Об'єм
Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.
Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.
Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного в основному для роботи з документами, внутрішнього диска на
2 ТБ і навіть на
1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно
4 ТБ,
6 ТБ і навіть
8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися
HDD на 10 ТБ,
12 ТБ,
14 ТБ,
16 ТБ,
18 ТБ і більше.
Форм-фактор
Форм-фактор, в якому виконаний жорсткий диск.
Даний показник визначає передусім розміри пристрою. А ось більш конкретний його зміст залежить від виконання (див. відповідний пункт). Так, у випадку зовнішніх накопичувачів від форм-фактора залежать лише загальні габарити корпусу, і то досить приблизно. А ось внутрішні HDD встановлюються в гнізда з чітко визначеним розміром і розташуванням отворів під кріплення; ці отвори робляться саме під той чи інший форм-фактор. Для настільних ПК стандартних форм-фактором вважається
3,5", для ноутбуків —
2,5"; при цьому останнім часом в десктопах намітилася тенденція до мініатюризації і переходу на 2,5-дюймові накопичувачі. Теоретично існує ще більш мініатюрний форм-фактор — 1,8", однак на практиці він застосовується в основному серед ультракомпактних зовнішніх HDD.
Гарантія виробника
Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.
Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого.
Об'єм буфера обміну
Об'єм власної оперативної пам'яті жорсткого диска. Ця пам'ять є проміжною ланкою між швидкодіючої оперативної пам'яттю комп'ютера і відносно повільною механікою, яка відповідає за читання і запис інформації на пластинах диска. Зокрема, буфер служить для зберігання найбільш часто запитуваних даних з диска — таким чином, зменшується час доступу до них.
Технічно розмір буфера впливає на швидкість роботи жорсткого диска — чим більше буфер, тим швидше працює диск. Однак це досить незначний вплив, і на рівні людського сприйняття значна різниця у швидкодії помітна тільки тоді, коли об'єм буфера двох накопичувачів відрізняється у багато разів — наприклад,
8 Мб і
64 Мб.
Частота обертання шпинделя
Для накопичувачів, що використовуються в ПК (див. Призначення), стандартними швидкостями вважаються
5400 об/хв(звичайна) і
7200 об/хв(підвищена). Зустрічаються і
специфічні варіанти, зокрема моделі з можливість регулювання обертів залежно від навантаження. У серверних HDD, своєю чергою, можуть застосовуватися і вищі швидкості —
10000 об/мин і навіть
15000 об/мин.
Кількість пластин
Кількість пластин, передбачених у конструкції жорсткого диска.
Фізично жорсткий диск складається з однієї або кількох пластин, на які записується інформація. Кілька пластин може передбачатися для того, щоб добитися потрібного об'єму без збільшення форм-фактора. Водночас у такому накопичувачі потрібно встановити ще й відповідну кількість прочитуючих головок, що ускладнює конструкцію, знижує її надійність і збільшує вартість. Тому виробники вибирають кількість пластин, виходячи з розумного компромісу між цими моментами, і для вибору даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.
Середній час пошуку
Час, за який механіка жорсткого диска здатна знайти для зчитування випадкові запитані дані. Для кожного конкретного випадку час пошуку різне, оскільки залежить від розташування даних на поверхні диска і положення голівки, що зчитує, тому в характеристиках жорстких дисків вказується середнє значення. Чим менше середнє час пошуку — тим швидше працює диск, за інших рівних умов.
Споживана потужність під час роботи
Кількість енергії, споживана диском при читанні і запису інформації. Фактично це пікова потужність, саме в цих режимах накопичувач споживає найбільше енергії.
Дані про споживаної потужності HDD необхідні насамперед для розрахунку загального енергоспоживання системи і вимог до блоку живлення для неї. Крім того, для ноутбуків, які планується часто використовувати «у відриві від розеток», бажано вибирати накопичувачі більш економний.
Споживана потужність при очікуванні
Кількість енергії, споживана диском «на холостому ходу». У включеному стані пластини диска обертаються незалежно від того, чи відбувається запис або зчитування інформації або ні — на підтримку цього обертання і йде енергія, споживана при очікуванні.
Чим менша споживана потужність при очікуванні — тим більш економічний диск, тим менше він витрачає енергії. Водночас відзначимо, що на практиці цей параметр актуальне в основному при виборі накопичувача під ноутбук, коли енергоефективність має вирішальне значення. Для стаціонарних ПК «холосте» енергоспоживання не грає особливої ролі, а при розрахунку вимог до блоку живлення потрібно враховувати не даний показник, а споживану потужність під час роботи (див. вище).
