Порівняння Denon PMA-1600NE vs Denon PMA-2500NE

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем на один канал під час роботи з навантаженням, що має динамічний опір (імпеданс) у 8 Ом. У нашому каталозі цей параметр вказується для режиму, коли під навантаженням працюють усі канали підсилювача (див. «Кількість каналів»); за наявності незадіяних каналів номінальна потужність може бути трохи вище, однак цей режим не можна назвати штатним.

Номінальну потужність можна спрощено описати як найбільшу потужність вихідного сигналу, при якій підсилювач здатний стабільно працювати тривалий час (не менше години) без негативних наслідків. Це усереднені цифри, оскільки на практиці аудіосигнал по визначенню нестабільний, і окремі стрибки його рівня можуть значно перевищувати номінальну потужність. Проте саме вона є головною підставою для оцінки загальної гучності звучання.

Також цей показник визначає, які колонки можна підключати до підсилювача: їх номінальна потужність не повинна бути нижче, ніж у підсилювача.

За законами електродинаміки при різному динамічному опорі навантаження вихідна потужність підсилювача також буде різною. В сучасних колонках стандартними є значення 8, 6, 4 і 2 Ом, для них і вказуються рівні потужності.

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження з динамічним опором (імпедансом) в 4 Ом. Детальніше про номінальної потужності та її зв'язку з імпедансом див. «Потужність на канал (8Ω)».

Саме по собі співвідношення сигнал/шум — це відношення рівня чистого звуку, видаваного підсилювачем, до рівня сторонніх шумів, що виникають при його роботі. Цей параметр є основним показником загальної якості звучання — причому досить наочним, оскільки при його обчисленні враховуються практично всі шуми, що впливають на звук в нормальних умовах роботи. Рівень у 70 – 80 дБ в сучасних підсилювачах можна вважати допустимим, 80 – 90 дБ — непоганим, а для прогресивних пристроїв аудіофільского класу обов'язковим вважається співвідношення сигнал/шум не менше 100 дБ.

Якщо в характеристиках не уточнюється, для якого виходу вказано співвідношення сигнал/шум — зазвичай мається на увазі його значення для лінійного входу (див. «RCA (пар)»). Цього буває цілком достатньо, щоб оцінити якість пристрою за цим параметром. Проте деякі виробники вказують його і для інших входів — Main, Phono; докладніше про це див. нижче.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на лінійний вхід RCA.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Main.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Рівень сигналу і динамічний опір, що забезпечуються пристроєм на виході передпідсилювача (докладніше див. «Виходи»).

Рівень сигналу повинен бути не нижче, ніж чутливість підсилювача потужності (див. «Тип»), на який надходить сигнал — інакше підсилювач потужності не зможе забезпечити нормальний рівень сигналу вже на своїх виходах.

Динамічний опір (імпеданс) повністю аналогічний вхідному імпедансу виходу REC – див. відповідний пункт вище. А про сам вихід докладніше див. «Виходи»).

Кількість в конструкції підсилювача лінійних входів, що використовують інтерфейс RCA. На відміну від входу Main (див. вище), який може працювати з такими ж роз'ємами, при підключенні до лінійного RCA сигнал проходить через всі стадії обробки, передбачені в підсилювачі — наприклад, регулювання балансу або частот (див. «Регулювання») і т. ін.

Детальніше про роз'ємі див. «Вхід на підсилювач (Main)». Тут же відзначимо, що при використанні RCA в ролі лінійного інтерфейсу за один вхід вважається пара таких роз'ємів. Це обумовлено тим, що по одному коаксіальному кабелю може передаватися тільки один канал, так що для роботи зі стереозвуком необхідна саме пара.

Від кількості входів під сигнал (будь-якого типу) залежить, скільки джерел сигналу можна одночасно підключити до підсилювача. Відповідно, і вибирати модель з числа входів варто з урахуванням передбачуваної кількості таких джерел: адже легше приєднати їх всі і вибирати через пульт або панель управління підсилювача, ніж щоразу морочитися з перепідключенням.

— Передпідсилювача (Pre-Amp). Наявність у конструкції пристрою окремого виходу для сигналу з підсилювача. В однойменному тип підсилювачів (див. «Тип») такий вихід є, за визначенням і є основним, а іноді і єдиним. В інтегральних моделях (див. там само) вихід Pre-Amp дозволяє підключати зовнішній підсилювач потужності і використовувати його замість внутрішнього. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для підключення більш потужної АС замість початкової, або для роботи в режимі Bi-amping. Варто зауважити, що вихід Pre-Amp може встановлюватися і у підсилювачах потужності, граючи роль «розгалужувачі».

— На сабвуфер. Наявність в конструкції підсилювача окремого виходу під сабвуфер. Зазвичай, такий вихід використовує роз'єм RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), а сама функція реалізується за рахунок кросовера, що виділяє в сигналі діапазон НЧ і перенаправляє його на низькочастотний динамік.«Власний» вихід значно полегшує підключення сабвуфера: для нього не потрібно ніякого додаткового обладнання, достатньо самого підсилювача. При цьому зазвичай передбачається можливість роботи з будь-яким типом «саба» — як з пасивними, так і з активним; щоправда, в першому випадку знадобиться додатковий зовнішній підсилювач.

— Коаксіальний S/P-DIF. Наявність в конструкції підсилювача виходу S/P-DIF електричного типу, з передачею сигналу по коаксіальному кабелю. Детальніше про це інтерфейсі див. від...повідний абзац в п. «Входи».

— Оптичний. Наявність в конструкції підсилювача виходу для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю TOSLINK. Детальніше про це інтерфейсі див. відповідний абзац в п. «Входи».

— Jack (6.35 мм). Наявність в конструкції підсилювача виходів типу TRS. Такі виходи являють собою гнізда під штекери 6.35 мм Jack і зовні можуть бути схожі на відповідні роз'єм для навушників (див. нижче). Проте ця подібність оманливе: TRS видають звук за принципом «один канал на роз'єм»(винятком можуть бути інформаційні підсилювачі). Такий варіант застосування роз'єму Jack зустрічається в основному у висококласних професійних підсилювачах.

— Speakon. Інтерфейс, застосовуваний у професійній аудіотехніці для підключення акустики до підсилювача потужності. Отримав широке поширення в обладнанні високої потужності, включаючи концертні підсилювачі (див. «Призначення»), завдяки підвищеній надійності та придатності навіть для роботи з дуже потужним аудиосигналом. А ось в техніці побутового рівня використовується рідко.

— Вихід управління (ІК). Вихід управління дозволяє використовувати вбудований ІЧ-приймач підсилювача для управління з пульта ДУ іншими компонентами аудіосистеми — наприклад, DVD-плеєром в іншій кімнаті, поза зоною досяжності пульта. При такій схемі роботи підсилювач фактично відіграє роль виносного датчика, приймаючи команди і передаючи їх через вихід управління на інший пристрій. Зазначимо, що сама наявність подібних входів і виходів не гарантує сумісність різних пристроїв, особливо якщо вони випущені різними виробниками; деталі спільного використання варто уточнювати по офіційній документації.

— Дисплей. Наявність дисплея на передній панелі підсилювача. Такі дисплеї можуть мати різну конструкцію і розмір, проте всі вони використовуються для виведення службової інформації: режиму роботи, вибраного джерела сигналу, спеціальних повідомлень, повідомлень про перевантаження, помилки і т. ін. Це забезпечує додаткову зручність в управлінні.

— Індикатори. У цьому разі мається на увазі наявність на передній панелі індикаторів, які вказують на використовуваний у даний момент джерело сигналу. Зазвичай вони виглядають як ряд лампочок з відповідними підписами — «Phono», «CD», «Tuner», «AUX» і т. ін. Такі вказівники не так універсальні, як дисплей, проте все одно дуже зручні.

— Стрілочні індикатори. Наявність на передній панелі індикаторів у вигляді шкал зі стрілками. Зазвичай, такі індикатори призначені для відображення пікового рівня вихідного сигналу. Вони дають змогу з легкістю відстежувати перевантаження, і багато користувачів вважають цей варіант більш зручним і наочним, ніж дисплеї. Крім того, стрілочні шкали надають підсилювача стильний зовнішній вигляд, а також, на відміну від тих же дисплеїв, не мають складної електроніки, здатної внести спотворення звуку. Втім, до цієї категорії відносять і інші види індикаторів зі шкалами; деякі з них можуть використовувати не стрілку, а інші показники (наприклад, світлові).

— Регулятори за прихованої панеллю. Наявність на передній п...анелі кришки, приховує органи управління підсилювачем. Багато моделей оснащуються додатковими регуляторами на передній панелі; вони можуть застосовуватися для налаштування звуку як — гучності, НЧ/ВЧ, балансу та ін. — так і інших параметрів роботи (наприклад, вибору джерела сигналу або перемикання між основною і додатковою АС). Іноді для таких регуляторів (а також входів на передній панелі) передбачають кришку — зазвичай це робиться з естетичних міркувань, оскільки велика кількість невеликих елементів надавало б пристрою неакуратний зовнішній вигляд. Також кришка може виконувати і захисні функції — наприклад, вона знижує потрапляє в роз'єми кількість пилу.

— Вхідний аудіороз'єм. Наявність на передній панелі входу для підключення — зазвичай лінійного, в аналоговому форматі. З одного боку, такий вхід значно спрощує роботу з джерелами сигналу, які потрібно приєднувати лише зрідка і ненадовго — наприклад, MP3-плеєрами: передня панель завжди на виду, тоді як дістатися до роз'ємам на задній іноді буває дуже непросто. З іншого — зазвичай роль переднього аудиороз'єму грає AUX IN з гніздом під 3.5 мм mini-Jack. Цей роз'єм не використовується серед основних входів, проте досить популярний в портативній електроніці, зокрема згаданих вже плеєрах. У деяких моделях на передню панель може встановлюватися пара гнізд RCA (див. «RCA (пар)»), однак цей варіант зустрічається рідше.

— Вихід на навушники. Наявність виходу на навушники на передній панелі підсилювача. Навушники належать до портативних пристроїв, і перепідключати їх в середньому припадає відчутно частіше, ніж більшість інших компонентів аудіосистеми; вихід, розташований на передній панелі, що значно спрощує процес.