Порівняння Klipsch R-51PM vs Klipsch The Sixes

Чутливість акустичної системи.

Цю характеристику вказують на підставі того, яку гучність звуку акустика здатна видати при підведенні до неї сигналу визначеної стандартної потужності. Простіше кажучи, чим вище чутливість АС — тим голосніше вона буде звучати під час тієї ж вихідної потужності підсилювача. Таким чином, чутлива акустика може ефективно використовуватись у поєднанні з порівняно малопотужними «усилками». З іншого боку, низька чутливість теж має свої переваги: вона дозволяє досягти більш рівномірного АЧХ і знижує ймовірність перевантаження підсилювача. У найменш чутливих сучасних АС даний показник не перевищує 84 дБ, у найбільш чутливих він становить 95 – 96 дБ і більше.

Зазначимо, що на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тоді, коли акустику планується використовувати з окремо підібраним підсилювачем потужності. Тому для активних систем (див. «Тип») чутливість має чисто довідкове значення, і при виборі її, зазвичай, можна не враховувати.

Частота кросовера, передбаченого в конструкції АС.

Кросовер встановлюється виключно в моделі з декількома смугами (див. «Кількість смуг»). Це електронний фільтр, який забезпечує поділ вхідного аудіосигналу на окремі частотні діапазони і направляє кожен діапазон на «свій» комплект динаміків. А частота кросовера показує, де проходить межа між цими діапазонами. Якщо смуг більше двох — то і таких меж буде кілька: наприклад, для чотирисмугової системи може бути зазначено «0.15 / 0.8 / 2.8 кГц» або «0.12 / 1 / 3.8».

Здебільшого даний параметр має в основному довідкове значення: частоти вбудованого кросовера підбираються під робочі характеристики динаміків, встановлених в АС.

Номінальна потужність однієї фронтальної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Сумарна номінальна потужність» нижче. Тут же відзначимо, що чим вище потужність, тим голосніше може звучати компонент системи — зрозуміло, при правильно підібраному підсилювачі. Крім того, і для узгодження з підсилювачем цей параметр дуже важливий: бажано, щоб вихідна потужність на відповідному каналі підсилювача була не більше, ніж потужність колонки. Якщо вхідний сигнал буде потужнішим — можливі спотворення в звучанні і навіть ушкодження динаміків, а якщо слабкіше — то гучність звучання знизиться (іншими словами, не можна буде використовувати весь потенціал акустики), але цей момент буде критичний лише для прослуховування на максимальній гучності.

Найбільша номінальна потужність підсилювача, з яким колонки здатні безпечно працювати. Занадто висока потужність вхідного сигналу може пошкодити динаміки, тому при підключенні варто стежити за тим, щоб характеристики підсилювача не перевищували можливостей колонок. Варто відзначити, що даний параметр може бути декілька вище сумарної номінальної потужності акустики (див. нижче), оскільки у цьому разі йдеться лише про збереження обладнання, а не про відсутність спотворень у звучанні.

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Загальний діапазон частот, який здатна відтворити АС. Вказується від нижньої межі діапазону в самому низькочастотному компоненті до верхньої межі — в самому високочастотному: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Чим ширший частотний діапазон — тим повніше відтворений звук, тим нижче ймовірність, що якась частина низьких або високих частот виявиться «обрізаною». Тут варто зазначити, що людське вухо сприймає частоти в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і з практичної точки зору передбачати в АС більш широкий частотний діапазон не має сенсу. Тим не менш, чимало моделей виходять за межі цього діапазону, іноді досить значно (так, існують колонки з діапазоном близько 10 – 50000 Гц). Такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної акустики, і вони зазвичай наводяться в рекламних цілях.

Таким чином, нижня межа діапазону в сучасних колонках може перебувати в межах частот до 20 Гц, однак частіше зустрічаються більш високі значення — 30 – 40 Гц, 40 – 50 Гц, а то і більше 70 Гц. Зі свого боку, верхня межа в більшості сучасних АС лежить в діапазоні 19 – 22 кГц, хоча зустрічаються відхилення як у бік збільшення (див. вище), так і у бік зниження.

Типи виходів, передбачені в конструкції акустичної системи.

Виходи в сучасних АС застосовуються в основному для комутації сигналу, що надходить із зовнішнього джерела Однак можливі й інші варіанти застосування: наприклад, колонка з USB-портом (див. «Входи») і вбудованим плеєром може мати роз'єми для підключення додаткової акустики. Найбільш поширені типи виходів такі:

— RCA. У цьому разі мається на увазі вихід для роботи з аналоговим аудиосигналом, зазвичай лінійного рівня (роз'єм типу RCA може застосовуватися і в інших інтерфейсах, але вони мають свої назви). Загалом даний інтерфейс не відрізняється помехостойкостью, однак його можливостей цілком вистачає як мінімум для домашньої акустики, у тому числі досить прогресивною. Зазначимо, що при такому підключенні для кожного каналу звуку потрібен власний роз'єм; тому гнізда RCA зазвичай встановлюються парами — під лівий і правий канал стерео. Виняток становлять виходи на сабвуфер, які теж можуть виконуватися в цьому форматі — для них достатньо одного роз'єму.

— mini-Jack (3.5 мм). Стандартне гніздо формату mini-Jack. Найчастіше використовується аналогічно описаному вище RCA — для аналогового сигналу лінійного рівня, в тому числі підключення сабвуферів. При цьому один роз'єм 3.5 мм може відповідати відразу за два канали стерео, однак стійкість до перешкод у такого інтерфейсу виходить ще нижче, ніж у RCA. Тому такий роз'єм серед АС зустрічається значно рідше. ...>Окремо підкреслимо, що вихід на навушники (див. нижче) зазначається окремо, навіть якщо він теж використовує гніздо mini-Jack.

— Jack (6.35 мм). Роз'єм, аналогічний за формою описаному вище mini-jack, однак має більш великі розміри; внаслідок цього він зустрічається в основному у стаціонарній аудіотехніці, а також використовується в музичних інструментах. 6.35 мм Jack вважається більш міцним і надійним, ніж 3.5 мм mini-jack, до того ж технічно він здатний забезпечити т. зв. балансне підключення (див. нижче), хоча на практиці така можливість зустрічається порівняно нечасто. Один з найбільш популярних варіантів використання даного виходу — підключення додаткової АС до концертної колонці. Разом зі своїм молодшим «братом», роз'єм Jack 6.35 мм може застосовуватися як вихід на навушники, однак роз'єми для навушників в дану категорію не включені і вказуються окремо (див. нижче).

— На навушники. Спеціалізований вихід для підключення навушників. Більшість сучасних «вух» мають штекери типу mini-Jack (див. вище) — відповідно, і цей вихід оснащується саме таким роз'ємом. Зрідка зустрічаються АС з гніздами під Jack, однак цей момент не принциповий — штекер 3.5 мм можна підключити до гнізда 6.35 мм за допомогою найпростішого перехідника (такі перехідники навіть постачаються в комплекті з багатьма навушниками). Навушники можуть стати в нагоді, наприклад, в пізній час доби, коли гучна музика небажана — або навпаки, в галасливій обстановці, щоб краще чути звук; при цьому АС часто виявляється ближче до слухача, ніж програвач або інше джерело сигналу, і найзручніше підключати «вуха» саме до колонки.

— Балансний XLR. Роз'єми XLR мають три контакту, за кількістю жил кабелю. Вони можуть застосовуватися для передачі різного типу сигналу, проте в даному випадку мається на увазі аналогове балансне підключення. При такому підключенні передається один канал аудіо на кожен роз'єм, а досить більшу частину перешкод, що виникають при передачі, гасить сам кабель. Останнє забезпечує чистоту переданого звуку навіть на досить великих відстанях (порядку декількох метрів). Балансний XLR належить до професійних інтерфейсів і зустрічається переважно в АС відповідного класу.

— Балансний цифровий AES/EBU. Різновид інтерфейсу XLR, призначена для передачі сигналу в цифровому форматі. Також належить до професійних, використовує ті ж роз'єми і кабелі і той самий балансовий спосіб передачі, що забезпечує гасіння більшості перешкод; однак через відмінності в типі сигналу має більшу пропускну здатність і дозволяє передавати через один роз'єм навіть багатоканальний звук.

— Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF — поряд з описаним нижче коаксіальним. У цьому разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність обережного поводження з ними.

— Коаксіальний. Електрична різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA — незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дозволяє передавати навіть багатоканальний звук. Порівняно з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, однак більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

— Speakon. Професійний інтерфейс, який застосовується для роботи з сигналом, що надходять з підсилювача потужності. Використовується в техніці відповідного класу, зокрема, концертних системах (див. «Призначення») — в даному випадку мова йде про підключення до такої АС додаткових пасивних колонок. Завдяки особливостям роз'ємів (наявність фіксаторів, високий ступінь ізоляції) інтерфейс Speakon може застосовуватися навіть з найбільш потужними підсилювачами.

Наявність пульта дистанційного керування в комплекті поставки АС. Зазвичай, це традиційний ІЧ-пульт зразок тих, що застосовуються в телевізорах.

Перевага даної функції очевидно: замість того, щоб кожен раз підходити до колонці для зміни налаштувань, досить скористатися пультом. А деякі моделі з таким аксесуаром в комплекті навіть оснащуються вбудованими плеєрами і, по суті, являють собою автономні музичні центри. Головний недолік пультів — збільшення загальної вартості АС. Крім того, додаткова керуюча електроніка є потенційним джерелом перешкод, тому таке управління вкрай рідко використовується в акустиці класу Hi-End (хоча можливі і винятки).

Діаметр низькочастотного або комбінованого низько/середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Чим крупніше динамік — тим нижче його робочі частоти і тим більшу потужність звуку здатний забезпечити. Тому на даний параметр варто звернути особливу увагу, якщо Ви хочете отримати якісний насичений бас — особливо якщо мова йде про аудіосистемі без сабвуфера. Більш детальну інформацію про розмірах динаміка можна знайти в спеціальних джерелах.