Порівняння ShredMARK 1330M vs Agent 115 X

Рівень секретності знищувача відповідно до стандарту DIN 66399. Для його позначення використовується англійська літера P (від "paper" - папір) та цифра від 1 до 7.

Цей показник визначає, наскільки якісно здійснюється знищення, а також наскільки важко відновити пропущений через пристрій документ або носій. Стандарт DIN 66399 передбачає сім рівнів секретності з найпростішою нумерацією від низького до найвищого: P-1, P-2, P-3, P-4, P-5, P-6, P-7. Ці рівні стосуються як паперу, наприклад і інших носіїв, проте шредери використовуються переважно для паперових документів, цей варіант буде розглянуто тут; аналогічну інформацію про інші матеріали див. у пункті «Знищує».

- P-1. Папір розрізається на смуги шириною не більше 12 мм або фрагменти площею до 2000 мм². Базовий рівень, що дозволяє без особливих труднощів відновити знищений документ; призначений для утилізації паперів, які не містять секретної інформації.

- P-2. Папір розрізається на смуги шириною не більше 6 мм або фрагменти площею до 800 мм². З практичної точки зору немає принципових відмінностей від рівня P-1 — хіба що кошик шредера наповнюється не наприклад швидко завдяки меншому розміру фрагментів.

- P-3. Папір розрізаєть...ся на смуги шириною не більше 2 мм або фрагменти площею до 320 мм². Відновити знищений у такій спосіб документ вручну неможливо, хоча це можна зробити за допомогою спеціальних технічних засобів.

- P-4. Папір розрізається на фрагменти шириною не більше 6 мм та площею не більше 160 мм². Цей рівень вважається чи не найоптимальнішим для «делікатних» матеріалів, які водночас не вимагають максимальних рівнів таємності, наприклад, повсякденних ділових документів на кшталт фінансової звітності. Відновлення після обробки за рівнем P-4 є надзвичайно складним навіть при використанні спеціального обладнання (хоч і можливим), при цьому самі шредери порівняно прості та недорогі. Крім того, у них без проблем можна передбачити можливість знищення скріпок та скоб.

- P-5. Папір розрізається на фрагменти шириною не більше 2 мм та площею не більше 30 мм². Цей рівень вже підходить для ділових документів стратегічного значення, таких як довгострокові плани.

- P-6. Папір розрізається на фрагменти шириною не більше 1 мм та площею не більше 10 мм². Після такої обробки відновлення документа стає практично неможливим.

- P-7. Максимальний рівень секретності: папір розрізається на фрагменти шириною не більше 1 мм та площею не більше 5 мм². Подібні шредери обходяться дуже недешево, до того ж не відрізняються продуктивністю. Тому їх має сенс застосовувати для документів особливої державної ваги та інших матеріалів аналогічного значення.

Також варто зазначити, що при роботі з папером рівень секретності впливає на швидкість заповнення кошика шредера. Чим дрібніші фрагменти паперу - тим щільніше вони вкладаються в кошик і тим більше часу потрібно для його наповнення, при тому ж об'ємі.

Найбільший розмір фрагментів, які виходять з-під ножів знищувача після обробки матеріалу. Правда, про фрагментах мова йде тільки в разі поперечного різання; для паралельних моделей (див. «Тип різання») у цьому пункті зазначається найбільша ширина смуг. З розміром фрагментів безпосередньо пов'язаний рівень секретності, забезпечуваний шредером; докладніше див. відповідний пункт вище.

Швидкість, з якою оброблюваний матеріал рухається через механізм знищувача в процесі утилізації. Відповідно, чим більше цей показник, тим вище продуктивність шредера і тим більше матеріалів він здатний знищити за певний час. А знаючи розмір знищуваних документів, можна з легкістю визначити необхідне для утилізації час: наприклад, при швидкості 45 мм/с на один «заряд» із стандартних аркушів А4 (довжина 297 мм) потрібно 297/45=6,6 с.

Варто, однак, враховувати, що даний параметр зазвичай вказується для паперу певної щільності — 80 г/кв. м (стандартна офісна у вітчизняному діловодстві) або навіть 70 г/кв. м, залежно від виробника. Під час роботи з більш щільною папером, а також іншими матеріалами (див. «Знищує») швидкість знищення може бути відчутно нижче заявленої.

Кількість аркушів, яке знищувач здатний переробити одночасно — простіше кажучи, найбільший розмір стоси листів, яку можна «зарядити» в пристрій. Більшість сучасних шредерів можуть працювати з кількома листами ; до 5 шт за раз вважається дуже скромним показником, до 10 шт — невеликим, 11 – 15 шт можна назвати середнім значенням, 16 – 20 шт — досить солідним, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 20 шт.

Відзначимо, що даний параметр наводиться папери певної щільності (і, відповідно, товщини). При цьому вітчизняним стандартом для офісного паперу є щільність 80 г/м2, а у багатьох зарубіжних країнах використовується більш тонка папір 70 г/м2, і саме для неї вказується ємність багатьох шредерів. Тому якщо в характеристиках цей момент не уточнюється — найкраще завантажувати шредер не повністю, роблячи запас на 1 аркуш на кожні 8 аркушів місткості — 1 аркуш при товщині стопки до 8 аркушів, 2 листи товщиною від 8 до 16 аркушів і т. ін. Втім, у документах до знищувачу можуть зазначатися й інші умови щодо щільності.

Також відзначимо, що кількість листів на завантаження визначається виробниками за результатами випробувань в ідеальних умовах за відсутності скріпок на папері, при невисокій її вологості, оптимальній напрузі в мережі, ідеальної заточуванні ножів і т. ін. На п...рактиці при відхиленні від цих показників можливо деяке зниження ефективності.

Робочий цикл знищувача — максимальний час, який він може пропрацювати без перерви.

Обмеження по часу роботи пов'язані з тим, що знищення документів та інших носіїв пов'язано з досить значними навантаженнями на електромотор і механізми. Це призводить до сильного нагрівання, перерви ж дають змогу «начинці» шредера охолонути. Існують, щоправда, моделі з можливістю безперервної роботи, однак вони обходяться недешево і не завжди реально необхідні; докладніше див. «Функції і можливості».

У невеликих знищувачів для побутового застосування цикл роботи нерідко становить всього кілька хвилин, а серед потужних професійних агрегатів зустрічаються значення пів години і більше. Зазначимо також, що в деяких моделях відключення після повного циклу забезпечується автоматично за рахунок захисту від перегріву (див. «Функції і можливості»), однак сама по собі наявність такої системи ще не означає наявності автовимкнення по часу — вона може спрацьовувати лише при критичному підвищенні температури.

Об'єм корзини — контейнера, в який надходять подрібнені матеріали після проходження через знищувач. Чим він більший — тим рідше Вам доведеться звільняти кошик; водночас великі контейнери збільшують вагу і габарити, так і вартість пристрою. Для порівняння: об'єм стандартного побутового відра складає близько 10 л, шредер з кошиком такої ємності буде мати габарити порядку 35х30х15 см і ставитися до початкового рівня по місткості.

— Автостарт/автостоп. Система автоматичного включення і виключення знищувача полегшує його використання. Для керування процесом в таких моделях не потрібно натискати кнопки або вчиняти якісь ще додаткові дії: достатньо лише помістити оброблюваний матеріал в робочий отвір — і шредер сам запустить процес переробки, а по завершенню відключиться автоматично.

— Реверс. Можливість обертання ножів знищувача у зворотному напрямку. Ця функція має декілька варіантів застосування. Один з найбільш очевидних — виправлення ситуації при заклинюванні ножів (наприклад, якщо туди потрапила занадто товста стопка паперу) або засміченні механізмів: включивши реверс, можна з легкістю отримати з робочого механізму застряглі матеріали. Також реверс може знадобитися в тих випадках, коли «в останній момент» знадобилося уточнити щось не до кінця розрізаного документа. Крім того, утилізація пластикових карт і оптичних дисків (див. «Знищує») здебільшого (хоча і не обов'язково) здійснюється саме в режимі реверса.

— Безперервна робота. Ця особливість означає, що шредер не потребує перерв у роботі і може без будь-яких пауз утилізувати велику кількість документів (як мінімум на рівні щоденного ресурсу — див. вище). Такі агрегати надзвичайно зручні при великих об'ємах роботи, коли об'єм разової порції утилізованих матеріалів може вимірюватися тисячами листів. З іншого боку, для безперервної роботи потрібна дуже висок...а надійність мотора і механізмів, що помітно підвищує вартість. Так що спеціально шукати модель з можливістю безперервної роботи має сенс лише в тих випадках, коли ця функція принципово важлива.

— Захист від перегріву. Система безпеки, автоматично відключає мотор знищувача у разі критичного підвищення його температури (зазвичай таке відбувається при довгій роботі на високих навантаженнях). Це дозволяє уникнути неприємних наслідків — починаючи від поломки самого пристрою і закінчуючи пожежею. Зазначимо, що в деяких моделях захист від перегріву відіграє роль автоматичного вимикача, що спрацьовує при закінченні робочого циклу (див. вище); в інших ця функція діє лише в нештатних ситуаціях, при значному підвищенні температури через серйозної проблеми.

— Автоостановка при наповненні. Датчик, стежить за заповненою кошика і автоматично відключає пристрій при її переповнення. Така функція не тільки позбавляє від необхідності постійно стежити за наповненістю кошика, але ще й запобігає перевантаження через неможливості «пропхати» чергову пачку матеріалів в переповнений контейнер.

Власний дисплей на корпусі пристрою, призначений для виведення різної службової інформації. Нерідко це найпростіший цифровий екран на 2 – 3 символи (плюс, можливо, спеціальні значки). Однак навіть такий екран помітно підвищує зручність користування, оскільки на ньому може відображатися досить різноманітна інформація: режим роботи (прямий/реверс), залишок щоденного ресурсу, повідомлення про неполадки з кодами збоїв і т. ін. А у висококласних знищувачів зустрічаються і більш прогресивні дисплеї — в тому числі сенсорні, використовуються ще й для управління.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний шредером під час роботи. Чим нижче цей показник, тим тихіше працює пристрій і тим комфортніше його використання, тим краще воно підходить для умов, в яких потрібно тиша (наприклад, бібліотек або архівів).

При оцінці рівня шуму потрібно враховувати, що децибел, у яких вимірюється цей показник — нелінійна величина, і шуми з різницею в кілька децибел по гучності відрізняються в рази. Для порівняння можна виходити з таких даних: офісні шредери, що позиціонуються виробником як «тихі», мають рівень шуму 55 – 60 дБ, це відповідає гучності звичайної людської мови. 65 дБ можна порівняти з гучним розмовою, 70 — з гучною вулицею, 75 — з криком, а більшої гучності серед офісних моделей практично не зустрічається.