Порівняння Forte MD-101E vs Zubr JR-Q78

Максимальна ширина смуги землі, що обробляється агрегатом за один прохід.

Велика ширина полегшує роботу на великих відкритих площах, даючи змогу швидше справлятися з ними. Водночас з вузькими місцями і важкодоступними закутками простіше впоратися при невеликій ширині захвату — великий агрегат може просто не поміститися там, де більше мініатюрний пройде без проблем. Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Якщо говорити про конкретні цифри, то в найбільш мініатюрних моделях ширина захвату не перевищує 50 см, в найбільших може становити 1 м і більше, значення від 50 до 75 см можна назвати середнім, а від 75 см до 1 м — вище середнього.

Зазначимо також, що деякі моделі дають змогу розширити ширину обробки за рахунок установки додаткових фрез. Однак варто враховувати, що чим ширше смуга — тим більша потужність потрібна для ефективної роботи. Вважається, що для повноцінного використання мотоблока він повинен видавати не менше 1 к.с. на кожні 20 см ширини; втім, для пухких ґрунтів і невеликої глибини достатньо і менших значень.

Максимальна глибина обробки, забезпечувана агрегатом. В культиваторах з незміними фрезами цей параметр визначається насамперед діаметром фрези, в мотоблоки, розрахованих на активні фрези (див. нижче) — особливостями конструкції (в таких моделях навіть висока потужність не гарантує велику робочу глибину). Самий скромний показник у сучасних мотоблоки — до 20 см, а значення від 21 до 25 см можна назвати невеликим. Втім, нерідко навіть таких можливостей цілком достатньо. Глибина від 26 до 30 см вже дає досить великі можливості, а найбільш прогресивні моделі здатні «вгризатися в ґрунт» більш ніж на 30 см.

В будь-якому випадку, оптимальна глибина обробітку залежить від типу і стану ґрунту, а також культур, під які готується ґрунт; детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах. Так що не завжди має сенс шукати модель з максимальною глибиною — тим більше, що такі можливості вимагають високої потужності. Також відзначимо, що в багатьох агрегатах глибина може регулюватися.

Модель двигуна, встановленого у мотоблоки/культиваторі. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних зразок обертаючого моменту або оборотів і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Робочий об'єм бензинового або дизельного двигуна культиватора/мотоблока. Для ДВЗ одного типу (див. «Тип ДВЗ») від об'єму зазвичай безпосередньо залежить потужність і споживання палива. Також від об'єму двигуна може залежати класифікація мотоблока як транспортного засобу з ПДР тієї чи іншої країни; на це варто звернути увагу, якщо Ви плануєте використовувати агрегат в ролі тягача і їздити по дорогах.

Потужність двигуна культиватора/мотоблока в кінських силах. Основною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») нерідко використовується більш традиційне позначення в кінських силах. 1 л. з приблизно дорівнює 735 Вт.

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього характеристики двигуна підбираються виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність до 2 к.с., в найбільш важких і прогресивних цей показник може перевищувати 13 к.с.; 4 – 7 к.с. можна назвати середнім показником, а 2 – 4 к.с. і 7 – 13 к.с. — відповідно нижче і вище середнього.

Детальні рекомендації з оптимальної потужності для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність двигуна мотоблока/культиватора в ватах. Таке позначення стандартно застосовується для електричних двигунів, але може використовуватися також і для бензинових/дизельних, поряд з кінськими силами (про них див. п. «Потужність двигуна» вище).

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього потужність двигуна підбирається виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок, які характеристики він повинен показати. Так, найбільш легкі моделі мають потужність до 1,5 кВт, саме такий апарат краще всього підійде для невеликої ділянки в 6 – 8 соток. Мотоблоки до 3 кВт здатні впоратися вже з 10 – 15 сотками, потужність 3.5 – 5 кВт підійде для ділянки від 50 соток до двох гектарів. Агрегати на 5 – 10 кВт належать вже до професійного рівня, їм «по зубах» простори в 7 – 10 га; а найбільш важкі і потужні сучасні мотоблоки мають потужність більше ніж в 10 кВт.

Спосіб запуску бензинового або дизельного двигуна (див. «Тип двигуна»), передбачений в агрегаті.

— Ручний. Запуск за рахунок мускульної сили людини: оператор смикає за спеціальний трос або крутить ручку, за рахунок чого вал провертається і двигун отримує необхідний для роботи початковий імпульс. Системи ручного запуску недорогі, легкі й компактні, до того ж не залежать від акумуляторів, які можуть сісти в найневдаліший момент. З іншого боку, сам процес пуску може вимагати значних зусиль, особливо у важкому потужному двигуні. Тому цей варіант використовується в основному в порівняно малопотужних моделях.

— Електростартер. Запуск за рахунок стартера — невеликого електромотора з живленням від акумулятора. Такі системи значно зручніше ручних — від оператора фактично потрібно лише натиснути кнопку або повернути ключ; при цьому вони підходять навіть для самих потужних моторів. З іншого боку, стартер з акумулятором помітно збільшують вагу, габарити і вартість всього агрегата, а при тривалому простої батарея може сісти, і система стане марною (втім, на цей випадок може передбачатися запасний ручний «пускач»). Тому даний спосіб запуску використовується виключно у важкій техніці, для якої можливість обійтися без ручного запуску важливіше описаних недоліків.

Середня кількість палива, споживане бензиновим або дизельним двигуном (див. «Тип двигуна») культиватора/мотоблока за годину роботи. Ця величина досить умовна, оскільки залежно від режиму роботи витрата палива може змінюватися в ту або іншу сторону; однак загалом вона дозволяє оцінити приблизну кількість палива, необхідний для певного часу роботи.

Штатний об'єм масла в картері двигуна, простіше кажучи — кількість масла, яке повинно знаходитися в двигуні для його нормальної роботи. Цей параметр актуальне в основному для чотиритактних агрегатів (див. «Тип ДВЗ») — в двотактних, зазвичай, бензин і масло заливаються у вигляді суміші, і окрема ємність для мастила відсутня. Допускаються певні відхилення від цього обсягу, проте загалом вони небажані.