Порівняння Xiaomi Mi Action Camera 4K vs Sony FDR-X3000R

— Поздовжний. Екшн-камери поздовжнього компонування — мають вигляд витягнутого прямокутника (паралелепіпеда) або циліндра, при цьому об'єктив розміщується на одному з вузьких торців. У цьому полягає відмінність поздовжніх камер від описаних нижче фронтальних (звичайних). Подібне компонування зручне насамперед тим, що воно дає змогу надійно тримати камеру в руці. З іншого боку, панель управління і дисплей під час зйомки найчастіше виявляються відвернені від користувача, що може створювати певні незручності. Втім, це може компенсуватися застосуванням відкидних дисплеїв і інших подібних хитрощів; а в деяких ситуаціях бокове розташування дисплея і органів управління навіть виявляється перевагою.

— Вертикальний. Подовжені action камери, які витягнуті вгору і мають об'єктив у верхній частині. Такі моделі дуже схожі на нагрудні камери і можуть застосовуватися для таких цілей. Однак головне їх застосування це зйомка самого себе, утримуючи в руці. Саме для цієї мети корпус виконаний витягнутим, що дає змогу зручно охопити його рукою.

— Фронтальна (звичайна). Корпус камери має форму прямокутника, але при цьому об'єктив розміщений на його широкій, фронтальній грані. Зовні такі моделі найбільше схожі на класичні цифрові фотоапарати. Деякі можуть похвалитися досить великим дисплеєм, розміщеним з протилежного від об'єктива боку, як у тих же фотоапаратах, що...дає змогу тому, хто знімає, бачити сцену зйомки в реальному часі. Втім, місце розміщення об'єктива, зазвичай, не позначається на технічних характеристиках самої камери, у зв'язку з чим і фронтальні, і поздовжні моделі здатні забезпечити однакову якість зйомки.

— Кубик. Досить специфічний вид екшн-камер, корпус яких має форму компактного кубика. Зазвичай, такі моделі мають порівняно невеликі розміри, але зменшення габаритів, зі свого боку, позначається на можливостях зйомки і загальному функціоналі. Наприклад, такі моделі вкрай рідко оснащуються дисплеями (хоча багато з них можуть підключатися по Wi-Fi до смартфону або планшету, що компенсує цей недолік).

— Окуляри з камерою. Пристрій у вигляді окулярів спортивного формату з вбудованою в них камерою. Об'єктив такої камери зазвичай знаходиться між лінзами, рідше — збоку, на основі однієї з дужок, при штатному використанні він постійно «дивиться» приблизно в тому ж напрямку, що й сам користувач. Також до переваг камер цього типу можна віднести акуратність і малопомітність. З іншого боку, в окулярах додаткова електронна начинка повинна бути дуже мініатюрною, що ускладнює застосування прогресивної оптики і сильно обмежує ємність акумуляторів. І навіть з урахуванням цього подібні пристрої виходять більш важкими і громіздкими, ніж звичайні спортивні окуляри. Ще один недолік полягає в тому, що камеру і оправу з лінзами не можна підібрати окремо — у результаті модель з підходящою камерою може виявитися непридатною через розмір або стиль окулярів, і навпаки.

— Маска з камерою. Пристрій у вигляді захисної маски з вбудованою в неї камерою. Зазначимо, що такі маски можуть мати різну спеціалізацію — для підводного плавання, мотокросу, гірськолижного спорту тощо; ці подробиці потрібно обов'язково уточнювати перед покупкою. Однак у будь-якому разі об'єктив в подібних пристроях зазвичай розташовується посередині чола, так що камера фактично знімає фото та відео з видом «з очей користувача». Головний недолік таких пристроїв полягає в тому, що при виборі потрібно враховувати як технічні характеристики самої камери, так і призначення та зручність носіння маски. Іншими словами, гарна камера може виявитися вбудованою в маску, що не підходить, і навпаки.

— Кріплення кліпсою. В цю категорію потрапляють екшн-камери, для яких кріплення за допомогою кліпси (затискача) є штатним. Багато з них можуть додатково комплектуватися й іншими кріпленнями, але насамперед розраховані саме на такий тип використання і можуть виявитися не найкращим придбанням для екстремальної зйомки. З іншого боку, подібне кріплення досить універсальне, оскільки дає змогу прикріпити камеру практично на будь-якому елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо).

— Сфера. Форма корпуса, що зустрічається переважно в панорамних і 360° камерах (див. «Тип») — саме в таких пристроях кулеподібний корпус нерідко виявляється найбільш зручним. У разі звичайних екшн-камер «сфера», зазвичай, означає циліндричний корпус з об'єктивом на плоскому торці; такі корпуси є різновидом фронтальних (див. вище) і не мають принципових відмінностей від них.

Ступінь захисту від пилу та вологи боксу, що поставляється разом з камерою.

Захищений бокс врятує вашу камеру від пилу, води, перепадів температур, ударів і т. ін. Конкретна ступінь захищеності вказується згідно з міжнародною системою IP (Ingress Protection Rating), відповідно до якої кожному пристрою присвоюється код виду IPXX, де замість X — конкретні цифри. Перша з них характеризує захищеність від проникнення сторонніх предметів (від 0 до 6, де 0 — немає захисту). Зазвичай, в боксах для екшн-камер цей показник не буває нижче 5, оскільки інакше контейнер мав би надто великі зазори, і його використання просто не мало б сенсу. Рівень 5 передбачає пилостійкість — пил може потрапити всередину корпусу, проте в невеликих кількостях, що не впливають на пристрій, що перебуває всередині. Рівень 6 відповідає повній непроникності для пилу.

Друга цифра — захист від проникнення рідини (від 0 до 8, де 0 — немає захисту). Зазвичай, мінімальний рівень захищеності від проникнення рідини — 6.

6 — захист від короткочасного затоплення (наприклад, попадання в морську хвилю);
7 — захист від тимчасового занурення під воду (до 30 хвилин) на невелику глибину (до 1 метра), без постійної роботи в зануреному режимі;
8 — захист від занурення на глибину більше 1 метра на час більше 30 хв, з можливістю постійної роботи під водою. Конкретний рівень захисту 8 рівня може бути досить значним — аж до можливості занурення н...а кілька десятків метрів.

Зазначимо, що бокси для екшн-камер можуть продаватися окремо. Тому якщо можливості комплектного контейнера Вас не влаштовують — можливо, у продажу знайдеться більш захищений бокс. З іншого боку, загалом все-таки зручніше купувати такий аксесуар відразу з камерою — щоб не витрачати часу і сил на підбір відповідного боксу.

Можливості камери зі зйомки відео стандарту WVGA (480p).

Найбільш популярні варіанти роздільної здатності, передбачені цим стандартом — 640х480 і 848х480; можуть зустрічатися й інші варіанти, наприклад 736х480 або 720х576, однак у будь-якому разі роздільна здатність такого відео дуже невисока за сучасними мірками.

Інший важливий параметр, який вказується в характеристиках відео — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавною і згладженої виглядає картинка, тим менше змазуються в кадрі рухомі об'єкти. Відповідно, чим вище частота кадрів — тим краще на відео будуть виглядати динамічні сцени. А показники в 120 к/с і більше зазвичай свідчать про те, що камера може знімати відео у форматі сповільненої зйомки (хоча цей момент не завадить уточнити окремо). При цьому багато «скорострільних» моделей дають змогу виставити і меншу частоту кадрів, ніж заявлено в характеристиках — наприклад, камера на ті ж 120 к/с може також підтримувати 30 і 60 к/с. Така можливість буває корисна в тих варіантах, коли потрібно економити пам'ять — чим вище частота кадрів, тим більше місця займає відео (при тій же роздільній здатності), і зменшивши число кадрів в секунду, можна вмістити більше матеріалу в тому ж об'ємі пам'яті.

Можливості камери до зйомки відео стандарту QuadHD.

Цей стандарт включає великий набір роздільних здатностей — від 1440 до 3456 пікс по горизонталі і від 1440 до 2160 пікселів по вертикалі, з майже двома десятками проміжних варіантів. Він є досить специфічним перехідним варіантом між порівняно недорогим FullHD 1080p і вимогливим UltraHD 4K, даючи змогу знімати відео більш високої чіткості, ніж 1080p, без значного збільшення вартості техніки. Відзначимо, що в телевізорах і моніторах дуже рідко зустрічаються QuadHD-роздільної здатності в чистому вигляді, проте сучасні технології дають змогу з комфортом дивитися відео цього формату на будь-яких екранів високої роздільної здатності.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Так, швидкість зйомки до 25 к/с або 30 к/с приблизно відповідає стандартній частоті кадрів у кіно і телебаченні; таке зображення виходить цілком придатним для перегляду, але швидко рухомі об'єкти в кадрі будуть виглядати змазаними. При підвищенні швидкості до 60 к/с цей ефект стає практично непомітний. А найбільша частота кадрів QuadHD, що зустрічається в сучасних action-камери — 120 к/с; така частота застосовується при сповільненої зйомки відео...(як і моделі з частотою 100 к/с), так як на звичайній швидкості відтворення достатньо і 60 к/с.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

Кут огляду екшн-камери; для моделей з кількома об'єктивами, зазвичай, цей показник вказується для кожного окремого об'єктива.

Найчастіше (якщо не зазначено інше) в характеристиках наводиться кут огляду по діагоналі кадру; в деяких надширококутних об'єктивах він може перевищувати 180°. Особливий випадок становлять об'єктиви, для яких заявлено огляд в 360°: це означає, що оптика охоплює всю півсферу, що знаходиться перед нею. Такі об'єктиви зустрічаються в панорамних і 360-градусних камерах (див. «Тип»).

Загалом кут огляду визначає насамперед те, наскільки широким є поле зору камери, яка область сцени, що знімається потрапляє в кадр. Відповідно, чим він ширший, тим більше простору захоплює камера, тим нижче ймовірність, що щось опиниться за кадром. З іншого боку, варто враховувати, що сильне збільшення кутів огляду призводить до спотворень «картинки», особливо по краях, а також до зменшення розміру видимих предметів і зниження деталізації. Детальні рекомендації щодо вибору камери по цьому параметру можна знайти в спеціальних джерелах.

Наявність системи цифрової (електронної) стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Цифрова стабілізація здійснюється наступним чином: по краях матриці виділяється «резерв», який в нормальних умовах не бере участі у формуванні остаточного зображення. Якщо ж пристрій коливається, електроніка камери відбирає певні фрагменти зображення з резерву і будує зображення таким чином, щоб воно залишалося стабільним.

Порівняно з іншим способом стабілізації — оптичним (див. нижче), цифрові системи надзвичайно прості і надійні, до того ж коштують недорого і майже не позначаються на вазі, габаритах і ціною камери. Водночас при такому способі стабілізації зменшується корисна площа матриці, що може негативно позначитися на якості зображення та кількості шумів на ньому.

Наявність системи оптичної стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Оптична стабілізація здійснюється за рахунок системи рухомих лінз і гіроскопів в об'єктиві камери; така система відслідковує коливання пристрою і підлаштовує оптику таким чином, щоб зображення, що потрапляє на матрицю, залишалося нерухомим.

Оптичний спосіб вважається більш прогресивним, ніж описаний вище електронний: він дозволяє задіяти всю площу матриці, що сприяє хорошій якості зображення. Водночас механізм стабілізації виходить досить складним і дорогим, а нерідко — ще й досить делікатним. До того ж він збільшує вагу і габарити всього пристрою — ненабагато, проте у деяких ситуаціях це може виявитися важливим. А мініатюризація таких систем ще більше впливає на ціну. Як наслідок, наявність оптичного стабілізатора найчастіше є ознакою досить прогресивної камери.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.