Порівняння Yongnuo YN-300 III vs Yongnuo YN-300 AIR

Штатна яскравість накамерного світла (див. «Тип»). Зазвичай, більшість подібних моделей мають можливість регулювання яскравості, тому в характеристиках наводиться максимальне значення.

Під час зйомки на малій відстані занадто яскраві пристрої можуть «пересвечивать» сцену, погіршуючи якість зйомки (а компенсувати постобробкою зайву яскравість буває набагато складніше, ніж недолік світла). Так що при виборі за цим показником варто виходити з конкретних умов використання.

Кількість світлодіодів (LED), передбачених в системі накамерного світла (див. «Тип»).

Велика кількість світлодіодів дає змогу досягти гарної яскравості при порівняно невисокій вартості всього пристрою — самих джерел світла багато, однак вони відносно дешеві. Однак такі моделі можуть бути незручні в перенесенні на камері і під час роботи в обмежених умовах. Зі свого боку компактні світильники з малою кількістю світлодіодів більш зручні, портативні і «маневрені», однак або поступаються більш «багатозарядним» моделям по яскравості, або коштують помітно дорожче.

Кут освітлення, забезпечуваний джерелом накамерного світла (див. «Тип»).

Великий кут освітлення, з одного боку, дозволяє одночасно охопити більший простір, що особливо важливо під час зйомки загальних планів (на малих фокусних відстанях). З іншого боку, для досягнення достатньої яскравості при цьому потрібна велика потужність джерел світла, що відповідним чином позначається на ціні і енергоспоживання пристрою. Маленький кут охоплення, зі свого боку, дає невеликий розмір плями світла, зате дає змогу досягти гарної яскравості при порівняно невисокій потужності.

Колірна температура світла, що видається пристроєм. Класичні імпульсні фотоспалахи в більшості своїй мають стандартну колірну температуру на рівні 5500 – 5600 До, тому для таких світильників цей параметр зазвичай не наводиться. А от джерела накамерного світла (див. «Тип») можуть помітно відрізнятися за цим показником, про них і піде мова.

Колірна температура характеризує загальний відтінок світіння, що видається пристроєм. При цьому цікавий нюанс полягає в тому, що низькі значення відповідають кольорам, які сприймаються людиною як теплі; а при підвищенні колірної температури відтінок все більше зміщується в бік холодних кольорів. Наприклад, для лампи розжарювання 60 Вт, світло якої має явно виражену жовтувате забарвлення, цей параметр становить приблизно 2700 К, а для люмінесцентної лампи, видає «денний» світло з голубуватим відтінком — близько 7000 К.

Загалом колірна температура освітлення є одним з найважливіших параметрів зйомки: вона визначає колірний баланс зображення, «видимого» камерою. У налаштуваннях камер цей показник носить назву «баланс білого». Він може визначатися і автоматично, проте для максимально достовірної передачі кольору бажано все-таки виставляти його значення, за відомою колірну температуру освітлення.

Конкретно в джерелах накамерного світла колірна температура може бути як незмінною, так і настроюється. У нерегульованих моделях значення цього параметра таке ж, як у більшості фотоспалахів — 5500 К, що приблизно відповідає...нейтральному білому кольору. Регулювання передбачає можливість як мінімум знизити колірну температуру — зазвичай до 3200 До, що приблизно відповідає теплому білому світу. Крім того, зрідка зустрічаються моделі, у яких максимальна колірна температура перевищує 5500 К, досягаючи До 6000 і навіть більше.

Можливість змінювати колірну температуру може стати в нагоді не тільки для зйомки як такої, але і для «узгодження» світильника з іншими джерелами світла. Річ у тім, що якщо кілька одночасно використовуваних джерел світла мають різну колірну температуру, перенесення кольорів на знімається сцені буде недостовірної — аж до того, що однотонний предмет, що підсвічується різними лампами з різних сторін, може виглядати як двоколірний. Один зі способів уникнути цього — виставити колірну температуру накамерного світла на рівні зовнішнього освітлення. Проте тут варто відзначити, що способи регулювання відтінків і точність такого регулювання можуть бути різними. Найбільш прогресивний варіант — використання двох комплектів світлодіодів, з теплим і холодним відтінком світіння; змінюючи співвідношення яскравості між цими наборами, можна змінювати і загальну колірну температуру — причому досить плавно і точно. Інший спосіб — використання кольорових дифузорів (див. нижче), однак тут регулювання виходить ступінчастою, з фіксованими значеннями (з дифузором і без нього). У деяких пристроях обидва ці способи поєднуються.

— Підсвічування автофокуса. Наявність у спалаху функції допоміжної підсвічування для системи автофокусування камери. Сучасні фотоапарати в переважній більшості використовують т. зв. пасивні системи автофокуса, що мають один серйозний недолік: дуже низьку ефективність при слабкій освітленості та/або низької контрастності знімається об'єкта. Підсвічування автофокуса покликана вирішити цю проблему: перед наведенням на різкість сцена підсвічується окремої лампою, розміщеної у цьому разі безпосередньо в корпусі спалаху. Таким чином забезпечується достатня кількість світла для нормальної роботи автофокусу. Найчастіше лампи підсвічування дають світло характерного червонуватого відтінку, однак у деяких прогресивних моделях застосовується інфрачервона підсвічування — невидимий для очей, але сприймається камерою. Крім того, системи підсвічування замість суцільного променя можуть використовувати спеціальний світловий візерунок, що ще більше спрощує завдання систем автофокусу. У будь-якому разі наявність цієї функції особливо актуально з урахуванням того, що спалах часто використовується в якості джерела світла при слабкій освітленості.

— Управління на камері. Можливість зміни налаштувань роботи спалаху за допомогою органів управління самої камери, до якої вона підключена. У деяких випадках (наприклад, при бездротовому підключенні) це значно зручніше, ніж переключати увагу з камери на спалах.

— Автоматичний zoom.... Можливість автоматичної зміни кута розсіювання світла спалаху. Про куті розсіювання див. відповідний пункт вище, тут же відзначимо, що дана функція передбачає синхронізацію між спалахом і об'єктивом: при зміні фокусної відстані об'єктива автоматично змінюється і кут розсіювання. Це забезпечує максимально ефективне освітлення сцени і водночас позбавляє Вас від необхідності кожного разу вручну перенастроювати спалах під змінився кут огляду.

— Ручний zoom. Можливість змінювати кут спалаху (див. «Кут розсіювання світла») вручну. Ця функція розширює можливості по «тонкої» настройки параметрів роботи і дозволяє виставляти параметри, недоступні при автоматичному zoom'е (див. вище). Крім того, вона буде корисною, якщо Вам доводиться використовувати кілька фікс-об'єктивів з різним фокусною відстанню — спалах можна легко налаштувати під кожен з них.

— Бездротове управління. Можливість бездротового підключення до спалаху камері або до іншої спалаху в якості ведучої/веденої (за наявності таких функцій, див. нижче). Формат і конкретні особливості такого підключення можуть бути різними: дротове з'єднання, ІЧ-канал, радіо і т. ін. Бездротове управління незамінне, якщо спалах необхідно розмістити в стороні від камери; також воно полегшує створення систем з декількох спалахів для організації оптимального освітлення. Ці функції особливо корисні для студійної зйомки (хоча справа не обмежується тільки цим).

— Робота в режимі провідною. Можливість роботи спалаху в якості провідної системи з декількох спалахів. Через провідну спалах управляється вся система, виставляються параметри роботи відомих спалахів і віддається команда на спрацювання (відзначимо, що сама ведуча спалах при цьому може взагалі не давати імпульсу). Якщо Ви плануєте знімати, використовуючи систему з кількох спалахів, Вам обов'язково знадобиться модель з даною функцією — без неї створення системи неможливо. Зрозуміло, ведучі та ведені спалаху повинні бути взаємно сумісні; цей момент варто уточнити окремо.

— Робота в режимі веденої. Можливість роботи спалаху в якості веденої в системі з декількох спалахів. У такому режимі пристрій підключається до провідної спалаху і спрацьовує за командою з неї. Детальніше про системи спалахів див. «Робота в режимі ведучою» вище.

— Дифузор. Колір дифузора, передбаченого в комплекті поставки джерела накамерного світла (див. «Тип»). Колір може бути: помаранчевий, білий, рожевий або жовтий.

Дифузором називають спеціальний фільтр, призначений для розсіювання світла від окремих світлодіодів, а також, у деяких випадках — надання йому певної забарвлення і зміни колірної температури.

— Радіосинхронізатор. Пристрій, призначений для бездротового управління спалахом або набором спалахів (за наявності свого приймача у кожній з них). Зазвичай являє собою окремий модуль, який встановлюється в гарячий башмак; за командою на спрацювання цей модуль подає радіосигнал на всі налаштовані на нього приймачі, забезпечуючи синхронне спрацьовування спалахів. При цьому деякі моделі світильників з такою функцією здатні приймати по радіоканалу не тільки пусковий сигнал, але і параметри роботи (насамперед тривалість і потужність імпульсу).

Наявність у спалаху власного вбудованого дисплея. Ця функція значно спрощує управління і навіть забезпечує ряд додаткових можливостей. На дисплей може виводитися різна службова інформація — починаючи від простого відображення різних параметрів (тривалості імпульсу, кутів розсіювання і т. ін.) і закінчуючи даними зі спеціальних калькуляторів, які забезпечують розрахунок оптимальних параметрів зйомки.