Україна
Каталог   /   Фототехніка   /   Аксесуари для фото   /   Штативи

Порівняння Ulanzi MT-33 vs Ulanzi MT-11

Додати до порівняння
Ulanzi MT-33
Ulanzi MT-11
Ulanzi MT-33Ulanzi MT-11
Порівняти ціни 13Порівняти ціни 11
ТОП продавці
Головне
Телескопічна трубка.
Типгнучкий штативгнучкий штатив
Трансформація в монопод
Розміщеннянастільнийнастільний
За призначенням
для фотоапаратів
для телефонів і екшн-камер
для фотоапаратів
для телефонів і екшн-камер /телефон шириною 60-95мм/
Характеристики
Мінімальна висота13 см
Максимальна висота30 см29 см
Кріплення дод. обладнання
Тип голівкикульовакульова
Знімна головка
Знімна площадка
Максимальне навантаження2 кг2 кг
Інше
Комплектується головкою
Матеріал корпуса (ніжок)пластикалюміній
Матеріал опоргумовігумові
Вага0.32 кг0.42 кг
Довжина (складений)31 см
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogберезень 2023липень 2022

Мінімальна висота

Мінімальна висота відносно підстави, на якій можна встановити майданчик штатива.

Чим менше мінімальна висота — тим краще штатив підходить для макрозйомки і предметної зйомки; крім того, від цього показника залежить доступний користувачеві діапазон регулювання висоти. Зазначимо, що для моделей з можливістю перевороту штанги (див. нижче) мінімальна висота наводиться для традиційного положення штанги, майданчиком вгору. А якщо заявлений мінімум значно менше, ніж довжина штатива в складеному вигляді (наприклад, 15 см при довжині 50 см) — це означає, що ніжки можуть «разьезжаться» до горизонтального або близького до нього положення, занижуючи таким чином всю конструкцію.

Максимальна висота

Максимальна висота відносно підстави, на якій можна встановити майданчик штатива.

Для настільного застосування (див. «Установка») велика висота не потрібно, тому в більшості таких моделей цей показник не перевищує 20 см — винятками є лише деякі специфічні моноподи. Відповідно, і різниця по висоті між різними настільними конструкціями здебільшого не має особливого значення. А ось в підлогових моделях найбільш низькорослі» мають максимальну висоту близько 40 – 50 см, а найбільш високі здатні розкриватися на 2,5 м і навіть вище. В таких випадках при виборі варто враховувати специфіку використання. Так, спеціально шукати модель на 150 – 160 см має сенс у тому випадку, якщо камеру принципово важливо встановити на рівні очей (рівень очей зазвичай десь на 10 см нижче росту людини). Водночас більшість відеокамер і багато фотоапарати мають поворотні екрани, що дозволяють із зручністю дивитися на пристрій зверху вниз; і навіть за відсутності такого екрана пригнутися до рівня камери буває не так складно. А на штативи заввишки до 170 см і вище має сенс звертати увагу в основному в тих випадках, коли планується зйомка поверх голів — наприклад, репортажі з масових заходів.

Кріплення дод. обладнання

Можливість кріплення до штатива різного додаткового устаткування — спалахи з відбивачем чи іншого джерела освітлення, експонометра, гаджета зразок смартфона і т. ін. Ця особливість буде корисна при професійному застосуванні, де однією лише камери недостатньо зокрема, при студійної зйомки. У деяких випадках саме штатив є оптимальним місцем розміщення обладнання. При цьому самі кріплення для допоміжних пристроїв можуть не входити в комплект поставки, цей момент варто уточнювати окремо.

Знімна головка

Можливість зняти головку штатива і замінити її на іншу за необхідності. Це робить штатив більш універсальним: наприклад, можна проводити панорамну зйомку за допомогою 2D-голівки (див. «Тип голівки»), а в потрібний момент — замінити її на кульову, яка більше підходить для оперативної зйомки. Знімна головка вважається обов'язковою для професійних штативів.

Знімна площадка

В штативах з такою функцією головка має спеціальну пластину (майданчик) з кріпильним гвинтом для камери, встановлену в кріпленнях, які забезпечують її швидке зняття і зворотний встановлення на штатив. Така конструкція збільшує оперативність роботи: достатньо один раз прикрутити майданчик до камери, і встановлювати/знімати камеру (разом з майданчиком) буде набагато швидше і простіше, ніж якщо б доводилося щоразу заново прикручувати її до самого штативу. Знімна майданчик вважається обов'язковою для професійних штативів.

Матеріал корпуса (ніжок)

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу або ніжок (залежно від типу) штатива.

Пластик. Головною перевагою пластику є невисока вартість, обумовлена, крім того, легкістю в обробці і придатністю для створення деталей складної форми. Крім того, цей матеріал може бути гнучким, мати будь-який колір і навіть робитися прозорим. З іншого боку, його міцність значно нижче, ніж у інших матеріалів, застосовуваних для штативів; для роботи з невеликою вагою більш ніж достатньо, проте для підтримки масивної техніки і створення довгих опор, що піддаються значним навантаженням на вигин за рахунок великої довжини, пластик не підходить. Тому основною сферою застосування даного матеріалу на сьогодні є струбцини і невеликі настільні штативи, у т. ч. гнучкої конструкції (див. «Тип»).

Алюміній. Сплави на основі алюмінію характеризуються поєднанням високої міцності з невеликою вагою, завдяки чому вони добре підходять для створення штативів будь-якого формату — в т. ч. і повнорозмірних класичних. Вартість даного матеріалу, щоправда, трохи вище, ніж у пластику й сталі, але ненабагато, і згадані переваги з лишком перекривають даний недолік. Завдяки цьому даний матеріал є найпопулярнішим в сучасних штативах, він широко використовується практично у всіх типах і цінових категоріях.

Сталь. Сталь відрізняєтьс...я високою міцністю — навіть вищою, ніж в описаних вище алюмінієвих сплавів, при дещо меншій вартості. Водночас даний матеріал має досить велику вагу. Це, з одного боку, сприяє стійкості, з іншого — ускладнює перенесення з місця на місце. І хоча останнім актуально в основному для підлогових штатівів (див. «Установка»), проте навіть в компактних настільних моделях сталь все одно використовується досить рідко.

Вуглепластик. Найбільш прогресивний з матеріалів, що застосовуються для сучасних штативів. Вуглепластик, або карбон, являє собою композитний складу з вуглецевих волокон, залитих наповнювачем — зазвичай спеціальною смолою. За характеристиками міцності таке поєднання можна порівняти зі сталлю, при цьому важить цей матеріал дуже небагато, що особливо корисно для повнорозмірних штативів. Головним його недоліком є висока вартість, через що прерогативою вуглепластику залишаються професійні моделі преміумкласу. Крім того, карбон потребує досить обережного поводження через чутливості до точкових ударів — від них легко з'являються тріщини.

— Метал. Даний варіант вказується в тих випадках, коли виробник з тих чи інших причин не уточнив склад металу в характеристиках. Найчастіше мова йде про алюміній або сталь, властивості і особливості застосування того й іншого описані вище; однак можуть зустрічатися і інші види металу. У будь-якому разі при оцінці надійності і довговічності такого штатива краще всього орієнтуватися на його цінову категорію.

— Карбон. Ще одна назва для описаного вище вуглепластику; застосовується деякими виробниками заради стислості і «солідності звучання».
Динаміка цін