Порівняння Phantom UF-36 vs UKC H88

Фізичний розмір світлочутливого елемента камери. Зазвичай вимірюється по діагоналі і позначається в дюймах — точніше, дробових частинах дюйма. Чим більший сенсор, тим більше розмір кожної окремої точки (пікселя) на ньому, тим більше світла потрапляє на кожен піксель і тим простіше забезпечити високу якість зображення з мінімумом шумів (особливо якщо мова йде про зйомки в сутінках). Правда, потрібно пам'ятати, що порівнювати між собою за розміром можна лише матриці одного типу і роздільної здатності. Та й великий сенсор не завжди є гарантією якості — багато залежить від іншої «начинки» камери, якості її встановлення та інших факторів. Тим не менш, великий розмір матриці зазвичай свідчить про високий клас камери.

Роздільна здатність кадру, знятого камерою в режимі відео, в точках, — іншими словами, розмір картинки в точках по горизонталі (перша цифра) і вертикалі (друга цифра). Тут варто враховувати, що в разі камер заднього виду запис в пікселях описує тільки кадр на самій матриці камери; для опису «картинки», що надходить на екран підключений, застосовують познаку в телевізійних лініях (ТВЛ). Це пов'язано з тим, що передача відеосигналу здійснюється в аналоговому форматі; докладніше про це див. п. «Роздільна здатність відео» нижче. Тут же відзначимо, що при однаковому роздільній здатності в ТВЛ і однакових кутах огляду камера з великою роздільною здатністю в пікселях буде видавати більш чітке, детальне зображення. Але HD камер заднього виду, а тим більше Full HD одиниці.

Хоча в сучасній електроніці переважають цифрові стандарти, автомобільних камерах заднього виду все ще використовують аналоговий формат передачі сигналу. Це пов'язано з вимогами сумісності: таке відео дозволяє використовувати досить прості екрани. А його якість хоч і програє цифрового, проте цілком достатньо для більшості завдань, що стоять перед даним класом автоелектроніки.

Аналоговий відеосигнал має розмір у точках по горизонталі і вертикалі. Але оскільки кількість точок по вертикалі має строго певну кількість 625 (в системі кольоровості PAL і NTSC ), роздільна здатність зазвичай позначають тільки за кількістю горизонтальних точок (TV ліній).

На практиці цей параметр описує якість зображення, яке виводиться безпосередньо на підключений до камери екран. Зустрічаються моделі зі значенням 480, 500, 520, 540, 560 ТВЛ і навіть з більш високою роздільною здатністю в ТВЛ. Це важливо для моделей з широкими кутами огляду (див. нижче). З іншого боку, для використання всіх можливостей камери з великою кількістю ТВЛ потрібно і екран, відповідний цим можливостей; докладніше питання сумісності з екраном описані в спеціалізованих джерелах.

Система кольоровості позначає формат передачі інформації про колір в аналоговому відеосигнал. В сучасних камерах заднього виду найчастіше застосовуються європейська система PAL або американська NTSC. Немає сенсу детально їх описувати — досить сказати, що для нормальної роботи камери необхідна магнітола (або інший пристрій з екраном, на який виводиться зображення) з підтримкою тієї ж системи кольоровості. Втім, несумісність за цим параметром не є фатальною — при такому підключенні зображення всього лише перетвориться з кольорового в чорно-біле (у крайньому разі — дещо погіршиться загальний його якість).

Цей параметр описує загальна кількість перешкод в видаються камерою відеосигнал. Чим вище співвідношення сигнал/шум (тобто відношення рівня корисного сигналу до рівня сторонніх перешкод) — тим більш якісним буде зображення, тим менше спотворень в ньому буде. Мінімальним рівнем для сучасних камер вважається рівень у 40 дБ — при ньому зображення відтворюється з дрібними перешкодами, що не роблять істотного впливу на її сприйняття. А в самих прогресивних моделях цей показник може досягати 48 – 50 дБ — таке зображення для людського ока майже неможливо відрізнити від ідеального.

Зрозуміло, на практиці якість зображення залежить і від можливостей екрану, на який воно виводиться, однак «зашумленную» камеру не врятує навіть самий кращий екран.

Найменший рівень освітленості навколишнього середовища, при якому камера здатна забезпечити нормальне зображення без додаткового підсвічування. У сучасних моделях цей показник варіюється в середньому від 0,01 лк (ясна ніч при чверті Місяця) до 3 лк (глибокі сутінки).

Чим нижча мінімальна освітленість — тим краще пристрій справляється з недостатньою освітленістю. Однак тут варто враховувати, що в абсолютній більшості випадків автомобільні камери в темний час доби використовуються разом з освітлювальними приладами авто: передні (див. «Тип огляду») — з основними фарами, задні — з ліхтарями заднього ходу. Тому даний параметр є скоріше общесправочной або навіть рекламною інформацією, ніж реально значимої характеристикою.

Формат виведення зображення на екран підключений. Для кожного типу огляду (див. вище) оптимальним є свій варіант.

— Пряме. Традиційний спосіб виводу зображення: користувач бачить на екрані те, що «бачить» перед собою об'єктив камери, з таким же розташуванням деталей обстановки. Простіше кажучи, якщо якийсь предмет буде розташовуватися ліворуч від центру поля зору камери — на екрані він також буде видно в лівій частині. Всі камери з переднім типом огляду працюють саме таким чином.

— Дзеркальне. В такому режимі на екран виводиться зображення, «отзеркаленное» по горизонталі — грубо кажучи, таке, в якому «ліво» і «право» помінялися місцями: предмет зліва від об'єктива камери буде видно в правій частині екрана, і навпаки. Подібним чином працюють всі камери з заднім типом огляду. Пов'язано це з тим, що у звичайному дзеркалі заднього виду водій бачить саме перевернуту по горизонталі картину; тому, щоб сторони картинки на екрані відповідали звичним увазі в дзеркалі, що надходить з камери зображення і доводиться «дзеркаль».

— Пряме/дзеркальне. Камери, здатні працювати в будь-якому з описаних вище режимів зображення. Зазвичай, це універсальні моделі (див. «Установка»), формально належать в нашому каталозі до заднього типу огляду (див. вище), але допускають і передній.

— ІЧ-підсвічування. ІЧ-підсвічування реалізується за рахунок інфрачервоного випромінювання, яке є невидимим для людського зору. Характерною особливістю ІЧ-підсвічування є отримання чорно-білої картинки. При цьому зображення може бути досить детальним. Монохромна зйомка буде фіксувати абсолютно всі, за винятком відмінностей в колірному градієнті. Дальність видимості при нічній зйомці визначається силою ІЧ-випромінювача.

— LED-підсвічування. LED-підсвічування реалізується за рахунок класичних світлодіодів зі збільшеною інтенсивністю світіння. Головною перевагою світлодіодного підсвічування є отримання кольорового зображення, в тому числі і під час режиму нічної зйомки. Зрозуміло, при цьому нічна зйомка перестає бути прихованою, як у випадку з використання ІЧ-випромінювання. LED-підсвічування забезпечує порівняно невеликий просвіт.

— Без підсвічування. Камери заднього виду без штатної підсвітки найчастіше не володіють режимом нічної зйомки. Якщо така оптика і буде використовуватися в умовах недостатньої видимості, то необхідно покладатися на сторонні джерела світла, як-от фари їдуть позаду транспортних засобів, а також освітлювачі на стовпах ліній електропередач. У прогресивних камерах заднього виду відсутність підсвічування може компенсуватися використанням якісного об'єктива з високою апертурою, від F/1,5-1,8 і вище, а також використанням потужного мікропроцесора.

— Автоналаштування експозиції. Наявність в камері функції автоматичного налаштування параметрів зйомки під ступінь освітленості сцени, яка потрапила в кадр. Експозицією у класичному розумінні називають кількість світла, яке сприймається світлочутливим елементом камери; його можна змінювати, відкриваючи і закриваючи діафрагму об'єктива, а також регулюючи тривалість витримки кожного кадру. Якщо ж діапазону цих регулювань недостатньо, в цифрових пристроях може використовуватися також зміна чутливості матриці. У будь-якому разі недоекспоноване зображення буде виглядати занадто темним, а переекспоноване — дуже яскравим; і те, і інше для перегляду малопридатне. Однак процес ручного налаштування всіх параметрів — справа досить клопітка і явно недоречна при їзді в автомобілі, тим більше що освітленість картини в полі зору об'єктива може змінитися в лічені секунди. Тому більшість сучасних камер мають функцію автоматичного коригування експозиції. Завдяки їй пристрій сам виставляє параметри на оптимальний рівень і змінює їх при зміні освітленості. Зазначимо, що така автоматика не ідеальна, проте в абсолютній більшості випадків її цілком достатньо для нормальної видимості на екрані.

— Автоматичне виправлення балансу білого. Наявність в камері функції автоматичної корекції балансу білого. Незважаючи на назву, цей баланс стосується не лише білого кольору, але і загалом колірної гами зображення, що надходи...ть з камери. Не вдаючись у подробиці, його значення можна описати так: для кожного типу освітлення (сонячне світло, похмурий день, лампи денного світла в гаражі, вуличні ліхтарі тощо) необхідні свої параметри балансу білого, інакше кольори на зображенні будуть виглядати неприродно — занадто теплими чи надто холодними. Автокорекція ж позбавляє користувача необхідності настроювати баланс білого вручну — пристрій сам визначає тип освітлення та перенастроюється. Водночас, враховуючи специфіку призначення камер заднього і переднього виду, дана функція є скоріш приємним доповненням, ніж практично значущим моментом — адже вирішальне значення при маневруванні зазвичай мають не кольори видимих предметів, а їх розташування в просторі.

— Паркувальні мітки. Можливість відображення камерою на підключеному екрані паркувальних міток — спеціальної шкали, яка особливим чином накладається на видиме зображення. Така шкала відіграє роль далекоміра: відстань до видимого на екрані предмета можна оцінити по тому, біля якої позначки він знаходиться, це значно спрощує маневрування в тісних умовах. Крім того, у деяких моделях вона також допомагає оцінити і габарити видимих отворів по ширині. Правда, для адекватного відображення паркувальних міток камера повинна бути встановлена досить точно — на оптимальній висоті від землі і під певним кутом до горизонталі; в штатних моделях (див. «Тип встановлення») труднощів з цим зазвичай не виникає, але ось універсальні можуть зажадати винахідливості і копіткої роботи. Також відзначимо, що навіть при ідеальному встановленні точність паркувальних міток буде далека від абсолютної. Тим не менш, вони можуть стати дуже корисним доповненням до «чистої» картинки з камери.

- Функція відеореєстратора. Можливість вести зйомку не тільки в режимі трансляції зображення на мультимедійний екран, а й записувати обстановку навколо автомобіля на зовнішній накопичувач даних. Функція відеореєстратора реалізується в просунуті моделі з окремим блоком обробки даних, в конструкції якого і передбачається слот під картку пам'яті для зберігання відзнятих відеоматеріалів.

— Вигляд зверху. Вид зверху забезпечує повний контроль за ситуацією навколо автомобіля та спрощує маневрування в умовах обмеженого простору. Також верхній вигляд дозволяє краще бачити перешкоди у сліпих зонах та підвищує безпеку паркування заднім ходом в обмеженому просторі. Ця функція зустрічається у системах кругового огляду. Проекція верхнього виду складається шляхом обробки зображень камер, розосереджених по периметру транспортного засобу.

— Вологозахист. Наявність в конструкції камери захисту від попадання всередину вологи. Ця функція є практично обов'язковою для моделей, які розраховані на зовнішнє встановлення — адже вони неминуче будуть піддаватися впливу дощу, снігу, бризок з-під коліс і т. ін. У деяких випадках виробник навіть вказує рівень цього захисту. Втім, навіть без нього можна бути впевненим, що з камерою нічого не трапиться навіть під дощем.

— Пульт ДУ. Наявність пульта дистанційного керування в комплекті постачання камери. На відміну від звичайних побутових пристроїв, в автомобільній електроніці найчастіше застосовуються провідні пульти ДУ; камери заднього виду не стали винятком. Пов'язано це з тим, що дріт в автомобілі часто буває не тільки дешевшим, але і зручнішим наж ІЧ-датчик або радіоканал. Також відзначимо, що дана функція зустрічається зазвичай у моделях преміумкласу, що мають додаткові можливості — наприклад, перемикання кута огляду.