крім того, таке підключення може застосовуватися для використання можливостей DLNA (див. Підтримка DLNA). А з недавніх пір багато модулі Wi-Fi підтримують також інші спеціальні можливості — наприклад, режим Direct (пряме з'єднання між двома пристроями, що не вимагає наявності комп'ютерної мережі). Таке з'єднання може використовуватися, наприклад, для роботи смартфона в ролі пульта ДУ, для бездротового підключення відеосигналу по технології Wi-Diили Miracast і т. ін. Конкретні можливості роботи з Wi-Fi залежать від моделі домашнього кінотеатру.

— Кардридер. Пристрій для читання інформації з карт пам'яті, що дозволяє безпосередньо відтворювати на домашньому кінотеатрі вміст таких карт — наприклад, фотографії, відзняті перед цим цифровим фотоапаратом, або відео з відеокамери. Варто враховувати, що в нинішній час активно використовується кілька видів карт пам'яті, і далеко не всі з них взаємно сумісні; тому при використанні картрідера слід звертати увагу на тип підтримуваних карт.

— NFC-чип. Технологія NFCпредназначается для прямої бездротового зв'язку між різними пристроями на малих дистанціях — до 10 см. Теоретично варіанти застосування даної технології досить різноманітні, однак, в домашніх кінотеатрах вона найчастіше застосовується для спрощення з'єднання із зовнішнім пристроєм (теж з підтримкою NFC) по технології Wi-Fi і Bluetooth. Чип найчастіше встановлюється в пульт ДУ, а для установки з'єднання досить піднести підключається пристрій до цього пульта, так щоб чипи «побачили» один одного, і підтвердити підключення по Wi-Fi або Bluetooth. Це значно зручніше, ніж копатися в настройках і встановлювати з'єднання вручну.

— Караоке. Популярна розвага, яке надає користувачам можливість самим співати улюблені пісні: під відповідний музичний супровід (т. зв. фонограма-«мінус», фактично — композиція з вирізаною вокальною партією) на екран виводяться тексти пісень, підсвічуються по мірі того, як їх треба співати. Обов'язковим атрибутом домашнього кінотеатру з опцією караоке є роз'єм для мікрофона; іноді таких роз'ємів може бути два.

— Караоке Mix. Система, що надає розширені можливості використання караоке (див. Караоке). Так, учасникам можуть виставлятися бали за якість виконання, з'являється можливість влаштовувати командні змагання. Є функція створення і редагування списку улюблених пісень, їх сортування з низки параметрів (назва, виконавець, жанр) і т. ін.