Макс. діаметр зрізу
Найбільший діаметр (товщина) гілки, з яких здатний впоратися інструмент.
Чим більше максимальний діаметр зрізу — тим потужніше дана модель, тим нижче ймовірність, що певна гілка виявиться інструменту «не по зубах». Водночас варто враховувати, що для забезпечення високої потужності потрібні довгі ручки і міцні леза, що відповідним чином позначається на габаритах, вазі і ціною. Тому вибирати за цим параметром варто з певним запасом, проте водночас цей запас не повинен бути занадто великим.
Що стосується конкретних цифр, то максимальний діаметр
20 мм і менше вважається відносно невеликим, проте його нерідко виявляється цілком достатньо для нескладних робіт.
21 – 30 мм — середнє значення,
31 – 40 мм — вище середнього, а в сучкорезах максимальна товщина може і
перевищувати 40 мм.
Макс. висота різання висоторізу
Максимальна висота, на яку можна дотягнутися висоторізом (див. «Тип»), стоячи на землі без використання драбин та інших додаткових пристосувань.
Цей параметр зазвичай вказується виробниками за таким принципом: «довжина штанги плюс висота людини з піднятими руками» (за висоту людини зазвичай береться 2 – 2,5 м). Вибираючи висот різання, варто враховувати, що більш «далекобійні» інструменти зазвичай більш важкі, громіздкі і дорогі, ніж порівняно короткі аналоги. Так що запас по висоті не завадить, однак він не повинен бути занадто великим.
Також варто відзначити, що висоту реза вказують порівняно рідко — в основному в найбільш великих і довгих інструментах, де цей показник становить 3 м і більше. У більш коротких моделях дальність дії можна вивести за вже згаданою формулою «довжина плюс висота користувача з піднятими руками».
Знімне лезо
Наявність
знімного леза (лез) в конструкції інструмента. Ця особливість забезпечує додаткову зручність і економію. По-перше, лезо зазвичай зручніше точити і чистити, знявши його з інструменту; по-друге, зіпсоване лезо можна замінити на нове, куплене окремо — це дешевше, ніж купувати новий інструмент цілком.
Регулювання лез
Можливість
регулювати леза інструменту. Конкретний зміст цієї опції в різних моделях може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, в одних випадках мова йде про регулювання відстані між лезами, в інших — про вугіллі лез щодо рукояток і т. ін. Однак у будь-якому разі ця особливість забезпечує додаткові можливості по налаштуванню інструменту під різні ситуації.
Матеріал ручок
—
Пластик.Порівняно простий і водночас досить практичний, як наслідок — поширений матеріал. Пластик відмінно протистоїть волозі, майже не холодить рук в прохолодну погоду, а коштує порівняно недорого. Що стосується міцності і надійності, то вони загалом дещо нижчі, ніж у металів, і більшість інструментів з пластиковими ручками розраховані в основному на нескладні роботи з порівняно невисокими навантаженнями. Тим не менше, бувають і винятки — наприклад, потужні сучкорізи, в яких для рукояток використовуються висококласні міцні сорти пластику. У будь-якому разі для додаткової зручності ручки з даного матеріалу нерідко доповнюються гумовими накладками.
—
Сталь. Ключовою перевагою сталі є висока міцність, що дозволяє застосовувати цей матеріал навіть у самих потужних інструментах, розрахованих на товсті гілки. Порівняно з іншим металом — алюмінієм — сталь важить трохи більше, проте коштує дешевше. Для додаткової стійкості до корозії і зручності в триманні сталеві рукоятки можуть покриватися фарбою або оснащуватися додатковими накладками, найчастіше з гуми або пластику.
—
Алюміній. Ще один метал, що застосовується для рукояток — поряд зі сталлю. Від неї алюміній відрізняється, з одного боку, меншою вагою і кращою стійкістю до корозії, з іншого — більш високою вартістю. Втім, різниця в ціні не така вже й велика, тому подібні рукоятки також досить по
...пулярні. Вони теж можуть оснащуватися різними накладками для додаткової зручності.
— Дерево. «Класика жанру», не вийшла з ужитку і в наші дні. Дерево приємне на дотик, не холодить руки в прохолодну погоду і непогано виглядає. По надійності цей матеріал пожна порівняти з пластиком: він поступається сталі та алюмінію, проте його цілком можна застосувати навіть в досить потужних інструментах. До однозначних недоліків дерева можна віднести слабку стійкість до подряпин і сколів. Через це випадкові контакти з гострими предметами можуть призвести до появи трісок, що загрожують скалками. Крім того, даний матеріал погано переносить постійний контакт з вологою, і зберігати інструмент з дерев'яними ручками бажано в сухому місці. Зазначимо, що з низки причин дерево застосовується переважно в одноручних інструментах.
