Виконання
—
В корпусі. Сабвуфери, що складаються з повноцінного корпусу, в якому встановлений динамік (динаміки). Зазвичай вони призначені для встановлення в багажнику. Корпусні моделі легкі в монтажі, проте займають значну кількість місця, а також здебільшого мають деяку затримку по фазі, що потребує регулювання фази (див. нижче) для синхронізації з фронтальними динаміками.
—
Без корпусу. У дану категорію віднесені сабвуфери, розраховані на роботу у власному корпусі, проте не укомплектовані ним (не плутати з Free Air — див. нижче). Таким чином, купивши такий динамік, можна підібрати до нього корпус на свій розсуд — або навіть виготовити його самостійно. Це, зрозуміло, складніше, ніж відразу обзавестися корпусним «сабом», однак дає більше можливостей по підстроюванню акустики під особисті вподобання. Інші переваги та недоліки безкорпусних моделей аналогічні корпусним.
—
Без корпусу (Free Air). Автосабвуфери даного типу не тільки не укомплектовані корпусом, але і взагалі не передбачають його використання: зазвичай моделі Free Аіг розраховані на встановлення в задню полицю або спинку заднього сидіння, а роль корпусу відіграє багажник. Перевагами такого встановлення є мінімум займаного місця (що важливо при невеликих обсягах багажника), а також практично повна відсутність затримки і легкість «стикування» з основними каналами аудіоси
...стеми. З іншого боку, саме по собі встановлення Free Аіг сабвуфера пов'язане з низкою складнощів. Наприклад, для ефективної роботи такого динаміка багажник повинен бути герметично відокремлений від салону; забезпечити такі умови досить важко, а в деяких типах кузова (наприклад, універсалах) практично неможливо. Крім того, у такого динаміка набагато менше можливостей по підстроюванню під конкретний салон, ніж у корпусного; а при щільно завантаженому багажнику характеристики звуку помітно погіршуються. Тому звертати увагу на такі «саби» варто насамперед власникам седанів, яким не доводиться возити багато багажу.Частотний діапазон
Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.
Матеріал дифузора
Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.
— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.
— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.
— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.
— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.
— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.
— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — в основному в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.
— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.
— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.
— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.
Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.
